Напередодні скандалу

Впродовж останніх років підтримка сільського господарства з бюджету становить у середньому 100 мільйонів доларів. Більшого уряд собі поки що просто не може дозволити. Не виключено, що саме на цьому рівні й буде зафіксовано максимум прямих дотацій фермерам. «Навіть якщо наша економіка зростатиме темпами 10% на рік, навряд чи навіть через 5 років ми зможемо досягти рівня 1,37 мільярда», — говорить Валерій П’ятницький. На його погляд, протистояти аргументам країн-членів СОТ буде надто складно. Вони вказують, що при дотуванні на рівні 100 мільйонів доларiв Україна примудрилася вийти на третє місце у світі за експортом зерна. То чи варто виділяти фермерам ще більшу підтримку?

На сьогодні питання максимальної планки дотацій для українського села не виглядає надто актуальним. Зрештою, українські фермери поступово відучуються сподіватися на державу і покладаються тільки на себе. Але вже через 7 — 8 місяців наша країна стане членом СОТ, і це означає, що дешеві імпортні продукти можуть помітно потіснити наших виробників на полицях супермаркетів. Ось тоді українські фермери і зрозуміють, що імпорт є дешевшим лише тому, що у ЄС рівень прямих субсидій сільському господарству сягає 60 мільярдів євро на рік, а в США — 20 мільярдів доларів. І після цього питання про дозволений для України максимум державних дотацій стане першорядним.

Суму субсидій у 1,37 мільярда доларів узгоджував із СОТ попередник Валерія П’ятницького на посту держсекретаря Мінекономіки Андрій Гончарук. Він примудрився переконати членів міжнародної робочої групи у тому, що базовим для аналізу потрібно взяти період 1994 — 1996 роки. Саме на цей час у нашій країні модним було щорічне списання парламентом гігантських податкових боргів колгоспам і радгоспам. Андрій Гончарук зміг довести, що списання податкової заборгованості можна вважати прямою субсидією. Саме на базі цих аргументів і отримали цифру 1,37 мільярда. Валерію П’ятницькому СОТ запропонувала взяти для аналізу 2000 — 2003 роки. На цей період жодних великих списань податкових боргів не було. Та й сума прямої підтримки села з бюджету була зовсім невеликою. Можливо, прагненням «розширити і поглибити» декларовану суму субсидування фермерів, схоже, пояснюється і скандальна березнева заява міністра економіки Валерія Хорошковського, що єдиний земельний податок є пільгою, обсяги якої слід порахувати і додати до «суми 1,37». Але навіть Валерій П’ятницький сьогодні визнає, що єдиний земельний податок навряд чи можна назвати дотацією. Адже йдеться не про зниження податкового навантаження, а просто про спрощену систему звітності.

Українські аграрії ще навесні визначилися, що якщо узгоджена iз СОТ сума субсидій буде меншою, ніж 10 мільярдів гривень на рік, це блокуватиме вступ України до Світової організації торгівлі. Лідер Аграрної партії Катерина Ващук заявила, що за підрахунками її аналітиків, навіть сума дотацій на рівні 1,37 мільярда доларів ризикує зробити українських фермерів неконкурентоспроможними, порівняно з сусіднім Євросоюзом. Зі слів Валерія П’ятницького, саме від парламенту залежатимуть темпи інтеграції України в СОТ. До кінця року слід внести зміни до 15 законопроектів, які не відповідають принципам рівної конкуренції вітчизняних і зарубіжних виробників товарів і послуг.

Зростання політичних ризиків у аграрному питанні може стати головним бар’єром для уряду, який останнім часом помітно активізував переговори з СОТ. Президент доручив Кабміну забезпечити готовність до вступу України у Світову організацію торгівлі до кінця 2003 року. На сьогодні керівництво Мінекономіки запевняє, що цей орієнтир залишається цілком реальним для виконання. Але якщо найближчим часом уряд не проведе переговорів із представниками аграрних угруповань у парламенті та не оголосить про компроміс, вже за підсумками червневого засідання робочої групи СОТ може спалахнути неабиякий скандал.