Пили, п’ємо і пити будемо?
Ігор МОВЕНКО, маркетинг-директор рекламної компанії «Пріоритет»:
— Власне кажучи, давно відомо, що збільшення реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв не призводить до прямого збільшення споживання цигарок та алкоголю (у тому числі й молоддю), а тільки призводить до перерозподілу курців між брендами або до зміни переваг щодо покупок тих або інших марок алкогольних напоїв і т.iн. Тому говорити про те, що, якщо у нас заборонять рекламу цигарок та алкоголю, то стануть менше пити та менше палити, — справжнісінька нісенітниця та відвертий популізм. У радянські часи, як ви пам’ятаєте, у нас не було реклами алкоголю, проте пили ой як добряче!
А ось щодо економічних наслідків, то вони плачевні. Як не парадоксально, заборона вигідна власне тютюновим та алкогольним компаніям: оскільки подібне державне рішення стосується ВСІХ суб’єктів ринку тютюнових виробів і ринку алкоголю, отже, кожен з них економить на рекламних бюджетах. Раніше цигаркова компанія не могла не тратити кошти на рекламу, тому що їх тратили конкуренти. А домовитися між собою олігополістам, як правило, не вдається. За них це зробили депутати: тепер рекламні гроші залишаються у тютюнових і алкогольних компаніях. Повинен нагадати, що практично всі українські «сигаретчики» — це найбільші західні компанії, що випускають тут і свої, i «українські» марки цигарок. Таким чином, заборона допомагає ЗАХІДНИМ КОМПАНІЯМ максимізувати свій прибуток в Україні. Куди піде цей надмірний прибуток? Попливе з країни або, наприклад, дозволить знизити ціни на продукцію. Цигарки та спиртне за низькими цінами! Налітай, молодь! Тепер це для тебе доступне!
Очевидні втрати і для рекламного ринку. Наприклад, для зовнішньої реклами частка бюджетів одних тільки тютюнових брендів становить понад 40%. Отже, об’єм цього сектора впаде більше ніж удвічі. Втрати робочих місць, зниження рентабельності бізнесу, загальне зниження привабливості ринку. Чи не є це ударом по рекламному ринку, котрий тільки почав буквально підійматися з колін після кризи 1998 року? Повинен нагадати, що саме рекламний ринок — індикатор стану справ у економіці та загального добробуту населення країни. Цілком очевидно: горезвісна заборона різко підкосить український рекламний ринок, який і так у порівнянні навіть з російським є більш хитким. Якщо, наприклад, говорити про телевізійний рекламний ринок, то він у нас менший у десять разів (враховуючи різницю у народонаселенні всього лише у три рази). І ця різниця продовжує збільшуватися. Якщо зараз заборонити рекламу алкоголю та тютюну, ми ще більше відстанемо.
І очевидні втрати для бюджету країни. Я маю на увазі, по-перше, втрати за рахунок піввідсоткового податку на рекламу, і, по- друге, втрати за рахунок зменшення обігу рекламних агентств та медіаселерів. Панове депутати, хочете боротися за здоров’я народу, — використайте цільове оподаткування «шкідливої» продукції для соціальних акцій, охорони здоров’я та пропаганди здорового способу життя. Хочете покращити добробут народу, — розвивайте ринок, а не ставте його на коліна.
Тетяна ЛЕБЕДЄВА, голова правління Незалежної асоціації телерадіомовників:
— З погляду національних інтересів українських мовників, цей закон несе ряд позитивних новин, як наприклад, — заборона трансляції рекламної продукції нерезидентів без оплати її в Україні та ін. Однак цей закон містить норми, які суперечать нормам європейського законодавства, а саме — Європейської конвенції про трансграничне мовлення, яка дозволяє обмежену рекламу алкогольних напоїв. Україна підписала цю конвенцію і декларує намір її ратифікувати. Зрозуміло, що приймаючи таке рішення, народні депутати напевно піклувалися про здоров’я нації. Однак соціальні умови життя народу, його добробут, а не реклама алкоголю є головними чинниками, які впливають на його вживання.
Вже було декілька законодавчих ініціатив про дозвіл (як це робиться у багатьох країнах) реклами тютюну та алкоголю, наприклад, з 23.00 до 6 години ранку. Це дозволило б дещо покращити матеріальне становище вітчизняних мовників. І ось замість цього ми, навпаки, отримали посилення умов діяльності. І чудово ж знаємо, що ті люди, які зловживають алкоголем, найчастіше вживають не те, що рекламується на телебаченні, а зовсім інші напої. Тому я не вважаю, що реклама торгівельних марок та напоїв високого рангу згубно діє на стан моральності суспільства.
