Не «адвокат», а партнер

Празький саміт НАТО, як передбачається, серйозно вплине на Україну. Напередодні цієї події агентство Defense Express поцікавилося думками Надзвичайного і Повноважного Посла Чеської Республіки в Україні пана Карела ШТІНДЛА та військового аташе при Посольстві Чеської Республіки в Україні полковника Мирослава МЮКА щодо ролі та перспектив Празького саміту, а також політичного та військово-технічного співробітництва між Чеською Республікою та Україною.

— З 1997 р. не просувається підписання двох важливих договорів між ЧР та Україною: по-перше, про військово-технічне співробітництво, і, по-друге, про взаємний захист секретної інформації. Наскільки вони потрібні і що можна було б зробити для їхнього підписання?

Мирослав МЮК: Ці два дуже важливi договори зараз перебувають у процесі підготовки. Вони дуже важливі як для військово-промислового комплексу України, так і для підвищення можливостей співробітництва між нашими фірмами, що працюють на ВПК. Думаю, що наприкінці цього або на початку наступного року документи будуть готові до підписання на рівні міністрів оборони та інших відповідних офіційних осіб. Після підписання вони можуть додати нового імпульсу двосторонньому співробітництву, зокрема, у сфері ВТС.

Карел ШТІНДЛ: Договір про взаємний захист секретної інформації також буде дуже корисним для передачі досвіду реформування армії. Тоді ми зможемо обговорювати більше таких питань.

— Цього року для передислокації медичного шпиталю до Кабулу (в рамках антитерористичної операції) ЧР скористалася послугами російської авіатранспортної компанії «Волга-Днепр». Водночас Україна набагато ближче і могла б надати ті ж самі послуги на більш прийнятних умовах. Чи ЧР в майбутньому користуватиметься цими українськими можливостями?

М.М.: Тут проблем дуже багато. Але я сам брав участь у чудовій презентації «Української авіатранспортної компанії» (УАТК) МО України. І там вже запропонували можливість співробітництва не тільки представникам ЧР, але й інших держав. У МО ЧР займаються цим питанням. Якщо виникне необхідність у транспортних засобах, яких у нас немає, то ми вирішуватимемо це питання в контакті з УАТК або з фірмою Антонова, не зациклюючись лише на компанiї «Волга-Днепр». Підкреслюю, що я не бачу і не хочу бачити в цьому політичного підтексту.

— Український завод «Мотор- Січ», що виробляє авіадвигуни, цілком міг би постачати їх і для нового чеського літака «Л-159». Наскільки реальною була б організація співпраці між «Мотор-Січ» і чеським заводом «Аероводоходи»?

М.М.: Процес і переговори тривають. Здійснюються поступові кроки. Наприклад, переговори продовжаться в Чехії наприкінці листопада під час візиту української делегації до Праги. Багато залежить від обох сторін. Але слід розуміти, що це — не компетенція міноборони Чеської Республіки, а самих підприємств. Крім цього, «Мотор-Січ» — це державний завод, а «Аероводоходи» — самостійний. Він пропонує свої можливості оборонному відомству ЧР, але не перебуває під його керівництвом.

К.Ш.: Ми обидва недавно супроводжували делегацію «Аероводоходів» під час поїздки до Запоріжжя. На мою думку, там розпочалися дуже предметні переговори. Днями до Чехії вирушають представники «Мотор- Січi». Тож з упевненістю можна сказати, що практичні кроки тривають.

— Які результати Празький саміт НАТО може принести Чеській Республіці?

К.Ш.: Ми сподіваємося, що це підтвердить наш авторитет і організаторські здібності. Ми молимося за це. Також сподіваємося, що саміт зв’язок між США та Європою — євроатлантичний зв’язок. Ми завжди вітали участь США у справі забезпечення безпеки Європи, що, загалом, посилює боєздатність НАТО. Є й суто чеське очікування — щоб Словаччина стала повноправним членом НАТО та інших євроатлантичних структур.

— Як ви оцінюєте нинішню ситуацію в Україні та можливі підсумки Празького саміту НАТО для України?

К.Ш.: Саміт має закласти основу для продовження та поглиблення процесів, які розпочалися в Рейк’явіку, в Києві 23 травня та в липні тощо. На жаль, «Кольчуга» привнесла певні проблеми, але незважаючи на це, процес триватиме. І ми сподіваємося на відповідний зміст плану дій для України щодо інтеграції до НАТО, який зблизить ваші внутрішні стандарти, процедури, підходи й цінності з НАТОвськими. Сподіваюся, що цей план серйозно допоможе Україні у підготовці нормативно-правової бази. Посольство ЧР, до речі, поширило серед українських експертів документ з переліком законів, прийнятих Чехією на шляху до НАТО.

