Підтримаємо, якщо...

Верховна Рада України підтримає угоду про формування Єдиного економічного простору, яка відповідатиме Конституції України, законам і міжнародним договорам. Про це йдеться у заяві парламенту, прийнятій учора 291 голосом при 13 «проти» (не брали участь у депутатському волевиявленні фракції «Наша Україна» та БЮТ). Чи є таким договір, який главам чотирьох держав запропоновано підписати завтра у Ялті, в даному документі не уточнюють.

Верховна Рада ухвалила таке рішення, «підтверджуючи необхідність поглиблення взаємовигідного економічного співробітництва з традиційними економічними партнерами України — Росією, Казахстаном та Білоруссю, висловлюючи переконання у тому, що така співпраця допомагатиме підвищенню рівня кооперації і міжнародного розподілу праці, доступу на ринки держав ЄЕП, який сприятиме створенню нових робочих місць, високим темпам економічного зростання і підвищенню рівня життя українців», — йдеться у заяві. Парламент зважав також на те, зазначає даний документ, що «кожна з країн-учасниць угоди самостійно визначає, у яких саме напрямах розвитку інтеграції та в якому обсязі вона бере участь, що дає можливість на кожному етапі процесу розширення співпраці захистити національні інтереси України».

Постанову про перенесення прийняття рішення щодо інформації Кабміну про створення ЄЕП з четверга на середу підтримав 241 депутат із 423 зареєстрованих у сесійному залі. Відразу після голосування представники опозиційних фракцій зробили спробу заблокувати парламентську трибуну, та голова ВР Володимир Литвин оголосив півгодинну перерву та закликав лідерів фракцій і груп зібратися на нараду в його кабінеті. Ось там, очевидно, і стався перелом, що зумовив результат учорашньої парламентської дискусії. Принаймні, лідер фракції НДП Валерій Пустовойтенко повідомив журналістам, що народні демократи, які раніше вельми критично ставилися до ідеї ЄЕП, проголосували за дану заяву «із солідарності» з іншими фракціями та групами. Так, мовляв, вирішили на засіданні погоджувальної ради...

Але повернемося до подій учорашнього ранку. «Детонатором» ситуації стало, ймовірно, повідомлення про те, що документи стосовно створення ЄЕП не розглядатимуть на засіданні Кабінету Міністрів у середу (як планували), оскільки уряд уже визначив своє ставлення до даного питання. «Уряд України схвалив проекти концепції й угоди про створення Єдиного економічного простору із застереженням, суть якого у тому, що Україна повинна брати участь в угоді в тій частині її положень, реалізація яких не суперечить Конституції і міжнародним договорам країни», — заявив учора журналістам прес-секретар прем’єр-міністра Тарас Аврахов. «Формування ЄЕП повинне і здійснюватиметься у формах і межах, які не перешкоджають реалізації курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію і найшвидшому вступу України до Світової організації торгівлі», — підкреслив також Т. Аврахов. За його словами, «головною метою, передусім, повинне бути формування зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень, а також створення умов для безперешкодного переміщення товарів, послуг, робочої сили і капіталів. У цьому контексті уряд з оптимізмом розглядає перспективи ЄЕП як засобу для поглиблення всебічного економічного співробітництва та створення умов для стабільного й ефективного розвитку економіки, а також підвищення рівня життя населення держави». «Угода про формування ЄЕП є рамковою, — також відзначив прес-секретар прем’єра. — Кожна з країн-учасниць самостійно визначатиме рівень інтеграції на кожному етапі розширення співпраці». «Уряд відстоює національні інтереси й усвідомлює, що взаємовигідна співпраця з традиційними економічними партнерами якраз і знаходиться у сфері наших національних інтересів», — підкреслив Тарас Аврахов.

Загалом учора в парламенті було зареєстровано шість проектів постанов про створення ЄЕП. У двох із них — внесених депутатами Віктором Драчевським, Вадимом Литвином (фракція Партії промисловців і підприємців та «Трудової України), а також Нестором Шуфричем, Володимиром Зайцем та Ярославом Сухим (фракція СДПУ(О)), — пропонували взяти до уваги інформацію Кабінету Міністрів про підготовку і можливі соціально-політичні наслідки підписання угоди про створення ЄЕП та визнати доцільним підписання цієї угоди, за умови виключення з її тексту положень, що передбачають передачу суверенних прав України яким-небудь наддержавним органам, й інших, що суперечать Конституції, законам і міжнародним зобов’язанням нашої держави. Автори інших проектів постанови (члени комітету з питань євроінтеграції Борис Тарасюк, Олег Зарубинський, Роман Зварич, члени фракції БЮТ Олег Білорус, Анатолій Матвієнко, Левко Лук’яненко й інші) у тій або іншій формі рекомендували Президентові утриматися від підписання угоди про створення Єдиного економічного простору.

Та прийнявши процитовану вище заяву, парламентарії позбавилися необхідності вирішувати, який із шести запропонованих варіантів більше відповідає виниклим обставинам. Скажемо так, проміжний фініш виявився — зважаючи на те, що частина опозиції та «більшовиків» із ранку була налаштована досить агресивно, — дещо несподіваним. Проміжний — тому що угода про формування ЄЕП після її підписання главами держав- учасниць підлягає, як відомо, ратифікації парламентом України.

Тим часом прогнози «Дня» стосовно того, що «проблема ЄЕП» негативно позначиться, зокрема на бюджетному процесі, на жаль, починають здійснюватися. Принаймні, вчора вранцi у Верховній Раді України мала розпочатися презентація проекту бюджету- 2004 (доповідач — перший віце-прем’єр, міністр фінансів Микола Азаров, співдоповідач — голова парламентського комітету з питань бюджету Петро Порошенко), — але парламент знову повернувся до наболілої «єепівської» теми. З іншого боку, розбіжності в уряді стосовно ЄЕП примусили прем’єра зробити, так би мовити, нестандартний хід: учора на засіданні Кабміну Віктор Янукович заявив членам уряду про необхідність під час розгляду законопроекту про державний бюджет на 2004 рік відстоювати у Верховній Раді єдину позицію. «Успішне забезпечення бюджетного процесу — це головне завдання, яке ми повинні сьогодні виконати», — підкреслив прем’єр. «Я хотів би, щоб ми домовилися раз і назавжди: лобіюючи вузькі питання, ми повинні розуміти, що руйнуємо головну мету — створення збалансованого бюджету, який дозволить забезпечити фінансування пріоритетних напрямів розвитку держави і підвищення добробуту наших громадян», — підкреслив також В. Янукович. «Спочатку ми повинні заробити гроші, а потім вирішувати, як ми їх витратимо, — підсумував голова Кабміну. — Якщо ми змінимо цю формулу, — ми ніколи не досягнемо мети».