Призначений «боржником»
Учора прем’єр-міністр Анатолій Кінах представив новопризначеного голову правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Юрія Бойка (указ Президента підписано 31 січня). До цього він працював головою правління ЗАТ «Укртатнафта» і, як повідомили «Дню» у департаменті нафтогазової промисловості Мінпаливенерго, значно збільшив обсяг переробки нафти, а раніше «витягнув» — налагодив виробництво на ЛиНОСі, збільшивши виробництво бензину і дизпалива. У департаменті вважають, що як менеджер Ю.Бойко показав себе тільки з хорошої сторони — домовився з постачальниками нафти, погасив заборгованість бюджету, регулярно платив зарплату колективу. Нафтовики навіть жалкують, що з переходом до «Нафтогазу України» Ю.Бойка нібито віддали газовикам.
Тим часом за однією з версій усунення В.Копилова (учора о 13.10 в Адміністрації Президента «Дню» впевнено відповідали, що указу про його відставку ще немає) і призначення Ю.Бойка не в останню чергу пов’язані саме з нафтовими справами. На 12 лютого призначено чергові, вже треті збори акціонерів ВАТ «Укрнафта», і, у зв’язку з жорсткою позицією В.Копилова, вони можуть знову не відбутися, якщо «Нафтогаз України», що володіє держпакетом акцій, не піде заздалегідь на поступки міноритарним акціонерам, представленим «УкрСиббанком» і «Приватбанком», які прагнуть збільшити свою присутність у наглядовій раді «Укрнафти». Мабуть, від Ю.Бойка, який довів своє уміння домовлятися з російськими постачальниками нафти, очікується велика гнучкість і у протистоянні з російським капіталом, що активно вимагає доступу до розпорядження високоякісною українською нафтою.
Друга, ще більш крута версія полягає у тому, що Ю.Бойко повинен «довести» до практичних кондицій українсько- російські домовленості про газові борги, які зараз трохи зависли у зв’язку з деякими «недоробками» у статусі єврооблігацій «Нафтогазу України». Ця проблема пов’язана не стільки з невисоким рівнем їх ліквідності (він і раніше ні для кого не був таємницею), скільки з майбутніми великими платежами і складним фінансовим становищем самого НАКу, що дуже змiцнився у званнi найбільшого неплатника державного бюджету. Як сказав «Дню», коментуючи призначення Ю.Бойка головою «Нафтогазу України», голова наглядової ради АКБ «НРБ — Україна» В’ячеслав Юткін, призначення Ю.Бойка виявилося несподіваним, оскільки часта зміна керівників такої компанії свідчить про проблеми, які є у неї, та певну нестабільність. Це, на думку банкіра, безумовно, позначиться на котируванні єврооблігацій НАКу, якi повинні найближчим часом надійти на вторинний ринок в Європі, якщо, звичайно, український уряд забезпечить їх покупцям гарантії, що нині поширюються тільки на РАТ «Газпром».
При цьому не можна залишити без уваги і версію, яка пропонується деякими «доброзичливцями» уряду про те, що уродженець Донбасу Ю.Бойко йде у «Нафтогаз України» за протекцією першого віце-прем’єра Олега Дубини (який уже захищав цю «свою креатуру» під час скандалу в «Укртатнафті») не без наміру ще більше посилити вплив відомого промислово-фінансового угруповання, яке потіснило останнім часом усі інші. Чи слід у будь-якому кадровому рішенні шукати продуману на декілька кроків уперед каверзу? Якби вона, як кажуть, мала місце, то у А.Кінаха, швидше за все, вистачило б передбачливості передоручити кадрову презентацію іншому високопоставленому чиновнику. А те, що він цього не зробив, а вирішив представляти Бойка сам, може свідчити якраз про інше: своїм напуттям призначенцю, відкритою постановкою перед ним складних завдань, невиконання яких, природно, означатиме відповідальнiсть, прем’єр показує, що поки не збирається грати роль «довиборчого» голови Кабміну.
