На межі...

7 вересня Соціологічна група «Рейтинг» опублікувала дані всеукраїнського опитування, проведеного в останні дні липня на замовлення Національного фонду на підтримку демократії (NED) — американської неурядової інституції. Відстрочка публікації результатів на місяць, найшвидше, пов’язана з бажанням замовника, проте отримані дані аж ніяк не можна вважати застарілими, бо йдеться не про поточні, а якраз про стратегічні речі.

І одна з цих стратегічних речей — це ставлення до пандемії коронавірусу.

Лише 12% опитаних у категорії «60+» вважає пандемію коронавірусу серйозною проблемою для України, хоча саме ця категорія насамперед перебуває у зоні ризику. Втім, нічого дивного: 16% опитаних з категорії «60+» вважають пандемію для себе зовсім не загрозливою, 31% — скоріше не загрозливою. Якось зрозуміло, що 70% опитаних, молодших за 40 років, вважають її не загрозливою для себе особисто, але ж із віком люди мають хоч трохи розумнішати... Як бачимо, далеко не всі.

На загал, по Україні лише 40% респондентів вважає, що пандемія небезпечна особисто для них (14% — дуже загрозлива, 26% — скоріше загрозлива), 58% не вбачають у ній небезпеки для себе. Такий от «ковід-оптимізм».

Щоб переконатися в тому, що дані соціологів справедливі, досить вийти на столичні вулиці та подивитися випуск останніх новин. Пародія, часом майже суцільна, на масковий режим (навіть у поліклініках й аптеках), мітинги з вимогами не зважати на коронавірус і відкрити школи й дитячі садочки у «червоних» зонах, масові заходи без жодних «соціальних дистанцій»... І, звісно, поїздки, виступи та зустрічі особисто глави держави — зайдіть-но на президентський сайт і самі порахуйте, у скількох велелюдних компаніях Володимир Зеленський зафіксований на фото без маски (а між тим, як в один голос твердять епідеміологи, масковий режим ефективний, коли всі носять ці справді вже остогидлі «намордники»; але ж, як на мене, глава держави мав би показувати приклад правильної, а не неправильної поведінки...). Видається, невіра в реальність пандемії коронавірусу та її небезпечність навіть більша, ніж зафіксували соціологи, і вона посилюється «внизу» з дня у день...

Разом із тим є всі підстави вважати, що десь у листопаді, а то і в середині жовтня такий «ковід-оптимізм» може змінитися «ковід-панікою». І ось чому.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Ось офіційна статистика. Станом на 5 вересня у Києві було завантажено 54,8% ліжок пацієнтами з підтвердженим діагнозом COVID-19 та підозрою на нього. У столиці є 1733 ліжок у лікарнях першої хвилі. У Вінницькій області є 1087 ліжок. З них завантажено 51,1%. В Івано-Франківській області розгорнули 1851 ліжко. Наразі зайнято 61,4%. В Одеській області є в наявності 1489 ліжок. Зайнято — 66%. У Тернопільській є 1388 місць, з них зайнято 55%. У Хмельницькій області з 870 місць зайнято 50,8%. У Чернівецькій області зайнято 64,7% ліжок. Всього їх — 839. У Чернігівській області є 502 місця, зайнято 50%. Загалом по країні зайнята половина ліжок.

Хоча... Чи можна довіряти офіційній статистиці? 7 вересня лікар-анестезіолог і реаніматолог Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні Іванна Дидик написала у своєму Facebook: «Місць в реанімаційному відділенні немає. Всі апарати ШВЛ зайняті». Схожі інформації находять і з інших міст. Це вже зараз — а що буде далі?

Так чи інакше, якщо навіть збережеться нинішнє добове число захворілих, то у жовтні «ковідні» ліжка будуть заповнені. Кажуть: будуть введені лікарняні потужності другої хвилі. А як вони забезпечені апаратами штучної вентиляції легенів і киснем? А фаховими лікарями та середнім медперсоналом? У сьому є величезні сумніви. Бо ж кошти з «корона вірусного» фонду пішли казна-куди. Станом на 28 серпня, за даними Мінфіну, освоєно 18,9 млрд гривень з цього фонду, з них 445 млн пішло на забезпечення лабораторій МОЗ та закупівлю захисних засобів, а 7 млрд 65 млн — на будівництво доріг. Ані копійки не витрачено на закупівлю апаратів ШВЛ і ремонти приймальних відділень. Щоправда, в останні дні щось наче зрушилося «вгорі» — з’явилися повідомлення про десятки апаратів ШВЛ, переданих у провінцію, про підготовку лікарень другої черги тощо. Чи не запізно?

Фахівці тим часом малюють майже апокаліптичні картини.

