Прийняття Податкового кодексу скоротить число конфлiктiв мiж податкiвцями та бiзнесом,

10 січня 2001 року у статті Дмитра Бровкіна «Податкова обіцяє партнерство по Інтернету» були порушені питання практичної реалізації податкової політики держави на обласному рівні. Зокрема, йшлося про арбітражні спори податкової адміністрації регіону з правлінням АТ «Запоріжабразив». 14 листопада 2000 року обласний арбітражний суд визнав рішення податківців про стягнення з підприємства штрафних санкцій у розмірі 18 мільйонів гривень неправомірним. У справі з’явилися нові нюанси. Про них, а також про ряд інших типових дилем у відносинах податківців і підприємців — в інтерв’ю з главою Запорізької державної податкової адміністрації Тетяною ЄФIМЕНКО.

— Тетяно Іванівно! Судячи з нових обставин справи, податкова адміністрація не погодилася з даним рішенням?

— Насамперед, я хотіла б зазначити, що статті про арбітражні процеси, безперечно, потрібні. Однак тут потребується максимальний ступінь відповідальності, уважне вивчення суті питання і динаміки його вирішення. Просто недопустимо сліпо використовувати запис, підготовлений як коментар до питання про необхідність впровадження стабільних норм податкового законодавства. Динаміка арбітражних справ вельми мінлива, ситуація може змінитися в будь-який день, в будь-яку годину. В нашому випадку так і сталося. За тиждень до публікації матеріалу про рішення арбітражного суду не на користь податкової адміністрації, а точніше — 3 січня поточного року прокуратура Запорізької області винесла протест і рекомендувала арбітражному суду розглянути справу, по суті, відмовивши в задоволенні позову ВАТ «Запоріжабразив». У цьому протесті прокуратура зобов’язує податкову адміністрацію стягнути з підприємства суму понад 18 мільйонів гривень. Хочу підкреслити, що податкова адміністрація, беручи участь у розгляді справ, ніколи не діє наосліп. Сліпо,у значенні неухильного дотримання букви закону, і шукати наосліп правильне рішення — це далеко не зовсім одне й те саме.

— При аналізі публікацій у пресі складається враження, що в більшості випадків арбітражні суди закінчуються не на користь податкової. Наскільки правильним є це враження?

— Виходячи з нашої практики, більшість справ, які розглядаються в арбітражних судах, мають своїм джерелом суперечності в чинному законодавстві. Для суду величезне значення має формальний бік справи. Арбітражні процеси за внесками до Державного інноваційного фонду, за сплатою дивідендів з державних часток у статутних фондах акціонерних товариств пов’язані з тим, що обгрунтування і порядок сплати цих коштів нечітко прописані в чинному законодавстві. У таких випадках податкова адміністрація діє в інтересах державного бюджету, керуючись рішеннями уряду. За минулий рік Запорізьким арбітражним судом було вирішено справ щодо внесків до Держіннофонду на користь податківців на загальну суму близько 8 мільйонів гривень. Зазначу, що, враховуючи наявність протиріч у законодавстві, саме з ініціативи податкової адміністрації України збір до Держіннофонду не ввійшов у систему оподаткування на 2001 рік. Крім того, можна навести й інший приклад визнання правоти податкових інспекцій у спорі із Запорізькою атомною станцією на загальну суму понад 100 мільйонів гривень. Протягом першого півріччя арбітражний суд двічі приймав рішення не на користь податкової, однак у Вищому арбітражному суді рішення першої інстанції було скасовано як недостатньо мотивоване і спрямоване на новий розгляд у новому складі суду... У зв’язку з цим хочу ще раз підкреслити, що колізії, які виникають, багато в чому викликані протиріччями в чинному законодавстві, і прийняття Податкового кодексу повинно скоротити число суперечок між органами податкової служби і господарюючими суб’єктами.

— Хотілося б почути від вас оцінку останніх подій навколо банку «Слов’янський».

