Не конкурсний відбір

Ще у вівторок Президент Петро Порошенко закликав Верховну Раду зібрати позачергове засідання парламенту для звільнення суддів за порушення присяги. Президент повідомив, що «звернувся до голови Верховної Ради із закликом скликати до 30 вересня позачергове засідання парламенту для звільнення за порушення присяги усіх суддів, щодо яких внесено подання Вищою радою юстиції, в тому числі тих, які причетні до незаконних арештів майданцівців». Взагалі-то звільнення суддів передбачається самою судовою реформою, прийняття якої викликало багато запитань і навіть обурення. По-перше, сам факт змін до Конституції відбувся під час війни, а отже всупереч 58-й статті конституції. Для Кремля взагалі важливі були будь-які, навіть найдрібніші, зміни до Основного Закону України, щоб нівелювати факт визнання війни, а отже і агресора. З другого боку, самі зміни в сфері судочинства за своєю якістю викликають багато нарікань. Так, наприклад, вони фактично створюють монополію адвокатів на представництво в судах.

Але повернемось до четверга, коли Верховною Радою мали бути звільнені згадані судді.  На позачергове засідання Верховної Ради не з’явилося достатньо народних депутатів для прийняття рішень щодо звільнення суддів за порушення присяги. Його проігнорували навіть деякі депутати від БПП. Згодом Парубій закликав телефонувати колегам для того, щоб вони нарешті з’явились на своїх робочих місцях. За результатами голосування щодо звільнення близько десяти суддів з тридцяти чотирьох, запланованих на 29 вересня, «за» звільнення голосували менше 90 депутатів від «Блоку Петра Порошенка» та близько 43-х від «Народного фронту». І лише з другої спроби (за звільнення кожного судді голосували окремо) Верховна Рада звільнила з посади суддю Печерського райсуду Києва Світлану Волкову, яка восени 2014 року випустила з-під варти сумнозвісного екс-командира «Беркута» Дмитра Садовника. Згодом, як на волах (227-ма голосами), Верховна Рада ухвалила постанову про звільнення судді Святошинського районного суду Києва Алли Чалої, яка виносила незаконні рішення щодо громадських активістів під час Майдану. Зрештою до обіду Раді все ж таки вдалось проголосувати за звільнення 21 судді, після чого знов у парламенті не вистачало голосів.

ГОЛОСУВАННЯ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ СУДДІВ ПРОЯВИЛО ОБЛИЧЧЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ. ДЕПУТАТ БОРИСЛАВ БЕРЕЗА У СВОЄМУ FACEBOOK: «БАГАТО Я ТУТ ПОБАЧИВ, АЛЕ ТАКОЇ ГАНЬБИ ЩЕ НЕ БУЛО. СОРОМНО. І НЕ ЛИШЕ МЕНІ...» НАТОМІСТЬ ГОЛОВА ПАРЛАМЕНТУ АНДРІЙ ПАРУБІЙ ЗАДОВОЛЕНИЙ: «СЬОГОДНІ ВЕРХОВНА РАДА ДАЛА БІЙ СТАРІЙ ЗЛОЧИННІЙ СИСТЕМІ. ЗВІЛЬНЕНО 29 СУДДІВ, З ЯКИХ 19 ВИНОСИЛИ ЗЛОЧИННІ РІШЕННЯ ПРОТИ УЧАСНИКІВ МАЙДАНУ»

Голова парламенту багато разів ставив на голосування одне й те ж питання і пояснив це тим, що йому дозволяє регламент. Опоблок фактично саботував голосування. Багато хто із експертів назвав таку ситуацію «цирком», враховуючи те, що Україна є парламентсько-президентською республікою. Ітерації з голосуванням проходили «через коліно», а депутатів збирали по закутках, навіть в буфетах. Андрій Сенченко на своїй сторінці в facebook написав: «Верховної Ради України VIII скликання немає. Сьогоднішні ганебне шоу, влаштоване на замовлення Президента Порошенка в парламенті, в черговий раз продемонструвало його нездатність і небажання проводити в країні реформи, в тому числі в системі правосуддя. Одночасно парламент показав, що незалежної законодавчої влади у нас не існує». О 15.30 парламент таки «прорвало» і один за одним було звільнено 29 суддів.

