Політичний ПДВ?

З першого жовтня набули чинності ряд статей закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами». Остаточного втілення у життя серйозної податкової новації (нагадаємо, що прийнятий Верховною Радою з «легкої руки» відомого своєю ліберал-реформаторською риторикою депутата Сергія Терьохіна ще наприкінці минулого року закон став обов’язковим до виконання 1 квітня 2001 року) багато українських підприємців вже давно чекали з побоюванням. Проте це не дивно. Як повідомив «Дню» заступник глави ДПАУ Ігор Кальниченко, «даним законом передбачене застосування податковими органами з 1.10.2001 року адміністративного арешту активів — як виняткового способу погашення боргу платника податків перед державою, з одночасною зупинкою активних операцій на рахунках суб’єктів господарської діяльності». Словом, податкова адміністрація отримала ще один важіль впливу на економіку (або перефразовуючи класику, концентровану політику).

Правда, як стверджує І. Кальниченко, «подібні санкції будуть застосовуватися тільки у тому разі, якщо всі можливі кроки до покращання фінансово-економічного стану підприємств вичерпано». Треба віддати належне й терпінню наших податківців. Якщо з 1 квітня інкасове доручення на автоматичне списання коштів з рахунків боржників (до речі, обов’язкове для виконання банками) видавалося наступного дня після утворення боргу, то тепер наші підприємці будуть мати у запасі для вирішення питання 60 днів. Загалом, наявна проголошена ДПАУ лібералізація відносин з бізнесменами.

Далі — веселіше. За відсутності коштів на банківських рахунках підприємства (чи приватного підприємця), яке має борги перед державою, органи податкової можуть вилучати «готівку» цього платника. Якщо за допомогою цього поповнити держбюджет не вдасться, то не виключене застосування стягнення за рахунок майна та прав власності. На щастя (хоч яке тут щастя), за рішенням керівника податкового органу може бути здійснено тільки експропріацію рухомого майна. Нерухомість та «рухомість» виробничого призначення — за рішенням господарських судів.

Посередником між підприємцем та податковим органом у цій ситуації, зі слів І. Кальниченка, «буде виступати податковий керівник». Знайти управу на останнього можна тільки у вищестоящій податковій інстанції чи у суді. Крім того, бізнесмен, згідно з буквою закону, може спробувати щастя і розстрочити виплату свого боргу, скориставшись податковим кредитом.

Посилення повноважень ДПАУ, особливо зараз, напередодні передвиборної кампанії, знову робить актуальним питання: чи може податківець (однаково як і міліціонер, співробітник спецслужб, військовослужбовець) бути політиком? Якщо у відношенні інших силовиків у чинному законодавстві є певний бар’єр (заборона на членство у політичних партіях), то щодо податківців (а ДПАУ має силовий підрозділ — Податкову міліцію) існує «люфт». Поки є тільки запевнення керівника ДПАУ та Партії Регіонів Миколи Азарова, а також його політичних партнерів у тому, що повноваження податкової не будуть використані у політичній боротьбі. Однак вітчизняна практика з цього приводу змушує не вірити на слово. Принаймні така недовіра у політичному та бізнес-середовищі є очевидною. Є й економічний бік справи. За офіційними даними, «об’єм тіні» зараз прирівнюється до 40% ВВП країни. До речі, заходи, що вживаються податківцями, тільки за 8 місяців поточного року скоротили податковий борг перед державою на 6,4 млрд. грн. (біля 30% бюджетних надходжень від сплати податків та обов’язкових платежів). Встигнувши одночасно «списати» заборгованість деяких підприємств на суму 14,2 млрд. грн.

Однак багато представників національного бізнесу з таким «бюджетним» трактуванням не згодні. Як зазначив «Дню» президент підприємницького об’єднання «Нова формація» В’ячеслав Кредисов, «податковий клімат України нагадує туман, у якому не те щоб прості підприємці, а й висококласні бухгалтери можуть заблукати». «Взагалі, я не розумію, чого це раптом податківці приписують собі заслуги в поповненні бюджету? Це роблять підприємці. Податкова ж повинна бути органом для скромних чиновників, які одержують бюджетну зарплату та забезпечують нормальні умови для роботи», — підкреслив він.

Прокоментувати останню новацію «День» запропонував народним депутатам, які справляють, скажімо так, враження заможних людей. Варто відзначити, що на запитання про суму задекларованих прибутків за минулий рік більшість опитаних вважало за краще не говорити про цифри.

Олег ІЩЕНКО , депутатська група «Солідарність»:

— Якщо закон прийнято, то його, безумовно, потрібно виконувати. Але я вважаю, що у кожному конкретному випадку діяльність підприємств повинна детально вивчатися. Арештувати активи дуже просто, але десятки й сотні людей можуть залишитися без роботи. Можливо, підприємство і має можливість розрахуватися з державою чи місцевими бюджетами за своїми податковими зобов’язаннями. А якщо його зупинити, то воно цього може і не зробити. Я вважаю, тут повинен бути диференційований та об’єктивний підхід. Я б не хотів коментувати цей закон з політичної точки зору, він має виключно нормативно-правову функцію. Проте у будь-якому випадку можна отримувати і які-небудь політичні дивіденди. Сам приклад, коли глава податкової адміністрації, як і будь-який інший чиновник, стає лідером партії, наявний. На жаль, такі приклади у нашій державі не поодинокі. Напевно, Україна ще не дійшла у своєму розвитку до рівня, коли партії очолюють люди, які не пов’язані з роботою у вищих виконавчих структурах.

Я не пам’ятаю, скільки задекларував прибутків минулого року. Все, що заробив, — задекларував. Ті невеликі дивіденди, які я отримував, будучи акціонером, — вони всі до копійки задекларовані, і мене особисто податкова перевірила наступного ж дня після декларації.

