Олесь ДОНIЙ: Перевиборів сьогодні не хоче ніхто
Коли опозиція в парламенті, як то кажуть, вставляє палиці в колеса коаліційного велосипеда, — це зрозуміла тактика політичної боротьби. Коли відбуваються дискусії між двома фракціями — БЮТ і НУ-НС, які восени минулого року створили парламентську більшість, — це також нормальний процес, оскільки в кожної сторони може бути свій індивідуальний погляд на те або інше питання, і треба шукати спільний консенсус. Однак, коли представники однієї фракції є не союзниками, а опонентами одне одному, — це вже дивно. Чому НУ-НС не може знайти свої внутрішні точки зіткнення — поцікавився серед іншого «День» в Олеся ДОНІЯ.
— Олесю, напередодні в інформаційних агентствах пройшла новина про те, що ви заявили, мовляв, для збереження коаліції в існуючому форматі потрібно йти на будь-які жертви. У тому числі ви допустили можливість зміни фігури голови ВР. Скажіть, а яке відношення до коаліційних проблем має спікер Яценюк?
— По-перше, я хочу уточнити, що не висловлювався від імені коаліції й навіть від імені фракції, я виявляв власне бачення ситуації, на яке я маю право і як депутат, і як громадянин України. По-друге, своє бачення щодо згаданої вами тези я спочатку озвучив на засіданні фракції кілька днів тому і висловив думку про те, що без перевиборів існує три варіанти виходу з кризи, що склалася.
Чому перед парламентом може гостро стати питання перевиборів? З юридичного погляду коаліція функціонує, оскільки заяви про вихід двох людей із коаліції зовсім не означає ліквідації коаліції, бо коаліцію формують фракції. Нині, на жаль, коаліція виявилася неспроможною забезпечити позитивний результат і результативні голосування з власних законопроектів. Саме тому нині необхідно або визнати, що коаліція не може приймати закони, а парламент перебуває в патовій ситуації, або йти на нові вибори, якщо Рада не здатна приймати ті або інші законодавчі рішення. Тепер опозиція не дає голосу за коаліційні законопроекти, і таким чином у парламенті складається патова ситуація. Тому сьогодні необхідно або йти на перевибори, або шукати інші варіанти.
— Уточніть, а що ви маєте на увазі під іншими варіантами?
— Варіант перший: повернутися до практики кулуарних домовленостей за участю в них міноритарних партій. Міноритарні партії — це фракція комуністів і блок Литвина. Нагадаю, що раніше протягом півроку за деякі ініціативи БЮТ голосували або повністю, або частково комуністи. Блок Литвина взагалі досить часто консолідовано голосував в унісон із коаліцією. Однак сьогодні очевидно, що існує певна кулуарна домовленість між фракціями опозиції — ПР, КПУ і блоку Литвина, оскільки вони не дають жодного голосу за законопроекти коаліції. Тому такий варіант можливий, але здійснити його зараз складно.
Варіант другий: створення коаліції на базі НУНС, БЮТ і блоку Литвина. Цей варіант виглядає оптимальним. До речі, йдеться про створення нової коаліції, а не про приєднання БЛ до існуючої більшості. Створення нової коаліції, згідно з Конституцією, — це відставка уряду і формування нового. Однак блок Литвина жодного разу не висував своїх претензій на таку посаду як прем’єр-міністр. З огляду на це новий уряд знову очолила б Юлія Тимошенко. Разом із тим очевидно, що блок Литвина міг би виставити інші вимоги. І кулуарно всім відомо, що головною амбіцією лідера цієї фракції є посада голови ВР.
— Але днями литвинівець Зарубінський коментуючи журналістам імовірність участі БЛ у коаліції заявив, що посада спікера для них не головна умова, мовляв, якби Литвин хотів стати головою ВР, він би ним став ще восени минулого року, коли формувалася коаліція.