— Початкові причини проблем КАБ «Слов’янський» пов’язані з проведенням активних операцій при значних порушеннях банківського і валютного законодавства і, як наслідок, податкового. Зокрема, більшість кредитів, не забезпечених заставним майном, є непогашеними. За грубе порушення правил проведення валютних операцій, що проявилося у здійсненні операцій з валютними цінностями без наявності відповідної ліцензії, правління Нацбанку України в грудні минулого року ухвалило рішення про притягнення банку до відповідальності. І в доповнення до раніше накладених штрафних санкцій пред’явило нові санкції на суму понад 159 мільйонів гривень. У результаті Національний банк 11 січня поточного року ухвалив постанову про ліквідацію КАБ «Слов’янський», в якій у банку відкликається ліцензія на здійснення всіх банківських операцій. Цією постановою на основі Закону «Про банки і банківську діяльність» КАБ «Слов’янський» ліквідовано і створено ліквідаційну комісію, до якої увійшли представники обласних управлінь Нацбанку (Запорізького, Дніпропетровського, Донецького, АР Крим) та податкової адміністрації. Ліквідаційна комісія почне виконувати свою роботу щодо розгляду претензій кредиторів і пред’явленню претензій до боржників банку — дебіторів.

Тут я хочу особливо наголосити, що позиція податкової адміністрації з самого початку полягала в тому, щоб захистити законні інтереси вкладників, які потерпіли від дій керівництва банку. За його ініціативою кошти, що надходили на спеціальний рахунок, протягом останнього часу прямували на погашення заборгованості перед вкладниками, минаючи бюджетні рахунки. На початковому етапі роботи ліквідаційної комісії кожний вкладник банку одержить за рахунок коштів Фонду гарантування внесків фізичних осіб суму в 500 гривень. Потім розпочнеться нормальна робота ліквідаційної комісії, де позиція податкової адміністрації, як і раніше, полягає в тому, щоб усім вкладникам були повернені їхні гроші. У нас є всі підстави передбачати, що це станеться.

— Що, на ваш погляд, необхідно зробити, щоб податкові надходження забезпечували державні витрати?

— Структура податкових надходжень показує, що в Україні більша частина податкового навантаження припадає на народне господарство. І це з урахуванням того, що, за найбільш заниженими оцінками, річний обіг тіньової економіки перевищує 20% валового внутрішнього продукту. В той же час переважна частина податкових надходжень у розвинутих країнах припадає на заробітну плату і особисті доходи населення. Можна навести й інші приклади, які показують, що фінансово-податкова система в Україні потребує вирішення фундаментальних проблем на базі нових методологічних підходів.

Ці фундаментальні проблеми добре відомі. До них належать поліпшення умов для залучення інвестицій, розвиток малого і середнього бізнесу, створення ефективної системи кредитування конкурентоспроможного товаровиробника. Вирішення цих проблем, зрештою, має бути спрямоване на визначення та формування фінансових ресурсів територій, якi можна ефективно мобілізувати в системі «населення — господарство — територія». Іншими словами, йдеться про розробку методології визначення та формування податкового потенціалу територій: областей, міст, районів.

— Яким, на ваш погляд, є потенціал малого і середнього бізнесу?

— В розвинутих країнах малий і середній бізнес більше ніж наполовину формують валовий внутрішній продукт держави. Саме тому я вважаю, що необхідно знаходити нові шляхи для розвитку підприємництва. Це має стати найважливішим практичним завданням держави. У Запорізькій області накопичений багатий досвід співробітництва податкової служби з громадськими організаціями, що представляють інтереси підприємництва. Наші взаємовiдносини будуються на партнерській основі. Але це не означає, що ми не збираємось будувати жорстку політику щодо тих, хто прагне ухилятися від сплати податків. Податкове навантаження повинне рівномірно розподілятися між чесними платниками податків і тими, хто порушує цей основний принцип оподаткування, завдає шкоди суспільству.