Олександр МОРОЗ: "Цій справі віддано кращі роки життя"

Олександр Мороз увійде в історію як другий спікер українського парламенту. Спікер в Україні - це більше, ніж людина, яка просто керує роботою парламенту. Всю новітню історію України ми були свідками протистояння виконавчої та законодавчої влади, яке, очевидно, збережеться і в майбутньому. Саме тому посада спікера отримує одну з ключових політичних ролей, особливо якщо спікер до того ж є лідером опозиційної партії...

Що пережила людина, якій протягом чотирьох років доводилося стояти в центрі майже півтисячі народних обранців? Своїми спогадами та прогнозами, оцінками політичного стану в ексклюзивному інтерв'ю кореспондентові "Дня" поділився голова ВР 13 скликання Олександр МОРОЗ.

- Олександре Олександровичу, чи пам'ятаєте ви найбiльш стресову ситуацію в роботi ВР 13 скликання, коли Вам як головi довелося докласти максимум зусиль для прийняття якогось рiшення?

- Таких ситуацiй було чимало. Наприклад, колiзiя з приводу закону про владу, прийняття конституцiйного договору, формування робочої групи при підготовці проекту Конституції. Також, звичайно, прийняття Конституцiї, розгляд бюджету на 97 рiк (була дуже конфлiктна штучна ситуацiя, пов'язана з так званим революцiйним податковим пакетом), потiм - закон про вибори. Власне, кожен законопроект, котрий проходить через Верховну Раду, викликає зіткнення позицій, думок. У парламентi, фактично, не буває безконфлiктних питань, у цьому особливiсть його роботи.

- Ви колись вiдчували, що можете особисто вплинути на прийняття рiшень?

- Звісно. Знав, що частина депутатiв орiєнтується на мене. Знаходив можливості й вiдчував потребу впливати на прийняття рiшення тодi, коли був певен у його правильності.

- Були такi випадки, коли до Вас хтось приходив і казав "Олександре Олександровичу, цей закон треба прийняти"?

- Так завжди буває. Суб'єкти законодавчої iнiцiативи завжди переконанi, що їх законопроекти найважливiші. До того звикаєш і оцінки робиш тверезо, незважаючи на "тиск" і враховуючи всі нюанси законотворчого процесу. Хоча, справді, бувають винятки, коли часу переконувати тих, хто сумнівається, обмаль. Тоді прибічники "тиску" працюють із фракціями і групами.

- Чи були спроби погрожувати Вам, аби примусити прийняти законопроект?

- На погрози уваги не звертаю. Тому, напевне, мені й не погрожують. До того ж такi погрози позбавленi сенсу. У законодавчому органi приймати рiшення з позицiї сили практично неможливо. У цьому перевага законодавчого органу.

- Із ким було працювати важче, з ким легше? На якi жертви доводилося йти заради досягнення компромiсу?

- Найлегше було працювати із професiоналами. У складi ВР минулого скликання таких депутатів було немало. Важко працювати з людьми, котрі за якимось законопроектом бачать лише полiтичний iнтерес. Найлегше проходять через зал тi проекти, де є якась спiльна своєрідна хвиля, загальнодержавний iнтерес. Наприклад, так було прийнято закон про гарантiї вкладникам заощаджень, про розвиток автомобілебудування, про акцизи на деякі товари.

- Чи будете Ви виносити на розгляд закон про iмпiчмент Президенту на одному з перших засiдань нової ВР?

- Розгляд питання про iмпiчмент Президенту можливий. Пiдстав для того є чимало. Але конституційна процедура імпічменту проблематична як сама по собі, так і з огляду на багато інших обставин. Отже, iмпiчмент має тiльки полiтичне значення як обговорення, оцiнка дiй глави держави. Треба думати, чи варто марнувати час на цю справу.

- Чи будуть передбачати збільшення повноважень парламенту тi поправки до Конституцiї, якi вноситиме нова ВР?

- У поправках є потреба. Але не для збiльшення повноважень Верховної Ради, а для посилення повноважень Кабiнету Мiнiстрiв, для взаємозалежностi Кабiнету i Верховної Ради. Якщо при цьому доведеться обмежити деякі функцiї Президента, не треба того лякатися. Наприклад, нам потрiбна бiльша стiйкiсть глави Кабiнету, вiн не може бути весь час у "пiдвiшеному" станi i залежати не стільки вiд Президента, скiльки вiд чиновника з його адмiнiстрацiї. Краще було б, якби і призначався, і звільнявся прем'єр за попередньою згодою парламенту. Прем'єр повинен бути канцлером, а не "хлопчиком для биття".

- Ви сказали, що є 12 кандидатур на пост спiкера. Назвiть їх.