Олександр ТКАЧЕНКО, фракція Коммуністичної партії України:

— Я не знаю, навіщо це питання взагалі було винесене на сесію перед виборами. Яка б фракція цей закон не підтримала, він не додасть їй іміджу в електораті. Це перше. Друге — ми, по-моєму, і так вже наділили великими повноваженнями Податкову адміністрацію. Вона арештовує не тільки рахунки, але й людей. Крім цього, мені не зрозуміло, де бере податкова гроші на друкування зошитів для школярів, різних книжечок. Я навіть читав, що Податкова адміністрація зобов’язується цього року забезпечити сільські школи 3900 комп’ютерами. Питається: з якого часу Податкова адміністрація має такі кошти, коли зовсім недавно народні депутати Омельченко та Єрмак робили запит на ім’я Генпрокурора щодо того, що Податкова адміністрація не розраховується за кредити з банком «Україна», який попав під ліквідацію? Мені здається, що ті люди, які ініціювали цей закон та розширили права податкової, вибрали не той шлях. Потрібні не адміністративні заходи, а зменшення тиску на підприємців. Це принесе більше користі для бюджету та економіки України. Крім того, цей закон стане важелем тиску деяких політичних партій. На мій погляд, такі політичні фігури, як Микола Азаров, Валерій Пустовойтенко, інші держслужбовці, яких я дуже поважаю, все ж не можуть очолювати політичні партії. Тим більше політичні блоки. Це порушення Конституції.

Я плачу податки зі своєї зарплати і не більше. Інших прибутків у мене немає. Із зарплати, яку я отримую як депутат, я сумлінно сплачую.

Йосип ВІНСЬКИЙ, фракція Соціалістичної партії України:

— У принципі, в будь-якій державі будь-який платник податків зобов’язаний платити, а податкова — контролювати. Це нормально. Одночасно, сьогодні наша податкова — передусім інструмент політичного впливу, а не фіскального. Це буде використано в інтересах Партії Регіонів та тих політиків, які будуть робити на цьому своє майбутнє. Це дасть додатковий адмінресурс та додаткові гроші деяким політичним силам на виборах. Над цією проблемою варто дуже серйозно подумати. Взагалі я вважаю, що голова податкової не може очолювати політичну партію. Ми внесли на розгляд Верховної Ради законопроект, який вже пройшов відповідний комітет і у якому зазначається, що працівники податкової не можуть бути членами партії.

Я не пам’ятаю, скільки точно я задекларував минулого року. По-моєму біля 12 тис. грн. — депутатська зарплата та дивіденди від тих підприємств, засновником яких я є, і прибуток від продажу квартири. У мене декларація абсолютно прозора.

Петро ПОРОШЕНКО, лідер депутатської групи «Солідарність»:

— Мені не відомо про розширення прав податкової останнім часом. Я як людина, яка має великий досвід роботи у промисловості, можу сказати, що це навряд чи буде позитивно впливати на податкові надходження та навряд чи буде сприяти розвитку економіки нашої країни. Більш того, згідно з моєю інформацією, ДПАУ цілком не вимагає розширення своїх прав чи яких- небудь додаткових повноважень. Декілька місяців тому разом зі мною Микола Азаров брав участь у прес-конференції, на якій він сказав, що податкова виступає з новою ініціативою щодо обмеження кількості перевірок представників малого та середнього бізнесу, оскільки від них надходить до бюджету менше 10% загальних надходжень, а час та кількість перевірок перевищує 50%. Таким чином, сьогодні підприємствам необхідно дати стати на ноги, а вже потім проводити перевірки. Більш того, я впевнений, що зміни у податковому законодавстві, які спрямовані на те, щоб не тільки не зменшити ставки та кількість податків, а й спростити процедуру їх стягнення, істотно скоротять кількість суперечок між представниками податкової та суб’єктами підприємницької діяльності. А щодо членства у партіях, то насамперед, голова податкової — громадянин України, і будь- яке обмеження його прав неконституційне. Це внутрішня справа партії, кого вибирати своїм лідером. Не треба забувати, що свого часу Микола Азаров пройшов у парламент за мажоритарним округом, очолив парламентський комітет і, на мій погляд, залишається авторитетною політичною фігурою не тільки у себе в Донбасі.

Михайло БРОДСЬКИЙ, лідер фракції «Яблуко»:

— Я проти розширення прав податкової, але я за те, щоб громадяни, які займаються господарською діяльністю, податки платили, пам’ятаючи, що ці податки йдуть на наші малозабезпечені верстви населення, на безпеку нашої країни. Я вважаю, що треба знизити податки, нормально їх платити. А ті, хто податки не платять, ухиляються від сплати «моральних» (саме такими вони повинні бути) податків — у них треба арештовувати активи, продавати з аукціонів, як це робиться у нормальному цивілізованому світі. Я не думаю, що введення в дію ряду статей цього закону дасть будь-кому додатковий адмінресурс. Мені здається, що Азаров все-таки вибере або партійну, або державну роботу. Крім того, я не бачу, як можна посилити той адмінресурс, що вже є. Хоч після того, як я подавав законопроект про те, що голова податкової не може бути головою партії, я зустрічався з Азаровим. Він переконував мене, що в інших країнах Європи представники політичних партій також очолюють податкові органи, при цьому партія берет на себе політичну відповідальність за дії Податкової адміністрації. І він мене переконав. Цілком нормально, коли всі в Україні знають, що Партія Регіонів відповідає за дії Податкової адміністрації. Якщо ж це дає які небудь переваги цій партії, то це справа прокуратури, судів і т.д.