Планка для чиновників

У своїх коментарях щодо позитиву перших 100 днів роботи нової влади експерти найчастіше відзначають максимально швидку побудову кадрової вертикалі. Добре це чи погано — окрема тема, але факт залишається фактом. Разом із рекордно швидким формуванням Кабміну Президент також оперативно поставив «своїх» губернаторів в усіх областях країни. До речі, двоє з голів ОДА, пропрацювавши без року тиждень, написали заяву про відставку. Йдеться про регіонала Ярослава Сухого, який поспішно ретирувався з посади губернатора Тернопільської області й повернувся до сесійної зали Ради. Другий «втікач» — екс-спікер кримського парламенту Анатолій Гриценко. До речі, Президент Янукович, представляючи Гриценка як нового голову обладміністрації, зауважив, що він представлятиме «ударну групу», яка займатиметься проблемами Херсонської області. Не так сталося, як гадалося...

В одній із найбільших областей країни — Дніпропетровській простежується тенденція до омолоджування керівників. Попередньому голові ОДА Вікторові Бондарю на момент призначення було 33 роки, а нинішньому губернаторові Олександру Вілкулу — 36. Щоправда, на відміну від попередника, Вілкул — корінний житель області.

Про політичні, економічні, інноваційні, соціальні, інвестиційні перспективи «залізного серця» України в інтерв’ю «Дню» розповів губернатор Дніпропетровської області Олександр ВІЛКУЛ.

— Днями в ході Чернівецької обласної конференції Партії регіонів губернатор Михайло Папієв очолив обласну організацію ПР. Ви також поєднуєте посаду голови ОДА з керівництвом партії на обласному рівні. Очевидно, що тенденція, коли губернатор одночасно є керівником обласного відділення ПР, зміцнюватиметься. З огляду на наближення місцевих виборів, як наслідок, виникає досить резонне запитання про ймовірне використання горезвісного адмінресурсу. Які аргументи проти цієї гіпотези ви можете навести?

— По-перше, зауважу, що я ось уже п’ять років є керівником міської партійної організації, тому в регіональній політиці я людина не нова. По-друге, на виборах 2007 і 2010 років я очолював виборчий штаб. Тобто практично на сьогодні я продовжую працювати з тими самими людьми, з якими працював і раніше. Щодо адмінресурсу, то можу зауважити наступне. Насправді люди підтримують тих, хто ефективно працює зараз, і тих, хто ефективно працюватиме надалі.

Можу точно сказати, що органи влади в області працюватимуть виключно в межах закону.

— Олександре Юрійовичу, опоненти нинішньої влади найчастіше критикують кадрову політику, що, мовляв, побудована за принципом «свій-чужий». І останнім, що примітно, на кадровій карті країни немає місця. Які критерії для вас як губернатора є ключовими стосовно добору кадрів?

— Кадрова політика чинної влади зводиться до простої формули: на роботу запрошуються професіонали. Насамперед цінується результативність та ефективність. Щодо кадрової політики в Дніпропетровській області, то можу сказати, що я добираю команду за двома принципами. Перше — професіоналізм. Друге — чесність. Дуже й дуже важливо, аби людина, яка працює в органах влади, була чесною і, головне, любила людей, щиро прагнула зробити для них щось хороше. Мотивація тільки така.

— До речі, коли вас призначили губернатором Дніпропетровщини, ваш батько, який очолював облраду, подав прохання про відставку, яке задовольнили. Саме після цього в місцевій пресі з’явилася інформація, що Вілкул-старший у ході грядущих місцевих виборів боротиметься за посаду мера Кривого Рогу. Підтвердіть чи спростуйте цю інформацію.

— Відверто вам скажу, що ми з моїм батьком на цю тему не розмовляли. Він зосереджений на роботі в Асоціації місцевого самоврядування Дніпропетровської області. Ось, скажімо, коли я з ним сьогодні розмовляв по телефону, йшлося про питання реалізації проекту відновлення фортеці Старий Кодак, в якій, як відомо, Богдан Хмельницький одержав першу перемогу.