М.М. — За останні роки Україна виконала багато завдань з реформування своїх ЗС. Але з досвіду знаю, що потрібно виконати ще більше. Оцінювати стан ЗС дуже складно, особливо, коли вони перебувають у перехідному періоді. Але 23 травня показало ваш основний напрям, у т.ч. й для ЗС. Празький же саміт має принести Україні підтвердження необхідності продовження цього шляху. Якщо в України виникнуть запитання та ініціативи, ми готові максимально поділитися нашим досвідом, наприклад, щодо структури та організації ЗС. І Посольство ЧР в Україні вже багато робить для цього.

К.Ш.: Найголовнішим результатом Празького саміту для України має стати розуміння того, що для досягнення певних результатів їй треба чимало часу, оскільки стартові позиції країни були слабкими. Але думаю, що Празький саміт підбадьорить Україну та надасть їй стимул до якнайшвидшого досягнення цілей, позначених у декларації від 23 травня.

— Які ви бачите шляхи виходу відносин Чехія—Україна на новий рівень?

К.Ш.: Офіційна зовнішньополітична концепція ЧР відносно України, схвалена Парламентом ЧР, свідчить, що нашим стратегічним інтересом є незалежність, наявність демократичної системи, ринкової економіки та соціального процвітання громадян України. Ми намагаємося реалізовувати цю концепцію. Щоправда, слід визнати, не завжди успішно. Певний час навіть існувало деяке охолодження. Втім, це було не тільки з провини чеської сторони.

Нас дуже обрадувало рішення РНБО України від 23 травня. Вже 1,5—2 роки ми відчуваємо підйом української економіки. Зараз в Україні перебуває делегація чеського парламенту. І вона відзначає, як одужують сфери охорони здоров’я, виплати зарплат та соціального забезпечення в Україні. Це ще далеко не зразковий рівень, але ми розуміємо його як початок дороги. Все це поліпшує основи для розвитку наших двосторонніх відносин. Ми намагатимемося інтенсифікувати наші політичні відносини, наприклад, шляхом приїзду до України чеських парламентських комісій з міжнародних питань та безпеки. Ми запросили міністра закордонних справ України відвідати Прагу. На 5 грудня ц.р. вже було призначено дату цього візиту, але з різних причин його відстрочили. Будемо поглиблювати й наші комерційні відносини. Українськими ринками цікавиться дедалі більше чеських підприємців. Про вашу аналогічну зацікавленість не варто й згадувати. Можна наростити такі сфери співробітництва між ЧР та Україною, як експорт виробів чеської машинобудівної галузі до України, співробітництво з «Мотор-Січ», імпорт сільськогосподарських продуктів з України (молочні вироби і т. ін.).

М.М.: Повільно, але посилюється двостороннє військове співробітництво. Було б добре, щоб ми почали виконувати всі завдання, які ми плануємо між нашими оборонними відомствами наприкінці кожного року. Слід зазначити, що це співробітництво йде вірним шляхом. Поки що ми вивчаємо одне одного і шукаємо спільного шляху до поліпшення співпрацi. Зараз МО ЧР дуже жорстко вимагає, щоб реалізовувалися тільки ефективні заходи, бажано на рівнях МО і ГШ ЧР. Викидати гроші на вiтер ніхто не хоче. Я дуже радий, що з минулого року в Україні також росте розуміння необхідності ефективного розподілу коштів та їх використання, здебільшого, для заходів міждержавного або міжвідомчого рівнів. На цьому тлі ми зараз допрацьовуємо план двостороннього співробітництва на 2003 р. Що ж стосується обміну досвідом, то за наявності конкретних запитань будуть і конкретні відповіді. Під загальні плани грошей не дадуть. В середньому, з графiку на 2002 р. виконано до 75% запланованих заходів. Між нами, не так багато, як з країнами Західної Європи та стратегічними партнерами, на кшталт США. Але ми реально дивимося на ці речі: якщо, наприклад, між нами не влаштовуються курси з вивчення іноземних мов, то натомість відбуваються зустрічі головнокомандуювачiв, начальників генштабів, міністрів оборони.

— Ваші найсильніші враження від перебування в Україні?

К.Ш.: За схожості конституцій України та Росії, українське суспільство докорінно відрізняється від російського: українці активніші, а росіяни чекають, щоб за них все вирішував «цар-батечко». Вражений красою Києва і Дніпра. На мене великі ріки взагалі діють магічно. Як віруюча людина, звичайно ж схиляюся перед київськими духовними святинями.

ДОВIДКА

К. Штіндл перебуває в Україні з весни цього року. Завдяки величезному досвіду дипломатичної роботи, він був запрошений на роботу в Україну вже із заслуженого відпочинку. Працював у СРСР в 1967—1968 рр. і в Росії в 1991 р., а до призначення в Україну шiсть років був послом ЧР у Польщі.