Повз касу?

Варто нагадати, що розпорядження про передачу УКБ пакетів акцій вищевказаних підприємств Валерій Павлович підписав якихось чотири місяці тому. «Це був той час, коли уряд вирішував питання про задоволення амбіційних і фінансових інтересів СДПУ(о) в обмін на підтримку КМ, який саме восени старанно розхитували ліві. Тоді ж пан Суркіс і зажадав для УКБ низку солідних обленерго в обмін на підтримку кабінету Пустовойтенка», — пояснює поінформоване джерело в ПЗУ.

Однак уряд частково, але зумів застрахуватися від ситуації, «коли, за словами «газовика» О. Абдулліна, деякі депутати або фракції шантажують виконавчу владу, тим чи іншим видом голосування домагаючись розв’язання особистих, корпоративних питань». Свого часу уряд підтримав такий відомий процес, як передачу в управління держпакетів акцій, який, на відміну від законодавчо регламентованої приватизації, — цілковита пустеля. Така система вигідна уряду своєю нестійкістю й непрозорістю, але дуже приваблива для одержувача, який платить лише 10% від номіналу пакета. З іншого боку, якщо пройти шлях від електростанції до споживача, то на цьому шляху стоять: «Атоменерго», «Укренерго», НКРЕ. Гроші від споживача надходять в обленерго. Використовуючи образну депутатську термінологію, обленерго — це каса. Віддані в приватні руки (як у випадку з УКБ), вони не просто качають кошти повз бюджет. Ті, хто володіє контрольними пакетами акцій, можуть диктувати умови проведення економічної політики для цих обленерго й фактично мають можливість гальмувати потік фінансових ресурсів. Простіше кажучи — повернувши рубильник, можна створити кризову ситуацію в країні (поставивши на межу зупинки підприємства, спровокувавши страйки й збільшивши заборгованість із зарплати), а можна — й навпаки. На думку поінформованих парламентаріїв, у минулому або зараз пов’язаних із енергоринком, сьогодні за право володіти «рубильником» борються Кабмін, «Регіони...» та приватні структури, які роблять бізнес під парламентським дахом. Саме в останніх спокусу «взяти касу» (обленерго) пересилило почуття природної обережності.

Однак уряд, який «звалюють», нагадав їм про себе. На думку О. Рябченка, «нинішні дії Кабміну з переглядом розпорядження про передачу в управління пакетів акцій 3 обленерго покликані показати, що уряд не лише володіє ситуацією, але й здатний тримати бізнес-структури на короткому повідку. Це — демонстрація, адресована Президенту». З іншого боку — демонстрація свого впливу в цьому процесі розрахована на приватні структури. «Якщо хтось забув, що процес передачі пакетів нестійкий і перебуває в прямій залежності від КМ, то він тепер це пригадає. Бо ніяких арбітражних та інших судових оспорювань бути не може», — вважає депутат Рябченко. Неважко передбачити, що таких «показових заходів» від голови КМ зажадала не лише критична ситуація з відставкою, але й партійна, коли політрада НДП рекомендувала підтримати Л. Кучму — саме з метою зберегти уряд Пустовойтенка. Тепер НДП має право вимагати компенсації за завдану «ідеологічну незручність.» Тому між висловленою з парламентської трибуни «допитливістю» А. Матвієнка на предмет того, «скільки палива без сплати акцизу й ПДВ завезено такими комерційними структурами, як «Славутич» або «Динамо-Атлантік», і підписаним за декілька днів головою КМ розпорядженням про перегляд рішення з обленерго, вгадується прямий зв’язок.

Однак самостійно повернутися до централізації в енергетичній сфері уряд уже не в силах. І «ситуація з трьома обленерго — це спроба уряду, який допустив передачу акцій не на тендерній основі й пустив на самоплив процес приватизації в енергетиці, повернутися до жорсткого державного управління», — вважає співголовуючий фракції «Відродження регіонів» А. Кучеренко. Регіонали змушені виступати тактичними союзниками КМ на даному етапі, під гаслом: «Покараємо приватника й повернемо державі!»

Але представники фракції чудово розуміють, наскільки небезпечна для них ідентифікація з такою політикою уряду, й намагаються спочатку провести розділову лінію. Оскільки «зміна позицій КМ у процесі передачі в управління держпакетів акцій не додає авторитету уряду, який раз на три місяці приймає суперечливі рішення», — пояснює депутат Кучеренко. Розуміючи, що «ми застряємо на півдорозі, з одного боку, декларуючи лібералізацію, а з іншого — проводячи централізацію», регіонали активно лобіюють прийняття кабмінівського закону про розрахунки за електроенергію, який є спробою «централізувати й посилити збір коштів у сфері енергетики». Звісно, він не вписується логічно в законодавство, визнає Кучеренко, але як надзвичайний захід у нинішній кризовій ситуації закон має право на життя. Його життєздатність, ймовірно, пояснюється ще й тим, що введення системи централізованих розрахунків дозволяє скасувати «касові» функції обленерго.

Представник ПЗУ припускає, що стратегічні інтереси регіонів і КМ розійдуться відразу після відновлення централізованої справедливості. А потім може початися боротьба між урядом і регіональними елітами, оскільки КМ хоче керувати згори і силою, а регіони мають свій інтерес, що виражається в передачі держпакетів акцій облдержадміністраціям. Мабуть, тому регіонали вже зараз наполягатимуть на терміновому написанні низки законів, які складуть концепцію енергоринку й захистять державу від помилок під час приватизації. Можна припустити, що О. Абдуллін мимовільно спрогнозував наступний крок «Регіонів...»: «Якщо в нас такі недалекоглядні представники виконавчих структур, що не можуть самостійно управляти держпакетами акцій, то, мабуть, треба міняти виконавчу владу...»

Очевидно, розуміння такого розвитку подій і зумовлює нинішній напружений спокій приватних структур у СДПУ(о). Показово, що й пан Суркіс, і пан Губський обходять цю тему, а лідер фракції О. Зінченко порадив «не шукати підводні камені там, де їх немає». Очевидно, бізнесовий моноліт СДПУ(о) буде не так-то легко розбити, як дехто розраховував, злорадно натякнув один із членів цієї фракції. Але показна незворушність бізнес-еліти соціал-демократії, насправді — гра нервів. По-перше, почавши відкрито обурюватися скасуванням розпорядження КМ, можна привернути небажану увагу до сумнівного механізму передачі в управління держпакетів обленерго. По-друге, «процес «відбирання» також має великі складності й здійснити його не так-то просто», — вважає О. Рябченко. Ну й найголовніше: «Ті, які поки ще не стали власниками цих трьох обленерго, все-таки розраховують отримати їх назад, але вже на нормальній, законодавчій основі», — припускає джерело в НДП. Оскільки всі обленерго акціоновано, то пакети цих акцій, що належать державі, буде передано в Агентство з управління корпоративними правами, керівник якого, пан Таранов, не поспішає випускати регулюючі закони. Наступним етапом, на думку депутатiв, «буде подача заявок облдержадміністрацій про передачу їм в управління держпакетів акцій». Мабуть, тоді-то серед них виявляться й місцеві соціал-демократи: вже сьогодні простежується тенденція, коли СДПУ(о) активно розставляє своїх людей «на місця» в регіональні владні структури.