— Офіційно Литвину ніхто не пропонував посаду спікера. Щонайменше, на засіданні фракції НУ-НС це питання ніколи не обговорювалося. Тому навіть якщо він тоді й хотів, він не міг стати головою ВР, незважаючи на всі запевнення пана Зарубінського. Зараз у будь-якому випадку для НУ-НС необхідно обговорити на фракції такий сценарій і вирішити, чи готові вони для зміни формату коаліції піти на ротацію свого представника, оскільки Арсеній Яценюк — це представник «Нашої України — Народної самооборони». Якщо такий формат підходить для порятунку цього парламенту і фракція зацікавлена в порятунку цього парламенту, значить необхідно вести відповідні переговори.
Третій варіант складніший. Це варіант формування коаліції у складі НУ-НС, ПР і блоку Литвина. Нині більшість фракції НУ-НС виступає категорично проти блокування з Партією регіонів. Разом із тим, хочу нагадати, що зараз ініціаторами створення такої коаліції виступають лише люди, які причетні до партії «Єдиний центр» і близькі до Віктора Балоги. Якби ініціатором створення такої коаліції виступив Віктор Ющенко, я не впевнений, що у фракції не знайшлися б необхідних 37 голосів. Але навіть якщо ці голоси й були зібрані, частина фракції перейшла б у внутрішню опозицію, зокрема «Народна самооборона», оскільки ми не сприймаємо такий формат.
— Ви, будучи представником фракції НУ-НС, кажете про своїх же колег із фракції так, неначе ви є завзятими опонентами.
— Нагадаю, що блок НУ НСстворили дев’ять суб’єктів — дев’ять політичних партій. Крім них, до блоку входить і частина позафракційних депутатів. І ці дев’ять партій — це формально дев’ять центрів впливу: у кожного є свій статут, своя програма. Інша річ, що коли був створений блок, були знайдені спільні точки зіткнення. І очевидно, що тепер повинен враховуватися кожний голос. Необхідно, нарешті, вчитися формувати списки. Необхідно включати до виборчих списків людей із нормальною політичною історією, діяльність яких можна прогнозувати. А вважати, що можна продати місця в списку й потім контролювати їхні голоси, збираючи картки для голосування, — це шлях у нікуди.
На мій погляд, нинішня парламентська криза повинна привести до очищення, не до закріплення цієї ситуації, а до її переусвідомлення, оскільки проблема виникла не сьогодні й не зараз, а під час формування списків. У нас від цього процесу відсторонені і виборці, і рядові партійці. Ви знаєте, хто формував наш список? Я, наприклад, не знаю.
— Тобто ви хочете сказати, що, будучи включеним до списку НУ-НС, ви навіть не знали, хто, власне, його формував і затверджував?
— Саме так. Я особисто не знаю, бо зараз політика, на відміну від кінця 1980-х — початку 1990-х, стає все більш і більш кулуарною.
Необхідно змінювати виборчу систему. Але багато політичних гравців у цьому не зацікавлені й говорять сьогодні про імперативний мандат, а не про зміну виборчого законодавства. А імперативний мандат надасть їм можливість продавати місця в списках і після виборів контролювати позицію цих людей. У результаті це призведе до того, що на українському парламентаризмі буде поставлений хрест.
— Поточний і наступний тиждень парламентарії працюють в округах. Днями, щоб виробити антикризовий рецепт, зустрілися прем’єр, спікер і лідери двох коаліційних фракцій. На вашу думку, як після двотижневого пленарного тайм-ауту розвиватимуться події під куполом ВР: депутатський корпус працюватиме чи одна з владних фракцій знову заблокує трибуну?
— Безумовно, це ненормальна ситуація, коли провладна фракція блокує трибуну. Однак наскільки я знаю, поки в Тимошенко не буде гарантій, що спроби її відставки відкладені, БЮТ й надалі блокуватиме трибуну протягом тижня для того, щоб потім два місяці (парламентські канікули. — Ред. ) уряд мав можливість працювати безконтрольно. Це також, варто визнати, ненормально. Такий варіант не вирішує проблему політичної кризи, це лише відстрочка до осені. Але і в протилежної сторони на сьогодні (а проти БЮТ зараз узгоджено грають Секретаріат Президента та Партія регіонів) також відсутній остаточний сценарій і впевненість у тому, що вони зможуть провести як результативне голосування за відставку Кабінету Міністрів Тимошенко, так і створити коаліцію нового формату. Тому цілком можливо, що може бути прийняте нейтральне рішення (наприклад, про тимчасове розблокування) та узгоджене рішення про те, що всі сторони йдуть на літній відпочинок. Наскільки я розумію, сьогодні виходу не бачить ніхто, і перевиборів також ніхто не бажає.
