Петро ШЕВЧУК: «Верховний суд не грає в політичнi iгри»

Нагадаємо, що ВС розглянув звертання шести претендентів і, відмінивши рішення Центрвиборчкому, зобов'язав ЦВК зареєструвати 5 iз них кандидатами на посаду президента. Розгляд цих звертань у ВС відбувався послідовно в порядку «живої черги», послідовно приймалися однакові рішення, і в результаті кожен, «хто увійшов» у ВС претендентом, «виходив» із нього вже кандидатом на посаду президента. Усі ці рішення викликали великий резонанс у суспільстві, але ВС зберігав мовчання і, тільки повністю «відстрілявшись», дав роз'яснення і відповів на запитання журналістів.

Отже, за словами Петра Шевчука, ВС під час розгляду всіх заяв претендентів керувався таким принципом: передусім суд має перевірити, чи всі дії ЦВК виконані згідно із законом? У Законі «Про вибори президента» чітко обумовлені терміни, в які ЦВК має повідомити осіб, що здали підписи, про виявлені порушення і невідповідності в підписних листах і повернути їх претендентам. Дійсно, частину листів ЦВК повернула саме протягом п'яти днів із моменту прийняття підписних листів, однак займався перевіркою і далі, повідомивши про нові виявлені порушення пізніше за встановлений законом термін.

З погляду ВС, таким чином ЦВК порушила процедуру розгляду підписних листів і Закон «Про вибори президента». Порушені таким чином були і права претендентів, які ВС відновив. Оскільки терміни подачі підписних листів минули і змінити їх неможливо, вони визначені законом, ВС ухвалив рішення відновити права претендентів, зобов'язавши ЦВК зареєструвати їх кандидатами на посаду президента.

Коментуючи заяви голови ЦВК Михайла Рябця про те, що ВС не перевірив автентичність підписів на підтримку претендентів, пан Шевчук підкреслив, що така позиція ЦВК абсолютно безпідставна: «Верховний суд не має права перевіряти автентичність підписних листів — це право ЦВК... Проте якщо навіть гіпотетично розглядати справу з погляду Центрвиборчкому, то для перевірки автентичності підписів необхідно було б викликати в суд кожного, чий підпис викликає сумніви, провести експертизу тощо. Отже на перевірку підписів відповідно до процесуальних правил пішли б місяці», — заявив П.Шевчук. Такий розвиток подій, на його думку, міг призвести до судової колізії: вибори президента відбулися, і після цього ВС, перевіривши нарешті всі підписи, ухвалює рішення про те, що деяким претендентам вiдмовили в реєстрацiї незаконно. Це призвело б, вважає П.Шевчук, до скасування результатів виборів, що відбулися.

На запитання: «Чи можна зробити висновок про те, що порушення робилися ЦВК умисно?» П.Шевчук відповів: «Усе можливо, я не пророк. Проте це питання не було предметом розгляду в суді».

Однак Петро Шевчук визнав, що як приватна особа, він не докоряє ЦВК в тому, що вона використала спрощену процедуру: «Ви самі можете відповісти на запитання: чи можливо за п'ять днів перевірити мільйон підписів?». На його думку, в майбутньому будуть внесені корективи в Закон «Про вибори президента».

Заступник голови ВС вважає, що «на цьому етапі конфлікт між кандидатами і ЦВК роз'язаний».

На прохання кореспондента «Дня» прокоментувати можливу колізію, яка виникне в тому випадку, якщо буде задоволена скарга, з якою ЦВК має намір звернутися до голови ВС, і деяких кандидатів на посаду президента позбавлять цього статусу, пан Шевчук відповів: «Якщо за цими рішеннями ВС буде винесено протест і він буде задоволений пленумом ВС, то «дійсно виникає запитання». «Проте, я думаю, що це не вплине на виборчий процес. Не заглядаймо так далеко».

Таким чином, нинішня ситуація досить парадоксальна. Через процедурні порушення, допущені ЦВК, кандидатом у президенти може бути зареєстрований претендент, який не набрав мільйона підписів на свою підтримку, тобто, у свою чергу, порушив Закон «Про вибори президента». Більш того, кандидатом у президенти може стати фактично будь-яка людина, котра здала у ЦВК кілька мішків iз невідомо чиїми підписами, скориставшись непродуманими законодавчими нормами.

I все ж П.Шевчук підкреслив, що рішення не викличуть сумнівів у законності роботи ЦВК: «Я думаю, що ЦВК в нинішньому складі спокійно допрацює до президентських виборів». Він підкреслив, що під час розгляду позовів про порушення в ході виборів суд дивиться, наскільки порушення вплинули на рішення виборців, і ухвалює рішення, користуючись саме цим критерієм.

Видається, що в цьому випадку існує можливість для різного трактування порушень, що і продемонстрував прецедент із виборами київського мера.