«Палкий еволюціонер» Ігор Сторожук

«Я МАЮ НАМІР ВИБУДОВУВАТИ СВОЇ ВІДНОСИНИ З ГЛЯДАЧАМИ»

— Ваша думка про перестановки у Нацраді з питань телебачення і радіомовлення? Які, на вашу думку, причини цих перестановок?

— Новий склад парламенту представляє трохи іншу політичну конфігурацію, ніж попередній і, відповідно, має трохи інше бачення політичних цілей та завдань, у тому числі — стосовно впливу на електронні мас-медіа. Мені здається, це є основною причиною того, що народні депутати захотіли адекватної політичній конструкції парламенту розстановки сил у Нацраді, оскільки все-таки функції Нацради з питань ТБ і РМ досі не залишаються суто професійними і завжди мають — на жаль, можливо, — певний політичний підтекст. Я вважаю, що парламент мав право на подібні дії.

Тут, звичайно, прогнози робити складно, але не виключено, що й Президент України також розглядатиме подібне питання. Хоч би тому, що у Леоніда Даниловича Кучми також можуть бути якісь запитання до тих членів Нацради, які представляють виконавчу владу, представляють Президента країни. Це може стосуватися, наприклад, необхідності зберегти більш цілісним Перший національний канал.

Стосовно тих критичних зауважень, які прозвучали щодо дій тепер уже колишнього складу Нацради, то кожен із народних депутатів ВР і загалом цей орган законодавчої влади має право на подібну критику. Ніхто не може стверджувати, що той чи інший державний орган — тим більше, колегіальний — працює зі стовідсотковою ефективністю, бездоганною точністю і т.д.

— А конкретно НТКУ відчуває ці перестановки у Нацраді на собі?

— На сьогодні це трохи, на жаль, затримало отримання нами ліцензії, хоч усі документи ми подали дуже давно, у тому числі й Статут, який, до речі, пройшов без зауважень, завізований усіма міністерствами (зокрема Міністерством юстиції) та затверджений Постановою Кабміну — просто тому, що це передбачається статусом національної установи, а НЕ ЧЕРЕЗ ЯКУСЬ ІНШУ ПРИЧИНУ. Жодних політичних причин, тобто це суто формальна дія (так прийнято).

Для нас ці зміни не повинні бути важливими, якщо ми діємо в законодавчому полі і якщо Нацрада з питань ТБ і РМ також діє в законодавчому полі, тобто існує спільне бачення ситуації і правила гри. Може бути «нова мітла», головне — щоб на вулицях було чисто.

— А як ви вважаєте, новий склад Нацради займеться перекроюванням інформаційного простору чи обмежиться упорядкуванням «правил гри»?

— Упорядкування правил гри — це ввічлива назва перекроювання. До певної міри, звичайно ж, відбудеться упорядкування правил гри. Інакше нібито втрачає значення основоположний рух. Інакше навіщо треба було б вводити у Нацраду якісь додаткові позиції політичного впливу, запрошувати нових професіоналів?

Ми чуємо, що колишній склад Нацради був зовсiм не ефективним, чуємо, що те, що він зробив, — усе погано. Але краще, щоб говорили конкретно. Не можна говорити: все погано. Давайте скажемо: у такому то рішенні було те-то неправильно... А коли я чую фразу, що «єдиний незалежний канал «ЮТАР» позбавили ліцензії»... Почекайте, ви що, на мітингу? Скільки років минуло... Може, давайте будувати все-таки країну? Скільки можна одне і те ж говорити? Що означає «єдиний незалежний»? Тобто ми обговоримо, незалежний чи ні, або так залишимо — для тих, хто розуміє? Якщо говорити про те, що кількість векторів сил, що впливають на канал, максимальна у випадку Національного каналу, то, напевно, ми більш незалежні. Ну, погодьтеся, якщо один власник, то нібито «незалежність» виражається вже простiшою формулою...