— І Президент, і прем’єр дотрималися традиції та підбили підсумки перших 100 днів у владі. Зробіть це й ви як губернатор найбільшої області. Але при цьому було б бажано дотримуватися балансу стосовно того, що вдалося, а що ні.

— Можна говорити довго, так? (Усміхається. — Авт.) Ще на початку своєї роботи я чітко розумів основні проблеми, що стояли перед областю. Перш за все, це дороги і комунальне господарство. Друге — поточні проблеми в промисловості. Вони стосуються виробництва, а інколи, на жаль, не досить високих соціальних гарантій. Третє — проблеми села. До цього блоку належать питання сільгоспвиробників, питання, що стосуються стану інфраструктури села (нові клуби, дитячі садки, газифікація, водопроводи тощо). Четверте — це захист тих, хто потребує нашого захисту. Йдеться про бюджетників: лікарів, учителів, держслужбовців, ветеранів і пенсіонерів, інвалідів та сиріт. П’ята проблема — відсутність стратегії розвитку регіону, без якої немає майбутнього.

Що вже зроблено? Побудовано ефективну вертикаль влади. В області, що важливо, відбулася консолідація влади. Чому це важливо? Бо позитивних результатів ми можемо досягати лише тоді, коли в унісон працюють місцеві ради, мери міст, облрада, губернатор.

Для мене як губернатора також дуже важливим є діалог із центральними органами влади. Сьогодні, до речі вперше за історію незалежної України, вилучення з обласного бюджету понижені удвоє-вчетверо, з 297 млн. до 124. Більше того, з держбюджету для розвитку Дніпропетровської області виділено 158 млн. дотацій вирівнювання. А загальний бюджет області склав рекордні 4 млрд. 281 млн. Це серйозний ресурс, що підштовхне область до прискореного розвитку.

Якщо казати про конкретні результати, можу зауважити, що за березень-травень промисловий комплекс області за обсягами виробництва здійснив ривок майже на 30% порівняно з минулим роком. І за темпами зростання виробництва, динаміки збільшення обсягів реалізації у нас перше місце в Україні. Не можу не сказати про те, що витрати на соціальний захист населення збільшені майже на 30%.

Фінансування охорони здоров’я в Дніпропетровській області збільшене на 26% і складає понад 800 млн. Що важливо: фонд оплати праці працівників медичної сфери виріс на 24%, фінансування для придбання медикаментів — на 32%, витрати на харчування — на 38%.

Дуже болісним питанням Дніпропетровська є дороги. 2010 року на ремонт доріг з обласного та міського бюджетів виділено понад 200 млн. грн. Це майже вчетверо більший показник, аніж середньорічний за попередні п’ять років. І з огляду на суворий контроль використання коштів, гадаю, нам удасться вирішити цю нагальну проблему. Можу сказати, що до кінця жовтня дороги будуть на якісно новому рівні.

До того ж Дніпропетровська область — лідер ліквідації заборгованості із заробітних плат. Уперше за останні п’ять років упродовж одного місяця зменшилася на 15 млн. А це ні багато ні мало — майже 20% загальної суми. При цьому починаючи з квітня темпи зростання зарплати почали підвищуватися, і за показниками збільшення реальної заробітної плати Дніпропетровська область посідає друге місце в Україні. У нас середня зарплата за квітень склала 2322 гривні і продовжує зростати. Розвиваючи виробництво, ми на 20% скоротили рівень безробіття і на сьогодні рівень безробіття в нас один із найнижчих в Україні.

— Ось ви сказали, що до листопада питання доріг у Дніпропетровську буде вирішене. А ще конкретні програми та конкретні тимчасові рамки їхньої реалізації назвати можете?

