Олександр Єльяшкевич: «Поки в бій ідуть одні старики, ми будемо обирати краще з гіршого»&nbsp; <HR WIDTH="100%">

— Ви вдруге висуваєте свою кандидатуру. Чому?

— Коли я бачу загрозу парламентаризму, то я вимушений поводитися так, зважаючи на те, що депутатам, особливо новообраним, треба пояснити, що відбувається. Не всі орієнтуються в ситуації. І мені не стільки потрібна трибуна як така, але як можливість пояснити депутатам, що відбувається, щоб вони самі приймали рішення. А загроза парламентаризму полягає в тому, що дві сторони зіткнулися, а далі, як у дитячому віршику, це може закінчитися: «У цій річці вранці рано потонули два барани». Проте хтось їх спеціально завів у цю ситуацію, провокуючи їх, використовуючи їх нелюбов один до одного, використовуючи недалекоглядність тих або інших політиків і плюс, використовуючи користолюбство деяких людей, які знаходяться в парламенті.

— Хто цей «хтось»?

— Цей хтось знаходиться на вулиці Банківській. Річ у тім, що Президент наш дуже любить референдуми, які оголошуються звичайно в червні місяці. Так у нього історично склалося. Мабуть, такий важкий місяць. Він хоче, не розпускаючи цю Верховну Раду, просто здійснити свою мрію про двопалатний парламент. Друга верхня палата з губернаторів, тобто — повністю контрольована законодавча влада. Він, вочевидь, хоче вирішити питання, пов’язані з призначенням Генерального прокурора, голови фонду держмайна, тобто — вирішити ті проблеми, які його більше за все хвилюють. І питання про двопалатний парламент Президент, можливо, буде вирішувати через референдум з внесенням змін до Конституції. А мотиви будуть — цей парламент паралізований, він не може видати жодного закону, не може обрати голову, він знаходиться в неробочому стані. У такій ситуації Президент, нібито, заради України повинен вдатися до дій, які, можливо, носять не зовсім конституційний характер, але рятівні для Верховної Ради.

— Сьогодні так вийшло, що основна боротьба йде навколо Олександра Мороза. Яка ваша думка про «суперника»?

— Я критикую конкретних осіб за конкретні дії. Я не абсолютизую нікого, але розглядати в чорно-білих кольорах кожного — це спрощений варіант. Я вважаю, що Мороз виріс за ці роки, у тому числі і противоборствуючи зі мною. І Мороз зразка 1994 року — не Мороз зразка 1998 року

— Сьогодні було помітно, що лідер фракції Павло Іванович Лазаренко намагався кілька разів «посадити» молоду поросль — Єльяшкевича.

— Це означає, що в нас в партії існують демократичні засади, і думки деяких членів фракції не завжди співпадають з думкою керівників фракції. Думка Лазаренка, його бачення (часто або інколи) не співпадає з думкою інших членів партії. Це нормальний процес, і я б не став його драматизувати. І якби це носило якийсь принциповий характер — мої дії були б адекватними.