— Про політичний чинник говорилося не тільки стосовно Нацради. Певні претензії пред’являються і до НТКУ щодо рівня ангажованості і т.д. І ось це накладення векторів — «парламентська» і «президентська» четвірки Нацради, НТКУ — який результат дає?

— Це традиційне сприйняття НТКУ та її програм: мовляв, є певний рівень ангажементу. Ми, за оцінками Інтернет-видань, які навряд чи можна вважати дружніми стосовно державних ЗМІ, пройшли вибори з практично нульовим показником кількості бруду в ефірі — на відміну від інших каналів, які не називають ангажованими. У нас до сьогодні в новинах представлено абсолютно всі політичні сили, що діють у парламенті та в країні. І говорити про ангажованість державного телебачення державою — це абсурд. Це єдине, чим ми ангажовані. Оскільки ми і є державний орган. Ніхто не намагається говорити про те, що держава ангажувала міліцію чи пожежників. Ми — просто частина державної системи, яка розповідає про те, що робить вищий ешелон влади, середній ешелон і т.д. для народу, інакше ніхто б і не знав, можливо, про це, тому що інші канали зайняті не зовсім цим.

Щодо політичних впливів... Добре, буде сьогодні представлена в Нацраді така фракцію, сяка фракція. Хіба Нацрада зможе більше вплинути на нас, ніж парламент? Ні.

— До речі, про парламент. Точніше — про голову парламентського комітету з питань свободи слова Миколу Томенка. Він, тільки зайнявши цю посаду, відразу зробив декілька випадів на адресу НТКУ…

— ... дуже цікавих. Наприклад, зокрема, пан Томенко сказав про те, що УТ-1 існує поза правовим полем. А в якому значенні? Юриспруденція, як і математика, має точні параметри. Тобто можна нам сказати, що наші документи та наші дії не відповідають такій-то статті закону. І, в принципі, малася на увазі стаття закону, згідно з якою засновувати спільним рішенням Національну телекомпанію повинні Президент країни і Верховна Рада України. Закон прийняли пізніше, ніж заснували телекомпанію та підписали її статут! Відповідно, коли цей закон набув чинності, статут слід було змінити згідно iз цим законом. Та його тривалий час не змінювали, і ми це зробили сьогодні. Як встигли, так і зробили, оскільки часу у нас було зовсім небагато. І що ж я тепер повинен зробити? Як я розумію висловлювання Миколи Томенка, слід заснувати телекомпанію спільним рішенням. Нову? Нашу треба ліквідувати? Він же цього не говорить до кінця відкрито. Тобто треба сказати тоді: давайте це ліквідуємо і почнемо все створювати спочатку, щоб відповідати букві закону. Але, можливо, тоді ми багато що можемо ліквідувати? Адже законодавство досить часто уточнюється.

Або ж, наприклад, заявили, що НТКУ, Перший національний показує, звісно, «Щоденники сесії», але — необ’єктивно. Але, можливо, варто би все-таки керівнику комітету з питань свободи слова знати, що ці передачі роблять у самому парламенті? І ми за договором є просто каналом, який транслює їх. Без редагування.

— І все-таки, як ви далі збираєтеся вибудовувати свої відносини з головою профільного комітету та з комітетом загалом?

— Я маю намір вибудовувати свої відносини з глядачами та діяти в рамках закону. І яку б політичну мету не переслідували керівники, якщо вони також діятимуть у таких же умовах, виходячи з інтересів та цілей ТБ і в рамках правового поля, наші дії будуть збiгатися.

КАДРОВЕ ПИТАННЯ

— Ви пішли на залучення таких яскравих особистостей, як Катерина Серебрянська, Олена Мозгова та ін. Чи дали ці кадрові рішення очікуваний ефект чи все- таки легше працювати з кадровими телевізійниками?