— Безумовно. У нас на 2010 рік дуже багато планів. До 1 жовтня завдання — змінити схему маршрутизації пасажирського транспорту, аби вирішити проблему підвезення людей (насамперед до медичних установ) навіть із найменших сіл. До початку липня — ще на третину зменшити заборгованість із зарплати, у тому числі ліквідувати заборгованість щодо «Міськелектротрансу» (це дуже актуальне і проблемне питання для багатьох).

У списку першочергових завдань — забезпечити збір урожаю. До кінця літа ми завершимо газифікацію в десяти населених пунктах і проведемо газопровід у чотирьох.

Ми також створюємо пілотний проект прогнозування ринку праці і хочемо забезпечити функціонування ланцюжка «школа — вуз — робоче місце».

Уже цього року ми забезпечимо понад 150 (а якщо точно — 169) сімей учителів, лікарів, інших бюджетників квартирами в містах та районах області. До кінця поточного року ми закінчимо будівництво корпусу Дитячої обласної лікарні на 410 койко-місць.

Ми вже розпочали розробку довгострокової стратегії економічного розвитку Дніпропетровської області. У цьому напрямку ми працюватимемо в тісному контакті з представниками органів місцевого самоврядування, з місцевим бізнесом. Будуть визначені основні кластери зростання, і до кінця року, гадаю, ми цю стратегію презентуємо.

Розуміючи важливість ефективності функціонування органів держвлади, ми реалізовуємо сьогодні проект «Електронна Дніпропетровщина». Що це таке? Електронний документообіг — від заявок до електронних підписів чиновників. Чому це важливо? Бо, по-перше, це реальний механізм боротьби з корупцією, по-друге, чудовий інструмент для скорочення бюрократичної процедурної тяганини.

— А «молодіжні» проекти на обласному рівні є?

— Перше й головне — молодь має бачити перспективу, а ми цю перспективу повинні створити. Це, передусім, стосується питань навчання. До речі, в Програмі стратегії розвитку області одним із кластерів обов’язково буде освіта і наука. Це вкрай важливо, оскільки Дніпропетровськ — один з освітніх і наукових центрів України, який, за великим рахунком, може готувати кадри для всієї країни. Проблеми молоді — це те, чому ми приділяємо колосальну увагу.

— У день, коли вас як губернатора представляв особисто прем’єр Азаров, він сказав, що в Дніпропетровську буде відновлене будівництво метрополітену, «якщо будуть надані чіткі графіки будівництва». Чи є позитивні зрушення в цьому напрямку?

— Метро Дніпропетровську дуже потрібне. Це реальний механізм розвантаження транспортних потоків і підвищення комфорту для жителів міста. Поки що можу сказати, що конкретні плани перебувають на стадії обговорення з Міністерством транспорту.

— Скільки втратила Дніпропетровщина від втрати Євро-2012?

— Втрата Євро — це насправді трагедія... Місто Дніпропетровськ і область мали унікальну можливість модернізувати свою інфраструктуру (дороги, ЖКГ тощо), отримати дуже великі бюджетні й небюджетні інвестиції. Словом, це був шанс, але, на превеликий жаль, він був не реалізований. Ну що ж, руки складати не варто — вирішуватимемо інфраструктурні проблеми та інвестиційні питання без Євро.

— Утилізація твердого ракетного палива — це, мабуть, не «регіональна» проблема, а завдання державного рівня. У цьому напрямі зрушення є?

— Передусім зауважу, що утилізація твердого ракетного палива — це проблема не нова, їй уже майже 15 років. Нещодавно я проводив нараду на «Павлоградському хімічному заводі», для того щоб уточнити способи вирішення цієї проблеми. А вирішуватися вона може двома шляхами. Перший — фінансування з державного бюджету, і це питання вирішується. До речі, вперше за історію незалежності України завдяки нашій конструктивній роботі з органами центральної влади окремим рядком записана до бюджету стаття «Утилізація твердого ракетного палива».

Другий механізм вирішення цього надзвичайно важливого питання — робота на міжурядовому рівні з іноземними партнерами. Це питання порушував наш Президент на зустрічі з Бараком Обамою. До речі, до нас уже приїжджали американські експерти.

