«Одне з найбільших досягнень — єднання й консолідація людей на захист прав і свобод»

Донбас об’єднує величезну кількість етнічних груп: росіян, поляків, татар, євреїв, вірмен і багатьох інших. Сьогодні представники різних національностей занепокоєні долею України й активно заявляють про свою громадянську позицію. «День» дізнався їхню думку про події в країні й курс на європейську інтеграцію.

Шейх Саїд ІСМАГІЛОВ, муфтій Духовного управління мусульман України «Умма», татарин, Донецьк:

— Наше релігійне об’єднання вже кілька років орієнтується на зближення з Європою, оскільки мусульмани України — частина співтовариства європейських мусульман. Ми налагоджуємо співпрацю з мусульманами Європи й бачимо Україну європейською країною — це записано в наших документах.

У Європі нам імпонує дотримання прав і свобод людини, оскільки ми не з чуток знаємо про проблеми в цій сфері у наших єдиновірців з пострадянських республік, особливо з Середньої Азії.

Коли влада, повністю представлена «Партією регіонів», заявила про євроінтеграційні наміри України, ми зустріли це дуже добре. Але коли від європейського вектора несподівано  відмовилися, це викликало здивування й навіть обурення частини віруючих — так не можна чинити з народом.

З початком мирних Євромайданів наше духовне управління зробило звернення, в якому  підтримало євроінтеграцію. Після того як в ніч на 30 листопада на Майдані Незалежності побили мирних людей, ми, як і представники багатьох конфесій, обурилися. 30 листопада ми підписали заяву з осудом розгону Євромайдану.

Мусульман обурило невиправдане насильство, за яке ніхто не поніс покарання. Багато наших віруючих виходили й виходять на Євромайдани різних міст України й вимагають покарати винних і продовжити курс на євроінтеграцію.

Я — дончанин, практично щодня буваю на місцевому Євромайдані, але приходжу не як священнослужитель, а як громадянин України, який хоче мирно висловити свою точку зору, й моя сім’я мене повністю підтримує.

Позитив ситуації, що склалася, в тому, що представники різних конфесій солідарні один з одним: греко-католики, протестанти, православні, іудеї на мирних демонстраціях разом виступають проти насильства. Українців багато роз’єднували й зіштовхували. Єднання й консолідація людей для захисту прав і свобод — одне з найбільших досягнень Євромайдану.

Тетяна КАРАДЖЕЛІ, гречанка, розвиває зелений туризм у селі Кам’янка Донецької області:

— Хотілося б підписати договір про Асоціацію, але, мені здається, ми ще не готові до цього, наша економіка дуже слабка.

Шокована тим, що відбувається в державі, шкода молодь і наш народ у цілому. Україна — багата країна, в ній живуть красиві добрі люди з високими духовними цінностями, й поточні події не лізуть ні в які рамки.

У нашому селі всі говорять про Євромайдани, підтримують молодь. При цьому жителі розділилися на дві частини: одні підтримують опозицію, інші — владу, й розібратися в політичній ситуації дуже важко, правди ніхто не знає.

Ми з сім’єю стежимо за новинами, я підтримую в усьому молодь, але мені страшно думати, що уряд може піти у відставку — ми вірили цій владі. Зараз усім треба сісти за стіл переговорів і знайти компроміс. Мене дивує, чому уряд і Президент мовчать, чому ніхто з них не звернеться до народу.

Незнання того, що відбувається в парламенті, обманює людей. Молодь дуже побили, й це загострило відносини. Потрібен компроміс, інакше страшно думати, що може бути.

Олександр МАНУКЬЯНС, працівник лабораторії IZOLAB фонду «ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив», вірменин, Донецьк:

— Раніше був байдужий до політики, мене дратували політичні дискусії, але зараз у країні відбуваються важливі події, й слід змусити себе ними зацікавитися. Я аналізував інформацію з різних джерел, дивився безліч українських телеканалів, російські «Первый» і «Дождь», прочитав чимало статей в інтернеті й пресі, і якесь бачення ситуації у мене виникло.

Чотири дні приходив на Євромайдан у Донецьку, але потім, на місцевому Народному віче побачив  величезну кількість прапорів опозиційних партій. Мене це засмутило, бо в усій Україні збори за євроінтеграцію аполітичні, і я просто пішов з акції.

Євроінтеграція для мене вже відійшла на другий план. ОК, не підписали угоду — з цим можна жити. Але мене вразили дії влади щодо розгону Євромайдану — я однозначно проти насильства в будь-якій формі, й тут не грає ролі моя національність.

Моя мати — донська козачка, жила в Росії, батько — з Донецька, у нього вірменське коріння. У моїх батьків дивне ставлення до ситуації в Україні: вони розуміють, що відбувається щось погане, але чітка позиція в них ще не сформувалася. Сам я неабияк втомився від подій у країні, але розумію, що коїться  щось страшенно нехороше.

Енріке МЕНЕНДЕС, власник агентства з інтернет-маркетингу AdFactory, іспанець, Донецьк:

— Як людина з європейським походженням і світоглядом я однозначно «за» вибір України на користь ЄС — йому немає альтернативи глобально. Але ні в якому разі не можна відвертатися від Росії, особливо в економічному сенсі. Я вважаю, що нинішні акції протесту починалися з правильного посилання — влада має як мінімум пояснювати людям свої дії, такі, як непідписання Угоди про асоціацію з ЄС. Також неможливо спокійно ставитися до невиправдано жорстоких дій «Беркута».

У той же час я не схвалюю того, що акценти в протесті змінилися на відставку президента й уряду. По-перше, не бачу здорової альтернативи в опозиції, яка може замінити теперішню владу. По-друге, українці поки не вміють слухати один одного й домовлятися. Якщо хтось виграє, то хтось і програє — а це створить грунт для нового конфлікту.

Не треба ділити владу на «свою» або «чужу», а слід вимагати від неї виконувати свою роботу якісно. Слід контролювати дотримання своїх прав ЗАВЖДИ, а не раз на п’ять років на «майдані». Ну, а якщо влада сплохувала — є демократичні процедури її зміни. Такі, як вибори.