— Це питання діалектики. Кадрові телевізійники — люди, які знають технологію ТБ. Зовсім не обов’язково талановитий журналіст є хорошим, талановитим організатором своєї власної праці. ТБ — колективна праця, і результат виходить тільки тоді, коли творчий колектив робить щось разом. Так ось, Катерина Серебрянська швидко і точно довела, що вона — хороший менеджер із хорошим смаком. Відповідно, люди, які з нею працюють, — безумовно, телевізійні зірки. Але я сподіваюся, що саме її вміння допоможе весь цей процес (у цьому випадку йдеться про програми спортивної тематики) укласти в нормальні технологічні та сучасні ринкові рамки — у тому значенні, що все-таки треба враховувати, що є конкуренція. Бо звичайно телезірки цього не враховують. Вони вважають, що те, що вони роблять, — цілком добре. І тому в нас був такий, не завжди високий, рейтинг. Щодо Олени Мозгової, то там трохи повільніше рухається справа. Я не зовсім розумію, чому, але думаю, що хороший смак і знання музичного ринку дадуть результат. Нині працюємо над новим проектом, який буде присвячений українській опері і ведучим якого буде Анатолій Солов’яненко, дуже талановита і симпатична людина, яка знає це мистецтво та є гідним сином свого геніального батька.

Я думаю, що є віддача. Більш того, хотів би звернути вашу увагу на те, що ми намагаємося розвивати і змінювати кадрову ситуацію в телекомпанії поки що еволюційним шляхом. Я вже неодноразово вживав це визначення в попереднiх інтерв’ю, але все одно повторю: я — «палкий еволюціонер».

— Ще одне «кадрове» запитання — про «запрошених зірок». Зокрема, стосовно Молчанова висловили чимало претензій на адресу НТКУ. І справа, можливо, зовсім не в тому, якою мовою він розмовляє з глядачем, а в тому, що НТКУ не спробувала створити свій продукт такого плану…

— Спробувала. Нічого у нас хорошого не вийшло. Молчанов запропонував невеликий цикл передач із відомими українськими людьми. Одним із них, зокрема, був Амосов. І ця передача була зовсім непоганою. Але багато інших програм були не такі хороші. Як точно визначив один із дуже розумних і серйозних українських політиків, на жаль, у цих програмах, які ми показували, було більше жестів, ніж знання України. Сьогодні цей цикл завершився. І все.

— Ви не маєте наміру продовжувати співпрацю?

— Поки ні, тому що пілот (програма з Амосовим), як я вже сказав, був хорошим. А подальші випуски були банальними. Банально ми можемо і самі. Звичайно, в цьому випадку спрацювала, можливо, повага до імені Молчанова. У результаті... Час минає, і від часу тільки небо стає вище.

— Але все одно, початкова ідея — купити продукт, а не підготувати свій, можливо, спочатку навчивши своїх журналістів (хоч, звичайно, це більш витратний процес)…

— Навчати — справді правильний підхід, але бачить Бог: ми тут таку кількість людей навчаємо практично, і вони після цього так швидко тікають на інші канали по високу зарплату. А якщо ви мені з ходу назвете прізвище людини, яка могла б робити в країні щось подібне до проектів Молчанова, то ми з вами перейдемо до конструктивного режиму обговорення конкретного проекту. Ті, хто каже, що вони можуть, безумовно, можуть сидіти у кадрі та ставити різноманітні запитання. Таких людей у країні дуже, багато. Ми знаємо передачі Цендровського, Лапікури, але в цих випадках результат відомий усім заздалегідь, а у випадку з Молчановим був експеримент. Так, він приїхав з Москви, але у нього всі гості були з України, всі без винятку.

— Ви згадали, що кадри тікають. Зрозуміло, що на комерційних каналах зарплата вища. А чим ви їх приваблюєте?

