«Не виправдовуються надії на консолідацію Заходу перед російською агресією»

Дорогі друзі, ви знаєте, як ми цінуємо ваші думки і наше спілкування. Вкотре читацький клуб «Дня» робить свій внесок в осмислення подій року, що минає. Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання (нижче) нашої новорічної анкети.

Бажаємо вам радісних Новорічних свят і щасливого 2019 року!

1. Ми знаходимося в складному історичному процесі: як би ви його назвали? Чого вас навчив 2018 рік?

2. Які події року, що минає, на вашу думку, змінили світ і Україну?

3. Яка подія в житті країни стала найважливішою особисто для вас?

4. Кого ви вважаєте героєм і антигероєм року?

5. Три речі, які додають вам сил й наповнюють оптимізмом?

6. Автори, статті, проекти газети «День», які вирізнялися 2018 року?

Ігор ТОДОРОВ, професор Ужгородського національного університету:

1. Так, процес складний... Бо процес руйнації Вестфальських засад міжнародних відносин, можливо, остаточний...  Нинішній 2018 рік довів, що російська агресія буде тривати довго. Наївні і безпідставні сподівання на «чорного лебедя», який зруйнує РФ, не мають сенсу. Варто сподіватися переважно на власні сили, але для того потрібна консолідація українського суспільства в боротьбі з ворогом!

2. Принципових змін не відбулося, втім тенденції минулих років посилюються.  На жаль, в основному, не виправдовуються надії на консолідацію Заходу перед російською агресією, в т.ч. гібридною. Росія має перемоги: з Нордстрім-2, в інспіруванні криз у європейських країнах, у загостренні протиріч США і ЄС...

3. Передусім процес творення Помісної православної церкви в Україні!  І реальні кроки на шляху євроатлантичної інтеграції.

4. Для країни героєм вважаю Президента України (при всьому неоднозначному сприйнятті його в суспільстві і мною особисто) — передусім через його діяльність на протидію російській агресії, в тому числі — у духовній сфері.

Кращий промоутер нашого Президента — В. Путін, який чекає на зміну влади в Україні. Можна додати і В. Орбана, зі схожою позицією.

Щодо антигероїв — то низка потенційних кандидатів на президентську посаду від популістів на кшталт Ю. Тимошенко, О. Ляшка до відвертих ворогів, як Медведчук, Віклул тощо.  

5. 1) Родина. Цього року виповнилося 40-річчя нашого подружжя. Відповідно головний мій мотиватор — Наталія Юріївна Тодорова. Маю чудових доньок: старша Юлія — організатор наших багатьох перемог, молодша Анна і її чоловік Геннадій теж намагаються не відставати.

2) Робота. Викладання майбутнім міжнародникам, наукові студії в площині міжнародної безпеки, європейської та євроатлантичної інтеграції України. Колеги в Ужгородському університеті, які вже п’ятий рік допомагають нам адаптуватися після від’їзду з окупованого Донецька, колеги з Донецького національного університету імені Василя Стуса та інших вишів України, Польщі, Словаччини, Румунії...

3) Україна. Незважаючи на всі проблеми, ми рухаємося (іноді — дуже повільно, на жаль) у правильному напрямі. Геть від Росії, до НАТО та ЄС!  І ми переможемо!

6. Передусім рівень аналітики в матеріалах на міжнародну тематику. Зокрема, за авторством Миколи Сірука. Також подобаються блоги, особливо мого друга і колишнього студента, талановитого письменника Андрія Любки.