Загалом можу відповідально заявити, що утилізація твердого ракетного палива в Дніпропетровській області цього року обов’язково буде. Проте про конкретні обсяги можна буде казати через деякий час.

— На найвищому політичному рівні не стихають пристрасті довкола Бюджетного і Податкового кодексів. Влада наголошує виключно на позитиві, опозиція, навпаки, вздовж і поперек критикує документи. Ваші колеги, кажучи про Бюджетний кодекс, роблять акцент на децентралізації держбюджету. Чи справді обласні, міські бюджети виграють у фінансовому плані?

— Адже насправді те, що вирують пристрасті, це добре. Наявність дискусії — це апріорі плюс, як, утім, і можливість для проведення дискусії. Я вважаю, що саме дискусія є механізмом для виведення максимально ефективного консолідованого документа.

Децентралізацію бюджету закладено в основі і Бюджетного, і Податкового кодексів — це теж завжди добре, оскільки в регіонах іноді краще знають, які програми зробити пріоритетними, вирішення яких питань дасть максимальний ефект для жителів конкретної території.

— Олександре Юрійовичу, на жаль, надто часто представники влади та пересічні громадяни живуть у двох паралельних світах. Влада часто через тоновані стекла мерседесів не бачить, що «болить» людям. Наскільки ви близькі до проблем жителів Дніпропетровської області, як часто отримуєте інформацію «з перших рук»?

— Крім того, що до мене постійно приходять громадяни на прийом, я прагну постійно спілкуватися з людьми, щоб мати максимальний зворотний зв’язок. Наприклад, деякі продукти в магазині купую собі сам. Коли видається вільна хвилинка, гуляю з дочкою на міських дитячих майданчиках Дніпропетровська або Кривого Рогу. Отже, часто спілкуюся з людьми наживо, а не з авто.

— Відштовхуючись від цього, запитання: яка ключова проблема у вашому регіоні за версією жителів області?

— Ключові проблеми, про які найчастіше говорять люди, — дороги і ЖКГ.

— Наскільки мені відомо, ви дуже цікавитеся історією нашої країни, а ще у вас є один з оригіналів Акта про проголошення Незалежності України.

— Так, є. Наскільки я знаю, було надруковано 300 екземплярів, а в мене № 153. Для мене історія України — це не лише засаднича наука у шкільному підручнику, це історія моєї сім’ї, моїх предків, це наше коріння.

— Чому, як ви вважаєте, в суспільстві укорінився стереотип проросійськості Партії регіонів?

— Партія регіонів — це партія, для якої важливі насамперед інтереси України, і ПР відкрита до співробітництва з усіма, для кого українські інтереси — не пустий звук. Ось ми зараз із вами розмовляємо російською мовою, так? До речі, я в сім’ї українською розмовляю. Так от, я щиро переконаний у тому, що російськомовний український патріотизм нічим не слабший, аніж український україномовний патріотизм. Так, ми двомовна країна, проте ті, хто розмовляє російською мовою, такі ж самі патріоти, як і ті, хто спілкується українською.

— Ви як людина, яка цікавиться історією, поділяєте нинішню політику влади щодо Голодомору?

— Моя особиста думка щодо Голодомору така. Я вважаю, що це був соціоцид. Це було винищування, спрямоване не проти народів, а проти конкретних соціальних верств. Таке було в Росії (Поволжя, Кубань), Казахстані, Україні. Тому я щиро вважаю, що це був соціоцид. А взагалі Голодомор — це страшна трагедія людства в цілому і українського народу зокрема.

— Минуле, безумовно, важливе, оскільки без нього немає майбутнього. Але все-таки про майбутнє. Ексклюзивна формула успішної України від Олександра Вілкула.

— Успішна Україна — це професійна консолідована влада, це інвестиції, інновації. І ще... успішна Україна — це коли любов до своєї вулиці, до свого міста, до своєї країни стоїть вище, ніж особисті інтереси.