— Сьогодні переважно тікають технічні кадри, тому що журналістами і режисерами комерційні канали насичені вже досить добре: багато хто з них працював колись тут, але багато хто — ні. Все-таки там трошки інша стилістика. Тут — інерційна конструкція, яку було відбудовано від пропаганди (незалежно від того, чи добре цю пропаганду було зроблено і чи була вона цікавою). Щодо інженерів монтажу, багатьох технічних працiвників, то, звичайно, краща школа — у НТКУ. Тут є всі види техніки — приблизно від «раннього середньовіччя» до цифрових сучасних камер.

Водночас нові люди залучаються з двох причин (друга з’явилася нещодавно). Перша — все-таки цікаво довести, що можна зробити досить цікаве державне ТБ. Друга — можливість виплати додаткових грошей у вигляді додаткової зарплати чи преміальних. І це буде розвиватися в наступній стадії підписання контрактів: ми отримали таке право, маючи статус національної установи та внісши ці положення до нашого статуту. Ці гроші, які виплачуватимуться за контрактом і сьогодні виплачуються як додаткова зарплата, телекомпанія заробляє сама, оскільки вона має право комерційної діяльності.

ГРОШІ НТКУ — АБСТРАКТНІ ТА РЕАЛЬНІ

— І ви вже залучаєте гроші під конкретні проекти?

— Залучаємо. Ми заробляємо гроші та намагаємося вкласти їх у розвиток телекомпанії, що у нас повільно, але виходить. Говорили: звичайно, легко показати Чемпіонат світу з футболу, якщо держава дала гроші. Але, по-перше, державне ТБ що мало зробити — взяти гроші в кредит? По-друге, це було не питання формального виділення грошей, оскільки це було внесене зазделегідь до бюджету, бо всі знали, що буде чемпіонат. Питання було в тому, щоб їх все ж дали, щоб це не були просто абстрактні цифри. І нас у цьому дуже підтримали Президент України та уряд (конкретно — прем’єр-міністр Кінах і віце-прем’єр Семиноженко). І ми повернули цю суму і заробили ще. Але сьогодні ми платимо другу зарплату практично всім. Тобто ми збільшили — в середньому на дев’яносто відсотків — реальні виплати співробітникам телекомпанії. Наступний крок — поступовий відхід від штатного розкладу в тій частині, яка стосується залучення ведучих, режисерів, тобто тих людей, які, скажiмо так, ексклюзивні. А основна маса працівників, без яких ТБ неможливе — дуже гарних, здібних, але, можливо, дещо менш яскравих, — буде просто отримувати свою зарплату і виконувати свою роботу.

— А як на сьогоднішній день iдуть справи з бюджетним фінансуванням?

— Ми вже досить довгий час платимо зарплату із зароблених грошей, в тому числі й ту частину, яка мала б виплачуватися з бюджету. Але тут для нас велика проблема не в тому, скільки грошей нам дала держава на виробництво програм, а в їхньому лімітуванні за статтями витрат. І якщо купивши право на показ Олімпійських ігор, ми вичерпали ліміт на придбання телевізійного продукту на рік уперед, то це абсурд. Тобто ми після цього не повинні були б нічого взагалі купувати...

«БЛОКБАСТЕРИ МОЖНА ПОДИВИТИСЯ НА ІНШИХ КАНАЛАХ»

— Крім усього іншого, на НТКУ покладено функції з освіти населення, а просвітницькі проекти не завжди прибуткові…

— Проблема в тому, що в таких передачах не існує прямого спонсорингу, та й реклама існує ніби поза цими програмами. А щоб зробити гарні просвітницькі програми — такі, як робить, наприклад, Бі-Бі-Сі — потрібні величезні гроші.

Але у нас є гарний багаторічний договір із «Канал Франс Інтернасьональ». І за цим договором ми відбираємо продукт, це коштує набагато дешевше (інша річ — наскільки ефективно ми використовуємо можливості цієї співпраці). І там є освітні програми, в тому числі — дуже якісно зроблені. Більш того, я абсолютно точно знаю, що ми, якщо і будемо щось купувати, то, насамперед, такі програми, можливо, — документалістику і т.п. Блокбастери можна подивитися на інших каналах.