— Тобто прогнози політологів, які заявляють, що позачергові вибори до парламенту можуть відбутися восени — нереалістичні?
— Гадаю, вибори не відбудуться хоча б тому, що в них не зацікавлений ніхто. Якщо ж загалом говорити про перспективу перевиборів, то говорити про те, що вони не відбудуться наступного року, я б не ризикнув. А щодо осені — це нереально.
Будь-які вибори — це можливість для ротації еліт, яка сьогодні дуже й дуже потрібна Україні. Інша річ, що без зміни законодавства вибори, як виявилося, не сприяють ротації еліт. Суспільство це бачить і тому, звичайно ж, є певний рівень розчарування.
— Пам’ятаєте, нещодавно лідер «Народної самооборони» Юрій Луценко заявив, що на Банковій за благословення Віктора Ющенка розробляється план Балоги — Колеснікова про створення в Раді широкої коаліції. На сьогодні це ще актуально?
— Знаєте, я ще два роки тому казав, що шанс для переобрання Ющенка на другий президентський термін — це зміна електорального поля з «помаранчевого» на «біло-блакитне». Тоді всі говорили, мовляв, це фантастика, і не сприймали всерйоз мій прогноз. Зараз уже всі чудово бачать, що це не фантастика, а абсолютно реалістичний сценарій. Я говорив тоді й зараз кажу про балотування Ющенка як представника коаліції, умовно назвемо її коаліцією національної єдності (щоб голосувати за нього закликали регіонали). Крім того, як інше крило для успішної реалізації такого сценарію Віктору Ющенку потрібен ще «помаранчевий» проект, яким може стати як «Єдиний центр», так і «Наша Україна», а також низка інших, менших «помаранчевих» партій. Фактично це означає, що більшість «помаранчевого» електорату від нього відвернеться, але «біло-блакитні» можуть проголосувати дисципліновано. Плюс свої три, п’ять, сім відсотків голосів, необхідних для перемоги дали б місцеві бюрократи. Я гадаю, що такий варіант розглядається. І тепер, зауважте, про це вже відкрито говорять регіонали. Тобто вони в тій або іншій формі заявляють про готовність підтримати Ющенка на грядущих президентських виборах. Однак, наскільки я розумію, регіонали вимагають певних гарантій.
— Яких саме гарантій?
— Вони хотіли б сформувати уряд на чолі з Януковичем не потім — після президентських виборів, а до їхнього старту. Як реалізувати цей сценарій? Гадаю, у них поки що з цим є проблеми. У іншому випадку вони навряд чи погодяться підтримати Ющенка на президентських виборах.
— Ви є представником пропрезидентської фракції. Як ви вважаєте, Віктор Ющенко готовий піти на це?
— Чи готовий він на це піти, я не знаю. Однак те, що частина депутатів, орієнтованих на Ющенка, не проти такого сценарію — це факт. Єдине, я хотів би вас поправити: «Наша Україна — Народна самооборона» — це не пропрезидентська фракція й ніколи нею не була і, відповідно, я також не є представником пропрезидентської фракції. Цю фракцію створили дев’ять суб’єктів, з яких найбільшим суб’єктом є «Наша Україна», яка не пропрезидентська партія, а президентська, оскільки Віктор Ющенко формально є почесним її головою.
Але інші вісім партій мають свої відносини з Президентом і рівень цих відносин дуже різний. Тому казати, що фракція НУ-НС — пропрезидентська помилково, оскільки фракція такого рішення не приймала. Так, НС-НУ — це найбільша партія в нашому блоці. Так, Віктор Ющенко є їхнім лідером. Так, до позиції цієї партії та її лідера необхідно прислухатися й поважати її. Однак це зовсім не означає, що інші партії, інші депутати не можуть мати власної позиції.
