Один день Україною керували iз стародавньої столиці Кримського ханства

Як виявилося, Президент України Леонід Кучма ніколи не був у Бахчисарайському історико-культурному заповіднику — палаці Кримських ханів, а тому він вирішив свій робочий день у п’ятницю, коли мало відбутися засідання Ради представників кримськотатарського народу, розпочати разом з міністрами, які приїхали з ним, та іншими посадовими особами з відвідування музею. Як розповіли «Дню» очевидці цієї події, палац справив на Президента величезне враження, й він сказав Мустафі Джемільову, що ця історична пам’ятка має для України велике значення й слід вжити заходів, щоб вона була до кінця відреставрована. Крім того, як повідомив «Дню» Рефат Чубаров, кримські татари запропонували взяти під опіку та контроль Президента не лише Бахчисарайський палац, а й середньовічний мусульманський університет Зінджирлі-медресе, а також печерне місто Чуфут-калі, що є пам’ятками історії та культури кримських татар і караїмів, корінних народів Криму. На думку Рефата Чубарова, це дозволить не лише активізувати роботу з реставрації цих пам’яток, а й привернути до Криму увагу міжнародного співтовариства. Кримські татари висловилися й про необхідність розв’язання проблеми повернення культурних цінностей, вивезених в різні періоди з Криму. Зокрема, за словами Рефата Чубарова, лише 1976 року в бібліотеку ім. Салтикова-Щедріна (Санкт-Петербург) було віддано 404 манускрипти, написані кримськотатарською, арабською й курдською мовами. Він також нагадав, що в роки війни з Криму до Німеччини було вивезено 283 етнографічні експонати, що є величезною культурною цінністю.

Нинішнього року це вже третя зустріч Леоніда Кучми з Радою представників кримських татар — перші дві були в травні та серпні також у Криму. Зустрічі, за загальним визнанням кримських татар і кримського керівництва, відіграють роль локомотивів у розв’язанні проблем народу й успішної інтеграції його в українське суспільство. Завдяки створенню ради в травні минулого року меджліс кримських татар, усі члени якого увійшли до його складу, отримав офіційний статус, проблемами кримськотатарського народу тепер займаються всі державні органи, до яких вони доходять у вигляді доручень Президента. Голова ради, народний депутат Мустафа Джемільов наголосив на великому моральному й практичному значенні роботи ради для кримських татар. Кримськотатарський національний рух у перші роки свого існування, сказав він, віддавав перевагу «петиційній кампанії». Активісти кримських татар збирали тисячі підписів своїх співвітчизників, відвозили їх у Москву, просили дозволити кримським татарам повернутися в Крим. За його словами, кримські татари тоді отримували тільки відписки й зазнавали репресій. «Сьогодні до нас у Бахчисарай приїхав Президент держави, щоб обговорити й вирішити наші проблеми», — зазначив Мустафа Джемільов. Він сказав, що саме в цьому полягає «головна відмінність демократичної держави від тоталітарної».

У п’ятницю в Бахчисараї своєю актуальністю виділялися чотири проблеми: участь кримських татар у паюванні землі, фінансування програми переселення та влаштування народу, представництво й участь кримських татар у роботі органів влади, проблеми гуманітарної сфери — освіти, культури, міжконфесійних відносин.