— А якщо говорити про, скажiмо так, політичну освіту суспільства? Один із показових прикладів: за даними соціологічних опитувань, про рішення РНБОУ щодо вступу в НАТО знали відсотків п’ятдесят українців. І якби, допустiмо, це стратегічне питання було винесено на референдум, то аргументувати для себе той чи інший вибір багато хто з наших співгромадян просто не змiг би. У зв’язку з цим — чи планується створення програм (зокрема, дискусійних) з проблем приєднання до НАТО, з проблем євроінтеграції?

— Якщо подивитися, що ми робимо, то ми про все це розповідаємо. Отже — недостатньо цікаво. Але створити окрему передачу про євроінтеграційні процеси… У нас є програма «Світ. Огляд», вона присвячена цій темі, у нас є «Ток-ринг», який цю тему обговорює, у нас є новини, врешті. Але, на мою думку, і це те, про що я прошу й іноді навіть вимагаю від своїх колег — ця тема повинна бути присутня і в молодіжних студіях, і, можливо, навіть у передачі для пенсіонерів. Оскільки за такого широкого жанрового діапазону і широкого охоплення глядацької аудиторії ми точнiше можемо розповісти про сучасну політику і її позитиви, ніж, створивши окремий випуск програм, окремий цикл, який вийде і все... Тобто, я вважаю, що державною політикою, тими рішеннями, які прийняті зараз главою держави, тими рішеннями, які приймаються парламентом, — крім їхнього повсякденного висвітлення — має бути пронизане все мовлення. Не можна так — давайте ввечері півгодини розповімо про цю політику, а потім будемо розважатися, те-се... — Питання, яке стосується безпосередньо якості міжнародної інформації: власних кореспондентів за кордоном як не було, так і немає...

— Це неможливо з фінансових причин. Ми купили дуже широкий пакет новин у «Рейтер» (він був вигіднішим, ніж попередній), але власні кореспонденти... Камера, оператор, монтаж, машина, житло, добові — це дуже дорого.

Для того щоб щось здійснити в цьому напрямі, мені здається, нам потрібно було б розраховувати не просто на те, що держава дасть гроші, а на те, що ми зможемо своїми зусиллями зменшити тиск на бюджет і все-таки за рахунок зароблених нами грошей це зробити. Але спочатку, мабуть, було б непогано спробувати розплатитися з накопиченими за багато років боргами. Не була самоокупною жодна з Олімпіад, жоден Чемпіонат світу з футболу. Останній чемпіонат — перший захід, який окупився, і ми отримали прибуток.

— Останнім часом знову активізувалися розмови про необхідність формування позитивного іміджу України. І зусилля в цьому плані, звичайно, залежать від того, яку інформацію ми розповсюджуємо про себе за кордоном. Хтось міркував про реалізації проекту мовлення з України?

— Я вам скажу, хто міркував. Леонід Данилович Кучма. І ухвалив дуже точне рішення: за його розпорядженням має бути створене так зване іномовлення, тобто телерадіомовлення, розраховане на закордонні країни. Але тут, крім фінансування, є ряд технічних питань. Супутникове поширення сигналу має враховувати правові питання. Тобто, якщо Перший канал передавати відкритим способом — без кодування сигналу — в космос, то він буде потрапляти відкрито на територію тих країн, у яких є свої власні придбані права на ті ж самі футбольні трансляції і на ті ж самі фільми. Порушення таким чином правових норм не допустиме. Якщо сигнал закодувати, то це абсолютно не те, що потрібно країні для широкого поширення інформації про себе і формування свого іміджу. Отже, потрібно весь канал перепрограмувати. Більше того — непогано було б при цьому виробляти низку програм, які враховують менталітет регіонів, на які ми маємо намір мовити (я не говорю — конкретної країни, але хоча би регіонів: Європа це чи Схід). Зараз створюється система іномовлення. Президент доручив це Держкомінформу. Я думаю, що Держкомінформ створить окреме підприємство, яке займатиметься підготовкою теле- і радіоканалів для поширення їх через супутник. Експериментально передавали — з допомогою «Укркосмосу» — через супутник Перший канал, але зараз мені здається більш точним рішення, прийняте Президентом. Тобто виділять певні гроші, буде набрано якусь кількість людей і вони паралельно працюватимуть: НТКУ працюватиме на внутрішній ринок, а певна система іномовлення — через супутник — на зовнішній ринок. Все-таки тут є різниця, як я вже сказав, в ментальності.