«РІК ЗА РОКОМ АДВОКАТИ ОТРИМУВАТИМУТЬ МОНОПОЛІЮ»

Микола СIРИЙ, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Iнституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України:

— Те, що судова система мала оновитися — це безперечний факт. Питання в тому, чи той спосіб, в який вона оновлюється є єдино можливим. Можу категорично сказати, що цей спосіб був не єдиним і найкращим. Саме тому, на мою думку, вірогідність отримання хорошого результату не є безперечна. Останні місяці розпочався досить активний процес змін до судової системи. Він пов’язаний з виявленням і покаранням суддів-правопорушників. Також надзвичайно велика частина суддів, виходячи із правової невизначеності їх статусу, після 30 вересня написали заяви про відставку. Безперечно, багато хто з них знову подадуть документи на своє поновлення в судовій системі і будуть претендувати на судові посади. Відповідно ми матимемо процес оновлення суддів в усій судовій системі, окрім того, кардинальні зміни відбудуться у верхівці судової системи, тобто в частині найвищих судів. На сьогодні діяли Вищий господарський суд, Вищий адміністративний суд, Вищий суд із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також діяв Верховний Суд. Ці чотири суди будуть ліквідовані, відповідно їхні судді будуть вимушені писати заяви про звільнення. На їхнє місце відберуть новий склад Верховного Суду, який буде єдиним вищим органом в системі судоустрою.

ІВАН КРУЛЬКО (НА ФОТО ЛІВОРУЧ): «ГОЛОСУВАННЯ ЩОДО ЗВІЛЬНЕННЯ СУДДІВ — ЦЕ ВИРОК ТАК ЗВАНІЙ КОАЛІЦІЇ»

Якщо порівняти з моментами, які мали місце в доборі суддів в минулі роки, то ми маємо визнати що досить активно діяли корупційні чинники та чинники політичної підтримки. Таким чином, сформувались цілі суддівські клани, які узгоджено з такими ж кланами в прокуратурі і системі МВС працювали під певні політичні проекти. На сьогодні запроваджується універсальний підхід рівних можливостей відбору суддів за юридичними вміннями, за моральними якостями. Кандидати проходять тести, іспити, навчання в школі суддів для того, щоб здобути суддівські посади. Окрім того, в цій системі відбору запроваджені елементи конкуренції, тобто конкурсний відбір. Це безперечно позитивні моменти. Разом з тим такого характеру формули відбору дають усереднений варіант, адже не торкаються глибинних початків професії, які саме і застосовуються в країнах сталої демократії. Там, відбираючи того чи іншого правника на посаду судді, дуже глибоко перевіряють всю історію юридичного життя цієї людини. Вивчають, наскільки фахово і чесно він здійснював свою роботу, які пріоритети перед собою ставив, чи він служив верховенству права або він є просто юридичним формалістом, який за деякими формальностями не помічав реальних обставин. Саме на підставі такого глибокого аналізу і приймається рішення в Європі та США. Ті ж системи, які зараз запроваджуються у нас, вони загально формальні й не спрямовані на те, щоб аналізувати все юридичне життя кандидата, значить будуть давати гірший результат, ніж результат відбору, який сформувався на Заході.

Окрім того, можна звернути увагу на те, що зі змінами до Конституції в системі судочинства передбачено поетапне введення монополії адвокатів. Тобто рік за роком адвокати отримають монополію на представлення інтересів клієнтів спочатку в нижчих судах, потім в апеляційних, а згодом і в Верховному Суді. Відповідь на питання, чи це добре, чи погано, треба давати з огляду на якість адвокатури. Якщо адвокатура організована і діє якісно в країні, тоді можна допустити таку монополію, при цьому контролюючи рівень практики гонорарів. Якщо ж сама адвокатура має дуже серйозні проблеми внутрішнього характеру в своїй діяльності, тоді надання монополії проблемній організації будуть породжувати серйозні проблеми.