Насамперед Леонід Кучма доручив міністру фінансів Ігорю Мітюкову розв’язати фінансові проблеми: хоча в проекті бюджету на 2001 рік під програму переселення й влаштування кримських татар передбачається виділити 25,5 млн. грн., а зі свого боку Рада представників просить, як повідомив «Дню» Мустафа Джемільов, 54 млн., Президент сказав, що фінансування процесу інтеграції має бути «не нижче нинішнього року». Шляхом консультацій вийшли на цифру, як сказав «Дню» Рефат Чубаров, у 40 млн. грн., зокрема 38 млн. грн. — для Криму. Крім того, Президент доручив Мінфіну шляхом реструктуризації розв’язати проблему боргу кримськотатарських селищ за електроенергію, який зараз становить вже 75—80 млн. грн. Взагалі, для виконання програми інтеграції кримських татар зроблено чимало. Сьогодні в Криму, за даними кримського уряду, прописано 258 тис. кримських татар, вважається, що ще 40—50 тис. живуть без прописки. Приблизно 60% з 140 тис. працездатних депортованих, які повернулися на батьківщину, не мають роботи, а дві третини з працевлаштованих працюють не за фахом. У місцях депортації близько 70 відсотків репатріантів проживали в містах, а зараз вони змушені розселятися в сільській місцевості. З місць висилки найближчим часом планують переселитися в Крим ще 80—90 тис. депортованих. Сьогодні частка репатріантів у населенні півострова становить уже 12 відсотків, а в Білогорському, Бахчисарайському районах — 25—33%, в Ялті — 1%. За останні 10 років за рахунок державних капвкладень збудовано 5 тис. і викуплено 360 будинків і квартир, що дозволило забезпечити житлом 22,5 тис. осіб. Понад 100 тис. кримських татар повністю або майже закінчили будівництво власних житлових будинків, понад 20 тис. забудовників через відсутність коштів не можуть закінчити почате будівництво. У черзі на отримання житла стоїть близько 8 тис. сімей репатріантів. На початок 2000 року 120 тис. переселенців фактично не мали житла й проживали у тимчасових помешканнях, у гуртожитках, у родичів. З 1989 року для репатріантів виділено приблизно 47 тис. земельних ділянок, у Криму сформувалося близько 300 селищ компактного проживання кримських татар. Більш ніж половина з них не мають сьогодні стаціонарних водогінних мереж, не газифіковані, не мають шляхів із твердим покриттям, телефонів, шкіл, лікарень, магазинів. За найоптимістичнішими прогнозами кримського уряду, на благоустрій селищ буде потрібно не менше ніж 5—10 років, залежно від обсягів фінансування.

За час репатріації депортованих на розв’язання їхніх соціально-економічних проблем виділено близько 450 млн. грн. 1998 року з держбюджету виділено 2,5 млн. грн., 1999 року — близько 12 млн. З 1998 року у фінансуванні програми бере участь і кримський бюджет: у перший рік було виділено 100 тис. грн., 1999 року — 1,3 млн., на 2000 рік заплановано 11,5 млн. За 9 місяців цього року програму профінансовано на 62—70% річного обсягу.

Як зазначили голова ради Мустафа Джемільов і народний депутат України Рефат Чубаров і під час засідання, і в коментарях для журналістів, кримський уряд і кримське представництво Президента активно працюють, виконуючи програми репатріації, сприяють мирному, демократичному розв’язанню проблем, що виникають. Вони, однак, різко критикували політику й роботу кримського парламенту, його глави Леоніда Грача, діяльність якого призводить до загострення міжнаціональних протиріч на півострові. У зв’язку з цим Президент України Леонід Кучма доручив уряду Криму розв’язати проблему представництва кримських татар в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування. Президент наголосив, що це необхідно зробити, щоб «у перспективі не було протистояння». На думку Леоніда Кучми, до наявної проблеми слід підійти «більш предметно й зважено». Виступаючи на засіданні ради, міністр юстиції України Сюзанна Станик висловилася за те, що законодавство України має бути розвинене в напрямку тих статей конституції України, де використовуються терміни «корінні народи», «національні меншини». Вона запропонувала включити Міністерство юстиції у список тих органів, які розробляють законодавство з національних питань, зокрема й закон про статус кримськотатарського народу.