«ОДИН КАНАЛ — ОДИН МОВНИК»? ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ

— У зв’язку з тим, що НТКУ нарощує м’язи і намагається збільшити частку свого продукту, чи буде переглядатися питання про присутність в ефірі Першої національної комерційної телекомпанії?

— Це повертає нас до питання про професійні дії Нацради. Річ у тому, що попередній склад Нацради ухвалив рішення про виділення ліцензії ТРК «Ера». У тому числі, виходячи з певного творчого конкурсу, а також зі згоди попереднього керівництва телекомпанії з тим, що НТКУ безпосередньо буде мовити з дев’ятої ранку, поступаючись переможцю цього конкурсу часом із шостої до дев’ятої, а також із 23.00 до 01.18. НТКУ — згідно з цим листом, відправленим до Нацради попереднім керівництвом, — ніби готова мовити з часу ночі до п’ятої ранку. Таким чином, загальна кількість обсягу мовлення УТ-1 начебто збережена. Реально, звичайно, ТРК «Ера» — це абсолютно окремий ліцензіат. Він має легітимну, видану Нацрадою ліцензію на мовлення на частоті УТ 1, тобтоми не отримуємо в «Ери» нічого за договором, вони просто роблять те, що вважають за необхідне, мають на це право, є, очевидно, якась концепція...

— ...у рамках державного телеканалу…

— ...у рамках державної частоти. Але всі частоти у нас державні. Така ось цікава історія. Якби це відбувалося зараз, то — при всій повазі до колег із ТРК «Ера» — я б все ж наполягав на тому, що існувати окремими блоками незручно для нас. Все-таки ми могли б показати якесь кіно після новин, а так ми не дуже «вміщуємося»: у нас інформаційний блок закінчується близько десятої вечора. Відповідно, залишається година часу. Чи буде наступний, змінений склад Нацради переглядати це питання? Я чув не один раз від попередніх «нацрадників» фразу про те, що на одному каналі повинен бути один мовник. Вони дуже активно користувалися цим девізом, коли намагалися розмістити на частоті УТ-1 ще мовників, які перейшли з частоти «Інтера». Вони говорили: «Ну, не може такого бути! Один канал — один мовник» При тому, що, звичайно, «Інтер» — сьогодні один із перших (за рейтингом) каналів, питання не в тому, щоб щось поламати. Мені завжди здавалося можливим віднайти оптимальні рішення, які дають імпульс для будівництва, а не для руйнування чогось. І ось якщо повернутися до питання про додаткових мовників на першому каналі (в цьому випадку йдеться про обласні державні ТРК, які мовили на частоті «Інтера» і дійсно «порозрiзували» мовлення каналу та заважали побудувати цілісну концепцію), то вони точно так само заважатимуть і нам, точно так само розвалять і наш канал. Але внаслідок того, що «Інтер» — комерційний канал, а наш — державний, то «Інтеру» це не властиво і не повинно бути властиво, а нашій компанії — властиво. Тому я кажу: будь ласка, робіть передачі в регіонах, різних жанрів і різних тем. Давайте ми будемо показувати їх на нашій частоті, з нашою ліцензією на всю країну. А якщо ви хочете мати локальне мовлення, потрібно розвивати регіональні мережі та виходити на область. Навіщо ж через метровий діапазон із 99-відсотковим охопленням території виходити тільки на свій регіон?