- Називалися представниками рiзних полiтичних структур кандидатури Удовенка, Чорновола, Семиноженка, Черепа, Кравчука, Марчука, Медведчука, Карпова, Плюща, Дьоміна та ін. Здається, чим менша підтримка партії від виборців, тим більше у неї кандидатів у керівництво.

КУДИ ЙДЕ ОЛЕКСАНДР МОРОЗ? ЧИМАЛО ЕКСПЕРТІВ ВВАЖАЮТЬ, ЩО В РЕЗУЛЬТАТІ ВЕЛИКОГО ТОРГУ ВІН ЗНОВУ МОЖЕ ЗАЙНЯТИ КРІСЛО СПІКЕРА.

- Iснує версiя, що в комунiстiв та соцiалiстiв буде один кандидат на пост Голови ВР. Правда? Хто?

- Можливо. У комунiстiв ще буде свiй пленум, але я Петрові Симоненку сказав: якщо комунiсти будуть висувати свою кандидатуру на Голову ВР, ми, звичайно, будемо її пiдтримувати.

- Що ви думаєте із приводу заяви Вiктора Мусiяки: "...Буде погано, коли Мороз очолюватиме парламент", - оскiльки, за його словами, Кучма буде сприймати Вас як конкурента i конфронтацiя між ВР та Президентом посилиться?

- Вiктор Лаврентійович таким чином пiдкреслив, що конфронтацiя йшла не вiд мене. Вiн був представником Президента у Верховнiй Радi i на собi вiдчув, що це таке, тому і відмовився від дорученої ролі. Звичайно, якщо я буду обраний головою парламенту, то не дозволю, щоб над парламентом "стояла" адмiнiстрацiя Президента. Узагалi, хоч би хто став головою, вiн не дозволятиме цього.

- Якщо Вас оберуть на посаду спiкера, чи змiняться Ваші стосунки з адміністрацією Президента і Леонідом Кучмою, зокрема? Чи може Ваше обрання якось вплинути на ефективнiсть законотворчої роботи парламенту?

- У мене немає стосункiв з адмiнiстрацiєю Президента. Адмiнiстрацiя - це робочий орган, створений для того, щоб сприяти Президенту виконувати його функції. А з Президентом у мене завжди були робочi стосунки. Я з повагою ставлюся до нього, оскiльки вiн обраний народом. У його обов'язки втручатися не збирався. Не проводив наради з керiвниками вiддiлiв Адмiнiстрацiї. Гадаю, і Президент мав би також діяти таким же чином. Коли я чую, що Президент зустрiвся з головами фракцiй, "котрi налаштованi конструктивно", то в мене виникає запитання: а решта парламенту? Якщо вона неконструктивна, то хто ж тодi приймав Конституцiю і закони?

- Спiкерський пост нині розцiнюється як трамплiн для майбутнього Президента. Якщо ви із цим згоднi, то чи не вважаєте, що спiкером має бути непомiтна постать, яка не претендує на пост глави держави?

- Так-так, непримітний голова, такі собі непримітні депутати, комітети, непримітні закони... Непримітний Президент і непримітна, нікому не потрібна Україна.. А парламент настільки непримітний, що взагалі зайвий? Адже тi, хто так ставить питання, чомусь не зважають на те, що з парламенту вийшов перший i другий Президенти; мабуть, прийде i третiй. Бiда в тому, що попереднi Президенти приходили на хвилi "проти" - раз проти Чорновола, другий - проти Кравчука, а третiй, очевидно, вже буде обиратися за принципом "за". Урешті-решт, треба засвоїти просту істину: сильний парламент - запорука демократії і стабільності в суспільстві.

- Ви сказали, що не будете iнiцiювати вiдставку уряду. Чи не є це тим самим торгом з урядом, про який усi говорять?

- Ніхто ні з ким не торгується. Якщо Валерiй Пустовойтенко хоче бути депутатом, то тодi питання про вiдставку уряду вирiшується автоматично: без ВР до визнання його депутатських повноважень ЦВК. Якщо вiн хоче залишитись прем'єром, вiн, звичайно, зважатиме на можливiсть недовiри уряду з боку Верховної Ради. Менi здається, що своєрiдну "пiдкладку" для цього зробив Президент під час виступу в Кабiнетi Мiнiстрiв. Вiн прямо назвав уряд причиною негараздiв, котрi є сьогоднi в економiцi. Щоб зберегти дієздатність, урядові дуже важливо буде переконати депутатiв, що закон про мiнiмальнi зарплати i пенсiї буде виконуватися.

- На чому тримається Ваш союз із Павлом Лазаренком? Із ким, на вашу думку, в новому парламентi буде "Громада"?

