Непережита трагедія Сребрениці
Виставка, присвячена жертвам геноциду, відкрилася тихо й непомітно
У день 22-ї річниці геноциду у Сребрениці, 11 липня, у Dymchuk Gallery в Києві відкрилася виставка боснійського художника Андрея Джерковіча «Зниклі».
Білі аркуші паперу, на яких митець розмістив списки загиблих, виступили символічними надгробками тих, хто загинув, а шрифт Брайля, яким зроблено написи, передає відчуття протиріччя між відсутністю тіл загиблих та бажанням рідних знайти своїх зниклих родичів.
У липні 1995 року після захоплення міста Сребрениця у т.зв. зоні безпеки ООН армією боснійських сербів під командуванням генерала Ратка Младича було вбито понад 8 тис. (8732) боснійців-мусульман, чоловіків різного віку — від підлітків до старих. Станом на сьогодні знайдено, ідентифіковано та поховано на кладовищі Меморіального центру жертв геноциду 1995 року 6575 людей. Але понад 1000 ще досі шукають...
У 2007 році Міжнародний кримінальний трибунал у справі колишньої Югославії в Гаазі визначив масове вбивство мусульман у Сребрениці як геноцид. Таке ж рішення ухвалив і Міжнародний суд, найвищий судовий орган ООН.
У березні 2016 року Міжнародний трибунал в Гаазі засудив за геноцид у Сребрениці колишнього президента Республіки Сербської (Боснія і Герцеговина) Радована Караджича до 40 років ув’язнення. Командуючого армією боснійських сербів Ратка Младича ще судять. Вирок, як очікується, буде винесений до кінця 2017 року.
В 2009 році Європейський парламент встановив 11 липня Днем пам’яті геноциду в Сребрениці. В Україні цю дату традиційно не відзначають помітними заходами — ані на державному рівні, ані на рівні громадянського суспільства. Цьогорічна подія — відкриття виставки «Зниклі» — теж відбувалася лише за підтримки Почесного консульства Боснії і Герцеговини в Україні та не привернула уваги державних діячів, політиків, громадських активістів та засобів масової інформації. Ввечері в галереї на Подолі в Києві зібралося всього декілька десятків людей, які прийшли, щоб дізнатися про одну з найбільш моторошних сторінок сучасної історії Європи.
Художник Андрей Джерковіч радо спілкувався з усіма присутніми двома мовами, боснійською та англійською. На моє запитання, як запобігти повторенню трагедії Сребрениці де-небудь знову, він порадив воюючим сторонам домовлятися, як це зробили — вже після трагедії — в Боснії і Герцеговині, підписавши Дейтонські мирні угоди...