Павло ГОРНОСТАЙ, докторант Інституту соціальної і політичної психології АПН України, кандидат психологічних наук:
— Зв’язок між рекламою та споживанням давно помічено і, власне, на цьому побудовано усі рекламні кампанії. Наприклад, при великому асортименті пральних порошків частіше питають ті, які знайомі з реклами, ніж ті, які не знайомі. Тому, якщо перестали рекламуватися ті чи інші товари, то можна передбачити, що попит на них, у цьому випадку на алкоголь і тютюн, повинен знизитися. Принаймні, у тих людей, у яких немає стійкої залежності від них. Тим, у кого вона є, — вже однаково, там потрібні інші засоби для того, щоб позбутися залежності.
Микита ПОТУРАЄВ, перший заступник голови Національної ради України з телебачення та радіомовлення:
— Я вважаю, що робитимуться масові спроби подолати цю поправку. Через одну просту причину — реклама алкогольних і тютюнових марок дає значний прибуток для рекламного ринку. Наш рекламний ринок не в змозі втрачати сьогодні будь-які джерела прибутку, оскільки його навіть ринком назвати можна тільки через силу — такий малий на ньому обіг грошей. Тому впевнений, що у величезній кількості робитимуться спроби ці поправки обійти і рекламувати (те, що й відбувалося весь цей час на телебаченні і на радіо) торгівельні марки. Але це все буде, звичайно, як кажуть, на межі фолу, тобто, це може бути витлумачено і як порушення закону, і як непорушення закону. Коротше кажучи, я думаю, що наші рекламісти відтепер знаходяться на гачку. І якщо комусь захочеться вплинути на наш рекламний ринок, цей гачок можна буде «потягнути».
А торгівельні марки заборонити неможливо,чи не так? У кожної компанії, яка виробляє, в основному, спиртне, є ще під цією ж торгівельною маркою, наприклад, цукерки, футболки і т.iн. Це ж спеціально все реєструвалося таким чином — щоб мати вихід на телебачення і на радіо. Ми з самого початку виступали за те, щоб, навпаки, все це фарисейство припинити і відверто сказати: так, ми дозволяємо обмежену — тільки у певний ефірний час — рекламу тютюну і алкоголю на телебаченні та радіо, а рекламу всіх торгівельних марок, які, зокрема, пов’язані зі спиртними і з тютюновими виробами, потрібно заборонити повністю. Я не думаю, що продуктивним є шлях повної заборони. Якби на ринку «працювали» мільярди доларів, що одержуються, наприклад, від харчовиків, від виробників одягу і т.iн., то, напевно, можна було б тоді жорстко боротися з рекламою тютюну і алкоголю. І розуміти при цьому, що, наприклад, 90 % людей, які на цьому ринку працюють, будуть законослухняними, оскільки вони і так зароблять.
Я думаю, що, по-перше, в Адміністрації Президента працюють грамотні експерти. Можливо, вони щось підправлять. А по- друге, може вже досить нам просто перекладати чужі закони з французької мови, з німецької і т.iн. на українську і вважати, що від того, що ми переклали їх та прийняли у себе, ми станемо жити як у Європі. Не станемо ми жити як у Європі, тому що ми ще не вміємо так працювати і заробляти стільки грошей, скільки у Європі заробляють.
Віктор ПОНЕДІЛКО, голова підкомітету з електронних ЗМІ парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації:
— Я можу зрозуміти людей, які борються за збереження здоров’я. Але, на мою думку, коли показують шикарний фільм, де демонструється успіх чоловіка у стосунках iз жінкою, і він перед цим з нею «вдарить по чарочці» чи випалить по хорошій цигарці (а це не є рекламою), то це має куди страшнiший ефект та набагато сильнiший підсвідомий вплив на глядача, особливо на юного, ніж «лобова» реклама на щитах і т.iн. Але у кіно подібні сцени ми не можемо заборонити, тому що не маємо права втручатися у творчий процес. А те, що рішення про заборону реклами алкоголю і тютюну на будь-яких носіях інформації нанесе серйозний удар по економіці теле- і радіокомпаній, рекламних агентств — у цьому немає сумніву. Добре це чи погано? Зрозуміло, що коли економіка руйнується, то це погано. А чи це принесе користь для здоров’я? Сумніваюся, тому що не там корінь зла, як мовиться.