- Мiй союз із Павлом Лазаренком, як i з керiвниками iнших полiтичних сил, тримається на Конституцiї i на тому, що за ним стоять депутати, обранi людьми. Я буду спiвпрацювати i з Павлом Iвановичем, i з В'ячеславом Максимовичем, i з Петром Миколайовичем, незалежно вiд того, чи буду Головою Верховної Ради, чи буду головою, скажімо, фракцiї. Той, хто займається полiтикою, повинен виходити не з якихось симпатiй чи антипатiй, а з iнтересiв держави.

- Кажуть, що "Громада" примкне до лiвої бiльшостi.

- У нас не може бути лiвої бiльшостi, бо комунiсти, соцiалiсти i селяни разом становлять близько 170 депутатiв.

- У яких питаннях лiвi готовi йти на компромiс із правими в майбутньому парламентi?

- Залежно вiд того, якi питання будуть розглядатися. Наприклад, менi симпатична позицiя нацiоналiстiв щодо землi. Вона повнiстю збігається з моєю. Це стосується і Руху під час розгляду законів, які захищають власне виробництво. Отже, підстав для компромісу вистачатиме.

- Чи правду кажуть, що Президент зробив ставку на ПСПУ, щоб забрати голоси в лiвих?

- Це очевидний і загальновідомий факт. Не згадуватиму, як місцеві адміністрації допомагали "прогресистам" збирати підписи. Пошлюся на красномовний приклад. Верховна Рада доручає менi виступити напередоднi виборiв iз зверненням до народу України. Я пiдготував потрібний п'ятихвилинний текст, будучи переконаним, що зможу виконати доручення Верховної Ради. Тим бiльше, що згідно із законом, голова Верховної Ради може скористатися засобами масової інформації тодi, коли в цьому є потреба. Що ж виявляється? Вельмишановний Зиновiй Кулик висловлює нашій прес-службі незгоду. Телефоную йому, щоб проконсультуватися із приводу доручень парламенту. Посилаючись на закон про вибори, Кулик намагався довести, що не може мені як кандидату в депутати надавати перевагу перед іншими та ще й напередодні голосування. Він поклявся, що текст буде вiдтворений слово в слово диктором і в кращий час. А як сталося? Напередоднi 40 хвилин в ефірі "працює" Вiтренко. 28-го - знов кандидати в депутати Вiтренко, Журавський, Литвак, Пустовойтенко. І всi разом (окрім Пустовойтенка та частково Журавського) обливають брудом Соцiалiстичну партiю, особливо - мене. Не кажу про О.Колінько, яка півтора десятка хвилин кращого ефірного часу шельмує Верховну Раду, її керівництво, посилається на аргументи, які використовувати заборонено, бо таким чином порушуються п.13, 14 статті 34 Закону про вибори. I лише десь близько одинадцятої ночi щось невиразно говориться про звернення Верховної Ради. Кулик відповідає за згадані порушення? А він, як відомо, підпорядкований особисто Президенту. Звідси й висновок.

- Ви сказали, що не будете iнiцiювати вiдставку уряду. А минулого тижня Президент розкритикував уряд. Хто тепер повинен узяти вiдповiдальнiсть за економiчну ситуацiю у країнi; чи готовий лiвий блок до цього?

- При чому тут лiвий блок? Лiвий блок не формував уряд. Брати вiдповiдальнiсть повинен той, хто призначав уряд, давав доручення мiнiстрам. Нам не вдалося переконати виборцiв, що в парламентi має бути бiльшiсть - не має значення, лiвої чи правої орiєнтацiї. На виборах часто бувало так: люди голосували за лiвi партiї i за правого кандидата по мажоритарному округу. Тому ми маємо, на жаль, невизначену структуру парламенту. Поки що за все, що робиться, бере на себе вiдповiдальнiсть НДП. Так заявляли її представники. Очевидно, дiяльнiсть її була такою, що отримала пiдтримку всього кiлькох відсотків виборцiв. Проте це не заважає робити нові призначення у виконавчих ланках влади за рахунок представників НДП. Воля людей ігнорується. Виходить так: у такій-то області виборці підтримували лівих, значить, слід покарати губернатора, замінити його. Так можна дійти й до абсурду: раз думка нічого не варта, то чи не простіше було б замінити народ?

- Як ви ставитеся до питання депутатської недоторканностi, її вiдмiни як розправи над опонентами?