Сьогодні це важлива проблема й тому, що найближчим часом має вирішитися питання участі кримських татар у Верховній Раді Криму. Як відомо, в першому складі кримського парламенту, для представництва депортованих існувала квота в 18 місць, зокрема 14 для кримських татар. Фракція «курултай» показала себе прогресивним, стабілізуючим чинником в історії кримського парламентаризму. Однак у складі нинішнього скликання кримські татари не представлені, що значно ослабило увагу депутатського корпусу до проблеми депортованих. Чи будуть кримські татари у складі наступного скликання, залежить від того, яким буде виборчий закон для кримської Верховної Ради, який зараз готується. На думку Рефата Чубарова, проблему можна розв’язати шляхом пропорційних виборів або шляхом виділення квот за мажоритарної системи. У парламент України група розробників під керівництвом Леоніда Грача подала проект закону, що грунтується на пропорційній системі. Рефат Чубаров стверджує, що, незважаючи на недоліки цього законопроекту, який передбачає переваги для компартії, й за його умовами в кримський парламент від національно-культурних і політичних організацій депортованих можуть бути обрані 14—15 депутатів від кримських татар. Однак він висловив побоювання, що такий виборчий закон можуть не підтримати інші політичні сили автономії, для яких він буде не прийнятним. Крім того, сказав він для «Дня», чимало політиків у Києві не схвалюють введення в Криму пропорційної виборчої системи, адже вона може існувати лише за умови розвиненої системи самостійних політичних партій. У Криму законодавством не передбачено існування регіональних партій, і сама Верховна Рада Криму за своєю суттю є представницьким, а не законодавчим органом, а тому повинна формуватися за мажоритарним принципом. У цьому випадку проблема представництва кримських татар може бути розв’язана виділенням квоти місць, на які депутати можуть обиратися чи то у квотних округах, чи то в одному національному округу.

Президент Леонід Кучма також заявив про необхідність розв’язувати проблему щодо участі кримських татар у процесі паювання землі. Президент дав зрозуміти, що він сприятиме розв’язанню цього питання в парламенті. На засіданні ради були схвалені ті методи, які вже застосовуються в Криму для надання землі кримським татарам. Заслуговує уваги досвід Бахчисарайського району, де створено спеціальний резервний фонд землі за рахунок того, що люди погоджуються внести в нього частину свого паю. Так вдалося зібрати 600 га, однак цього недостатньо — для розв’язання проблеми в районі необхідно 2,5 тис. га. Мустафа Джемільов сказав для «Дня», що «перепаювання для нас не є абсолютною вимогою, якщо розв’язується десь проблема без перепаювання — то й дай Бог, але вирішити земельне питання слід обов’язково справедливо, адже всі кримські татари були виселені звідси, будучи членами колгоспів, і залишили присадибні ділянки». Однак, сказав Мустафа Джемільов, «безперечним є те, що треба провести ревізію земель. Близько 6 тис. незаконних сертифікатів видано в Криму за офіційними даними, а за нашими відомостями — й того більше. Є вже підстави для того, щоб переглянути розподіл землі, й тоді в деяких районах можна вирішити питання без перепаювання...»

Крім того, Леонід Кучма звернув увагу членів уряду Криму та України на проблему здоров’я депортованих. За його словами, ця проблема «турбує». Президент наголосив, що рівень хронічних захворювань у кримських татар утричі вищій, ніж у іншого населення Криму. «Необхідно терміново розробити державну програму з цієї проблеми», — заявив Президент. Він також зазначив, що відповідної уваги потребує проблема працевлаштування кримськотатарської молоді…

За словами Рефата Чубарова, Президент України сказав, що, приїжджаючи в Крим, він вирішує не лише питання кримських татар, а й усі інші проблеми регіону та країни. І дійсно, на засіданні ради Леонід Кучма давав протокольні доручення й вказівки міністрам, а на прес-конференції висловлювався, як уже повідомлялося, щодо питань аграрної й адміністративної реформи, паливно-енергетичного комплексу, взаємодії гілок і органів влади, вдосконалення законодавства України, міждержавних відносин, військових проблем і багатьох інших питань. Без перебільшення, країна цього дня керувалася Президентом зі стародавньої столиці Кримського ханства — Бахчисарая…