Біофізик Семен Єсилєвський пише: «Ми зараз перебуваємо в тому становищі, в якому перебувала Італія або Франція у квітні, причому минулі місяці були абсолютно бездарно розтринькано... Не було закуплено достатню кількість нових апаратів ШВЛ на випадок різкого спалаху, який ми зараз і спостерігаємо. Чи не були забезпечені резерви для різкого збільшення обсягів тестування — лабораторії захлинаються, частка позитивних тестів вже досягає 40-50%. Це не дозволяє оцінити реальні масштаби епідемії і вжити хоч якісь адекватні організаційні заходи. Чи не була забезпечена безпека лікарів і не було вжито заходів проти їх відтоку з інфекційних лікарень. В умовах колапсу працювати буде вже просто нікому, а ті, хто залишиться, ризикують захворіти і теж вийти з ладу мінімум на місяць... Відкрито школи й університети, що в нинішній ситуації межує зі злочином. Мало хто сумнівається, що саме закриття навесні шкіл й університетів у Європі дозволило якось утримати ситуацію під контролем, виключивши з епідемічного процесу некерованих підлітків і соціально гіперактивних студентів. В Україні зараз ситуація, яка була у Франції в кінці березня, але ми школи і ВНЗ, навпаки, відкриваємо. Основна небезпека для України — колапс медицини від напливу важких хворих». При цьому, зауважує Єсилєвський, у Франції чи Іспанії, де зараз іде друга хвиля пандемії, велике число хворих — але низька кількість смертей, бо діагностують COVID-19 на ранній стадії та достатньо ефективно лікують, належно оснащених місць у лікарнях вистачає.

Це думка знаного фахівця, доктора фізмат наук. А ось що відзначає інший експерт, лікар-інфекціоніст Вадим Арістов: «Знижується середньодобова температура і змінюється вологість — ці фактори суттєво впливають на швидкість поширення вірусу. Кожен градус пов’язаний з ростом ефективності поширення... Все це веде нас до того, що наступний пік захворюваності в Україні буде шаленим». Експерт додає, що число хворих збільшується, зокрема, через те, що вірус охоплює нові групи населення і території, а карантин в Україні послаблюється, попри зростання рівня захворюваності. Наслідком стане те, що в країні за день реєструватимуть понад 10 тисяч хворих COVID-19. Агов, скільки там ліжок у резерві?

І нарешті, слово має керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю, лікар-інфекціоніст Андрій Александрін: «Я впевнений, ситуація буде такою: 1 вересня діти пішли до школи, у кінці вересня всі школи закриються... Я не хочу лякати, але просто як інфекціоніст розумію: в кінці жовтня — на початку листопада ми отримаємо точно таку ситуацію, як була навесні в Італії або Іспанії, коли в лікарню звозити величезна кількість хворих, і медики змушені будуть з трьох пацієнтів вибирати одного, чиї шанси на одужання високі, і лікувати його». А підсумок Александріна такий: «Я намагаюся ніколи не лізти в політику, але я просто чітко розумію як спеціаліст, що у нас країна з якимись збоченими правилами. Ніхто не намагається вирішити проблему».

Чи мають рацію фахівці? Принаймні, від їхніх оцінок і розрахунків влада не має права відмахуватися. Вона вже продемонструвала свою нездатність діяти на випередження («у мене немає часу думати стратегічно», торік признався журналістці CNN Крістіан Аманпур президент Володимир Зеленський). То слід хоча б встигнути тактично пом’якшити наслідки росту числа заражених і хворих. Адже від нехтування більшістю люду пекучої проблеми до масової паніки від страху, викликаного нею, один крок...

ГОЛОС З FACEBOOK

«НЕ ДИВЛЯЧИСЬ НА СТАН ВІТЧИЗНЯНОЇ МЕДИЦИНИ, НАШІ МЕДИКИ ЗМОГЛИ ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ЛІКУВАННЯ ХВОРОБИ»

Олег ПОСТЕРНАК, політтехнолог:

— Коронавірус залишається однією з великих тем в Україні та світі. При цьому, судячи зі статистики нових захворювань, ситуація не поліпшується, а навпаки погіршується. Багато хто звинувачує в цьому владу, як місцеву так і центральну. Але при цьому, треба віддати належне, є і позитивні моменти. Не дивлячись на стан вітчизняної медицини, наші медики змогли підготуватися до лікування хвороби навіть краще європейських колег.

Про це говорить статистика летальних випадків. Відсоток смертності в Україні один з найнижчих в світі — 2,1%. Для порівняння, в США він складає 2,99%, в Німеччині — 3,71%. У Франції вже 9,33%, а у Великобританії — цілих 11,86%. Аналогічна ситуація спостерігається і за показником смертності від коронавірусу в розрахунку на 100 тисяч чоловік. В Україні він становить 7,7, при цьому в Сполучених Штатах ця цифра сягає вже 58,8, а в Британії кількість померлих від хвороби на 100 тисяч населення становить майже 63 випадки.

Ці показники доводять, що МОЗ з початку епідемії вибрало правильну стратегію. Тотальний карантин, який ввели навесні, дозволив медикам оцінити і зорієнтуватися в ситуації. Введені потім правильні протоколи лікування дозволили лікувати більшу кількість пацієнтів. Своєчасна організація лікарень першої хвилі і маршрутизації пацієнтів. Всі ці заходи зіграли на руку і дозволили уникнути високої смертності від коронавирусу, як це сталося в інших країнах.