- У вашому запитаннi вже є вiдповiдь. Я не був би проти зняття депутатської недоторканностi, якби не помiчав, що прокуратура використовується як механiзм для зведення полiтичних рахункiв i як механiзм досягнення переваги під час боротьби мiж кланами. Пригадується, яка 1994 року пiднялася хвиля, мовляв, злочиннiсть зростає тому, що депутати всiх рiвнiв мають iмунiтет. Ми 1996 року зняли недоторканнiсть із них, окрiм депутатів Верховної Ради. Так де ж цi кримiнальнi справи? Де тi злочини, котрi чинили депутати всiх рiвнiв? Штучнiсть цiєї кампанiї очевидна. Злочинів нема, бо обирають люди все-таки кращих із кращих. А кричать про імунітет найбільше ті, на кому шапка горить.

У той же час дiйсно потрiбно виписати норму Конституцiї таким чином, щоб депутат був захищений пiд час виконання своїх обов'язкiв, але, якщо вiн порушив закон, то має вiдповiдати як звичайний громадянин. Це, до речi, стосується i Президента, i Кабiнету Мiнiстрiв, i суддiв. Закон має бути один для всiх, а для цього перш за все необхiдно, щоб прокуратура була незалежною вiд виконавчої влади.

- Прокоментуйте ситуацiю з Михайлом Бродським.

- Менi б хотiлося, щоб цей коментар зробив хтось iз представникiв прокуратури. Глибоко я не знаю суті справи. Але звинувачення, на зразок "цей пiдприємець у себе вкрав" (такі варіанти стосуються не лише М.Бродського), - це поза межами права. Ті, хто тримає за гратами Бродського, сьогоднi ще можуть говорити про те, що в нього не пiдтвердженi повноваження депутата. А пізніше? Для них закон не писаний?

- Чи можлива ситуацiя, що протягом мiсяця новому парламенту не вдасться зiбратися, i тодi, згiдно з Конституцiєю, його розпустять? Чи можливi ще якiсь варiанти, за яких виконавча влада не дасть можливостi працювати новому парламенту?

- Укотре переконуюся: це такi відсторонені розміркування людей, котрим нема чого робити. Політична маниловщина. Весь час я бачу у пресi якiсь коментарi із цього приводу; то той чиновник, то інший дуже цим заклопотаний: збереться парламент чи нi? Інші (ніби й випадково, але одночасно) турбуються, що представницькій орган не зібрався. Шлють на місця попередження, погрози. Навіть щодо народних депутатів України такі методи застосовуються. Принизливе для держави явище. Воно буде виправлене, всю силу закону ми будемо на це спрямовувати. Закони про вiдповiдальнiсть за втручання в роботу представницьких органiв будуть посиленi так, щоб кожен наперед думав, що треба робити i про що вести мову, щоб кожний чиновник спромігся витравити в собі раба, а дехто - негідника.

Узагалi нема пiдстав для того, щоб новий парламент не зiбрався на першу сесiю. Не треба думати, що тi, хто обраний до Верховної Ради, будуть так легковажити на догоду будь-кому.

- Чи не здається Вам, що сьогоднi завдання НДП i Президента не зовсiм збігаються?

- Здається. Боюся, що це буде перша полiтична партiя, яка зрадить Президента, коли вiн буде почувати себе непевно. До речі, це не новина. І в загальному, принциповому, вигляді, і в конкретному щодо новітньої української політики. Уважно проаналізуйте матеріали партії влади, чи хоч поцікавтесь епізодами відставки Л.Кучми 1993 року: першими "з корабля" побігли ті, хто найбільше клявся у вірності.

- Оцiнiть роль силових вiдомств під час боротьби за владу - їхню участь у виборчiй кампанiї.

- Маємо приклади, коли силовi вiдомства використовувались у полiтичнiй боротьбi, що є грубим порушенням Конституцiї. Вважаю, тема щодо позиції Міністерства внутрішніх справ, прокуратури, служби безпеки і Податкової адміністрації має бути розглянута i керівництвом прокуратури, i в судових органах, i Президентом. Коли у Смілянському окрузі Черкаської області в останнiй день перед голосуванням люди одержують стотисячним накладом газету, в якій уміщено iнтерв'ю місцевого прокурора сумнівного, м'яко кажучи, змісту, щодо основного претендента, і в результаті він не дораховується тисячі голосів, то виникає питання, яким чином мусить вiдповiдати так званий прокурор за таку фальсифiкацiю.

- Чи шкода буде прощатися з місцем, на якому проведено 4 роки?

- Хоч би хто був тут, у парламентi, - це люди, особистостi. Вони були поставленi в непросту ситуацiю, працюючи тут чотири роки, вiдстоюючи свої переконання. Тому, звичайно, що тут буде якась ностальгiчна нотка, бо зрозумiло, що кращi роки життя вiдданi цiй справi. Жалкувати за кріслом я не буду. Крісло - це просто місце, де сидить людина. Жалкувати можна за молодістю, коли розумієш, що вона не повертається.