Ще одна репліка про ТРК «ЕРА». Я все життя пропрацював на державному ТБ. І мені особисто було б приємно, якби новорічне поздоровлення Президента виходило в ефір на державному каналі, на якому стоїть логотип державного каналу, який апріорі асоціюється з тим, що глава держави на державному ТБ звертається до народу України. На сьогоднішній день фізично ми не можемо цього зробити. Така «забавна» ситуація...

ОФІЦІЙНО І ЦІКАВО

— Якщо спробувати стисло сформулювати концепцію каналу, то які все-таки завдання ставляться — виключно політичні чи й освітні в тому числі? Канал все- таки працює на владу чи на суспільство?

— Я вважаю, що канал повинен таким чином адекватно відображати дії влади, тобто давати офіційну точну інформацію в такій формі, щоб це було цікаво суспільству. Тоді це буде державний канал. Суспільство цю владу обрало. Ми можемо бути задоволені чи незадоволені як діями суспільства і рівнем суспільної політичної свідомості, так і діями влади. Це — окрема історія. Але погодьтеся з тим, що точно і явно є взаємозв’язок. І точно так само застосовно до ТБ: ми повинні бачити, що цей зв’язок відбивається на екрані, ми повинні розуміти, що дії, які здійснює уряд, можуть не задовольняти суспільство, але цей уряд від цього суспільства, а не від іншого. Це державне ТБ. І його концепція абсолютно проста, тобто — офіційна і точна інформація, освітні програми, програми для немолодих людей, людей із вадами слуху тощо, не повинні бути нудними. Чим більше глядачів дивитиметься наш канал, чим ми його цікавіше зможемо побудувати, тим політично він буде ефективнiшим. Цікавість — це може бути для суспільства. Політична ефективність — може бути для влади. Насправді, немає такого розриву — це діалектичний зв’язок.

І я дуже точно знаю, що є два способи зростати, ставати вище за певний рівень. Перший — спробувати всіх «придавити» в бруд. А другий — імені барона Мюнхгаузена. Берете себе за кіску…

ДО РЕЧІ

Минулої середи Національна Рада України з питань телебачення і радіомовлення ухвалила рішення про видачу НТКУ ліцензії на право користування Першим загальнонаціональним каналом мовлення (УТ-1). Обсяг мовлення — 18,7 години на добу (тобто — 18 годин 42 хвилини). Рішенням затверджено головні напрями програмної концепції НТКУ (створення і поширення інформаційних, культурологічних та освітніх програм), а також відзначено особливі умови ліцензії (висвітлення суспільно-політичного, економічного і культурного життя України та діяльності органів державної влади, зокрема сесій Верховної Ради України). Термін дії ліцензії — 7 років.

Дія попередньої ліцензії НТКУ закінчилася 19 вересня 2001 року. Таким чином, як зазначає радник голови Національної ради з питань ТБ і РМ Іван Мащенко, можливо, йдеться про найбільш тривалий термін розгляду питання про видачу ліцензії (нарівні з питанням про видачу ліцензії Національній радіокомпанії). Зокрема, це було зумовлено тим, що профільний комітет Верховної Ради ставив питання про приведення статутів Національних теле- і радіокомпаній у відповідність із вимогами ст. 13 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Згідно з цією статтею, рішення про засновництво Національних теле- і радіокомпанії приймається спільно ВР та Президентом України. Статут НТКУ було прийнято ще до внесення цієї поправки. Але в зв’язку з тим, що НТКУ надано статусу національної установи, її новий Статут затверджує Постанова Кабміну. Таким чином, НТКУ привела свій статут «у відповідність».