«П’ятірка» — в першій чверті, «двійка» — за рік
Я кось навіть незручно вкотре це констатувати, але такий невблаганний вердикт громадської думки: довіра до влади продовжує знижуватися. Причому справедливість перемогла, і тепер українці відповідальність за все, що їх не влаштовує в сьогоднішній ситуації, покладають не тільки на президента та прем’єра, а й на спікера як основного представника законодавчої гілки влади. Утім, не виключено, що з поверненням до України екс-майора держохорони Миколи Мельниченка населення просто пригадало політичну біографію нинішнього голови Верховної Ради.
У результаті в грудні Президенту Віктору Ющенку довіряють 37% населення (у жовтні — 44%), не довіряють — 54%. Прем’єр-міністру Юрію Єханурову довіру висловили 34% (у жовтні — 39%), а недовіру — 50% опитаних (це на 15% більше, ніж два місяці тому). Суттєво скоротилася (саме за цей місяць) і кількість тих, хто довіряє спікеру Володимиру Литвину — на середину грудня їх було 34% проти 53% тих, хто не довіряє цьому політику. Такі цифри були отримані внаслідок соціологічного опитування, проведеного з 6 по 12 грудня Українським центром соціальних досліджень і Центром «Соціальний моніторинг». Усього опитали 2057 респондентів у віці від 18 років. Соціологи також зафіксували падіння рівнів довіри до політичних партій, Верховної Ради, Кабміну, Національного банку. І, як і рік тому, лідерами народного довіри є армія, церква та ЗМІ.
Якщо говорити про те, чим же конкретно незадоволені наші співгромадяни, то близько половини з них зазначають, що за останній рік у країні погіршилася економічна (56% опитаних) і політична (47%) ситуації, і що колишнім залишився рівень корупції в країні (49%). При цьому 24% респондентів вважають, що здійснювані (а, швидше за все, не здійснювані) зусилля органів влади щодо боротьби з корупцією тільки погіршили ситуацію. Відносно позитивно громадяни оцінюють тільки зміни в засобах масової інформації (42% нарешті наочно побачили, що таке «свобода слова») і в загальному стані демократії.
Негатив, що переважає в громадській думці стосовно чинної влади, втілюється також у характеристиках, якими українці схильні її наділяти. Так, переважна більшість учасників опитування (71%) вважає, що центральні органи виконавчої влади «корумповані, пов’язані з сімейним бізнесом і мафією». Тобто, хай би як тепер реанімували «добре ім’я» обвинувачених у корупції «людей Президента», громадяни встигли зробити головний для себе висновок: «І ці нічим не кращі...». Якщо ж до цього додати, що українці в більшості своїй вважають владу ще й «бюрократичною», «нефективною» та «некомпетентною», то виникає запитання — що дає підстави Президенту заявляти про «великі та безповоротні зміни, немислимі ще 12 місяців тому»? Зокрема у своїй статті в лондонській газеті «Файненшл таймс» Віктор Ющенко стверджує, що внаслідок діяльності нової влади «було покладено край притаманній державі корупції і привілеям, якими користувалися бізнесмени-олігархи». Що ж, залишилося ще в цьому якось переконати суспільство. Чи нам знову заявлять, що «тільки сліпий не бачить позитивних зрушень...»?
До речі, в цій самій статті Президент висловив переконання, що «українські виборці (на парламентських виборах у березні. — Ред. ) знову підтримають ті партії й програми, які виступлять за розширення особистої й економічної свобод, точно так само, як вони зробили це рік тому». Тобто проголосують за пропрезидентський блок «Наша Україна». Однак і тут громадська думка не дає підстав для такої впевненості. Ні, до парламенту «Наша Україна», напевно, пройде, але помаранчевий тріумф навряд чи повторить навіть сумарний результат розколених частин колишніх союзників.
У середині грудня за блок Ющенка були готовими проголосувати 13% респондентів. Такий самий рейтинг — у блоку колишньої соратниці Президента Юлії Тимошенко. Ще 7% — у Соціалістичної партії. Водночас за партію суперника Віктора Ющенка на президентських виборах Віктора Януковича (Партію регіонів) готові проголосувати 24% українців. Шанси пройти до парламенту має також Комуністична партія — на сьогодні її рейтинг становить 6,5%. Поборотися за місця в парламенті можуть Народний блок Литвина «МИ» і блок Н. Вітренко. Щоправда, шанси на перемогу в обох цих політичних сил протягом останнього місяця поменшали. Зокрема рейтинг блоку Литвина (очевидно, разом із рейтингом його лідера) знизився з 5,2% до 2,9%. Непоганий результат у грудні показало також об’єднання «Жінки за майбутнє» (1,7%), однак соціологи не беруться прогнозувати, як вплине на електоральні симпатії об’єднання цієї політичної сили з СДПУ(О) й іншими партіями в блок «Не так!» Поки що не може розраховувати на перемогу на виборах Український народний блок Костенка—Плюща — за них готові проголосувати лише 0,5% виборців. Важко сказати, яким може бути результат інших учасників виборів, яких, як прогнозує голова ЦВК Ярослав Давидович, буде близько 50. Оскільки поки що соціологи (очевидно, до повної визначеності) не вносять усіх можливих претендентів у свої опитування. Водночас, 6% опитаних заявляють, що не підтримають жодної політичної сили, 15% — ще не визначилися зі своїми симпатіями і 4% не хочуть брати участь у виборах.
Учора результати свого опитування подала ще одна соціологічна структура — Центр соціальних і політичних досліджень «Социс». За їхніми даними, лідерство також за Партією регіонів, і якби вибори відбулися в 20-х числах грудня, то за цю політичну силу віддали б голоси 22% респондентів. (Опитування проводили 14— 19 грудня. Опитали 2000 респондентів віком за 18 років). За блок «Наша Україна» проголосували б 16%, за політичну силу Юлії Тимошенко (в опитуванні згадана як «Батьківщина») — 11%, Соцпартію — 4,8%, Компартію — 4,7%. Інші партії та блоки, згідно з опитуванням, не набирають необхідних для проходження до Раду 3%.
Порівняно з листопадовим опитуванням Центру «Социс», «Блок Ю. Тимошенко» втратив 4% голосів. Знизився рейтинг у СПУ (в листопаді — 7,9%) і КПУ (5,6%). Народний блок Литвина в листопаді мав 5,6%, а в грудні — всього 2,6%.
Директор Центру «Социс» Микола Чурилов, оголошуючи дані опитування, висловив думку, що на розстановку політичних сил в Україні може суттєво вплинути газове питання. Зокрема основний удар, на його думку, може бути завданий по «Нашій Україні».
Серед політичних сил, чий рейтинг нижче прохідного бар’єра — партія «Віче» Інни Богословської (2%), політична сила Наталії Вітренко (1,6%), блок «Пора — ПРП» (1,5%), блок Леоніда Кравчука (1,2%), блок Костенка—Плюща (0,5%), Партія зелених України (0,3%), Партія патріотичних сил України Олександра Зінченка (0,1%). При цьому 4,5% проголосували б проти всіх, а більше чверті (26%) — не визначилися з вибором. Це означає, що політичні суб’єкти ще мають, за кого поборотися.
