Не настiльки страшний бюджет, як його прийняття

Разом з проектом бюджету уряд направив депутатам економічний меморандум «Держбюджет-2000», виклавши в доступній для народних обранців формі принципи бюджетної політики, що пропонується. В меморандумі, зокрема, зазначається, що принципом бюджетної політики має стати розширення повноважень місцевих органів влади з одночасним підвищенням їхньої відповідальності за цільове використання бюджетних коштів. До місцевих бюджетів надсилатимуться надходження податку на прибуток комунальних підприємств і організацій, що має підвищити зацікавленість регіонів у збільшенні рентабельності відповідних підприємств. Згідно з меморандумом, повідомляє Інтерфакс-Україна, передбачуваний рівень інфляції — 15,9% не перешкоджатиме економічному зростанню, а сприятиме рентабельній діяльності суб’єктів господарювання.

Раніше депутати більшості заявляли, що вони готові ухвалити на цьому тижні бюджет- 2000. Хоча й у підретушованої версії проекту головного фінансового документа країни досить опонентів, причому далеко не лівої орієнтації.

Наприклад, президент корпорації «Укрпром», президент ВАТ «Диком» Олександр Махмудов, оцінюючи новий варіант проекту бюджету, сказав

Олені ГОДОВАНЕЦЬ:

— На мій погляд, бюджет пасивний і більше схожий на звичайний кошторис прибутків-витрат. Необхідно вирішувати перспективні завдання, такі як зміна технологічних устроїв у суспільстві, проблема інвестування. Бо не можна розглядати бюджет окремо від загального розвитку економіки. А враховуючи те, що сума кредиторської заборгованості складає розмір двох річних ВВП, треба бути обережним із запровадженням повного мораторію на всі пільги. З одного боку, вважають, що, вирівнявши правила «гри» для всіх, напевно можливо збільшити прибутки до бюджету на 1,4 млрд. грн., а з іншого, трохи поспішним здається рішення прибрати нульовий ПДВ з енергоносіїв. Адже те, що вони позбавлені податків, — цілком обгрунтована пільга, реальний крок до масштабування цін в економіці. Ліквідуєш її й хто знає, чи подужає поки ще більш-менш платоспроможне населення оплачувати послуги за електроенергію, що зросли в декілька разів, і в якій ситуації опиняться бюджетні організації (школи, дитсадки, лікарні), що «гріються» на бюджетному вугіллі.

Вважаю, варто спершу вирішити «зверху» проблему неплатежів і перейти на нормальні грошові відносини. Держава неодмінно має проводити протекційну політику. Але ні за якого випадку не перестаратися з перевищенням темпів девальвації гривні над темпами інфляції. Інакше відхід імпорту й поява на внутрішньому ринку низькоякісної вітчизняної продукції не примусять на себе чекати. Що ж до прогнозу щодо ВВП, то, на мій погляд, зростання ВВП, що прогнозується, і бездефіцитність бюджету, що витікає звідси, є недостатньо мотивованими. Особливо якщо врахувати те, що торiк ВВП зменшився на піввідсотка.

Не вдалося уряду переконати в правильності своєї позиції й Союз лідерів місцевої й регіональної влади та Асоціацію міст України. Обидві структури ухвалили спільну заяву, в якій висловлюють «стурбованість діями Міністерства фінансів України щодо значного зменшення обсягів витрат загального фонду місцевих бюджетів; скорочення власної податкової бази місцевих бюджетів шляхом заліку 2000 року до державного бюджету надходжень від податку на прибуток підприємств і акцизного збору з вітчизняних товарів у повному обсязі й переведення до рангу «регулюючих» низки традиційних для бюджетів територіальних громад податкових надходжень». «Бюджет «мінфінівського варіанту» припускає, — говорить голова національної ради Союзу лідерів місцевої й регіональної влади України, голова Луганської облради Віктор Тихонов, — що вже не левова частка, як було раніше, а практично всі кошти з місць забиратимуться в центр, а далі вже керівництво кожної області буде «випрошувати» в Києві свою частину фінансування. Практика показує, що за такого випадку малоймовірно отримати більше, ніж одну третину — одну чверть від мінімально необхідного для регіону фінансування».

Складається враження, що якщо найближчими днями уряд не знайде вагоміших аргументів на свою підтримку, то навіть більшість, яка засідає окремо, попри всі запевнення навряд чи підтримає кабмінівський проект бюджету. Правда, тоді парламент може додати прихильникам його розпуску ще один аргумент: навіщо потрібен законодавчий орган, який не може ухвалити бюджет країни?