Роман БЕЗСМЕРТНИЙ: Ультиматуми щодо бюджету неприпустимi

«Структуризація суспільства відбувається в результаті економічних перетворень, а не шляхом злиття десятка партій в одну за домовленістю лідерів»

— Я впевнений у тому, що бюджет буде прийнято цього року вчасно і вже після цього його буде скориговано на новій податковій базі, але це не означає, що бюджет треба приймати у вигляді, продиктованому кимось в уряді чи у Верховній Раді. Бюджет є своєрідним компромісом. Безперечно, обом сторонам — і уряду, і парламентові хотілося б, щоб у бюджеті було менше компромісів, у ньому справді має бути мінімальна кількість компромісів, а політичних компромісів не повинно бути взагалі. Занадто дорого потім доводиться платити за неправдиві або завищені цифри в бюджеті.

З іншого боку є ще одна сторона цієї проблеми. Чи готові і наскільки готова країна, її уряд, парламент до реального прийняття реального бюджету згідно з сучасною науковою методикою. Досі немає в нас власної методики обчислення валового національного продукту, немає базових розрахунків на одного громадянина, через це бюджетні видатки на одного громадянина сьогодні відрізняються в регіонах у 28 разів!

Ні для кого не секрет, що цей бюджет, бюджет 2001 року буде перехідним. І чим раніше його буде прийнято, тим буде краще для всіх сторін. Бо за грудень необхідно буде скоригувати податкову базу і потім вносити зміни в ході бюджетного року. Тому я підтримую позицію прем’єра в тому сенсі, що бюджет необхідно приймати цього року. Після нарад, які відбулися, таку ж позицію займає і Президент.

— Якщо це так, то чому навколо прийняття бюджету ведеться така шалена боротьба, що навіть Ющенко не витримав?

— Я не знаю жодного із депутатів, якого б нинішній бюджет повністю влаштовував. Він не влаштовує й багатьох міністрів. Але зараз є той випадок, коли ми повинні виходити з реальних доходів бюджету, а не з наших побажань, навіть найкращих. Найперше — слід забезпечити стабільні виплати за соціальними програмами, підняти й піднімемо заробітну платню вчителям, медикам, працівникам культури, підвищити пенсії. Всі інші видатки можуть почекати до наступного року, і капітальне будівництво, і молодіжні програми. Слід визначати пріоритети. Я категорично відкидаю розмови про бюджет в ультимативній формі що з одного, що з другого боку. Поточний рік показав, що краще мати реальний бюджет, ніж бюджет сподівань, який буде обманом для народу.

— Під час поїздки до Туреччини Леонід Кучма зробив заяву про жорстку необхідність реалiзацiї рішень референдуму.

— Велике бачиться на відстані. А питання прийняття законодавчих актів, змін до Конституції згідно з волею народу, що висловлена на всеукраїнському референдумі, якраз і є дуже важливим для держави. Йдеться про кількість депутатів, про депутатську недоторканність і можливість розпуску парламенту у зв’язку iз несформуванням більшості і неприйняттям бюджету. Паралельно до парламенту було надіслано два закони. Перший передбачає внесення змін до закону про статус депутата, які стосуються процедури надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, арешт та затримання депутата. Другий стосується порядку дострокового припинення повноважень Верховної Ради, тобто в разі нерозпочатої протягом 30-ти днів роботи, неприйняття бюджету, несформування більшості. Ці два закони йдуть у розвиток трьох питань референдуму.

— Але ж відомо, що необхідних для внесення змін до Конституції за результатами референдуму 300 голосів поки що в парламенті не набирається. Чи можливі в такому разі якісь рішучі дії з боку глави держави?

— Депутати можуть скоригувати зміст пропонованих змін до Конституції і знову направити їх до Конституційного суду. Можливий варіант спільних консультацій, узгодження позицій і голосування за зміни до Конституції в новій редакції. Є й інші варіанти розвитку подій.

— Навряд чи це можна назвати рішучими діями.

— Президент наполягатиме на прийнятті парламентом змін до Конституції, тим більше, що волю народу, висловлену на референдумі, підкріплено ухвалою Конституційного суду. Глава держави має і моральні і правові підстави вимагати від Верховної Ради позитивного вирішення цих проблем. Якщо рішення таки не буде прийнято, ми потрапляємо в парламентську і конституційну кризу. На сьогодні ні Конституція, ні інший документ не говорять, як може хтось діяти, коли воля народу не підтверджується законодавчо. Хоч ця воля є обов’язковою для органів державної влади. Доведеться або проводити ще якісь загальнодержавні акції, опитування населення, наприклад, або проводити консультації з фракціями, комітетами Верховної Ради, керівниками парламенту, або знову звертатися до Конституційного суду щодо конституційності дій парламенту, який не виконує волю народу. Дуже нелегко спрогнозувати хід подій після того, коли парламент не зможе реалізувати волю народу. Ми не маємо правового розв’язання цієї ситуації. Але хочу підкреслити, що народ не помиляється. Можуть помилятися уряд, парламент, Президент, тобто ті, кого народ найняв собою керувати. Тому волю народу обов’язково має бути виконано.

— Багато хто витлумачив слова, сказані Кучмою в Туреччині, як можливість у разі неприйняття Верховною Радою змін до Конституції саморозпуску парламенту чи припинення його роботи іншим способом з оголошенням нових виборів.

— За роки, коли Президентом був Леонід Кучма, не було такого випадку, щоб Президент України діяв поза межами Конституції. А Конституція передбачає лише один спосіб, яким можливий розпуск парламенту Президентом. Тому він ніколи не буде діяти всупереч положенням Конституції.

— Від конституційної кризи в разі непідтвердження депутатами рішень референдуму ми незабаром можемо перейти до передвиборної кризи, коли закон про вибори буде прийнято в останній момент і знову вiн буде недосконалим, як нинішній. Яка перспектива прийняття закону про вибори на цій сесії?

— Я вже говорив про те, що майже напевно закон про вибори на пропорційній основі буде ухвалено найближчим часом. Такий варіант закону має підтримку понад 300 депутатів. Потім закон надійде до Президента, він висловить свої зауваження і пропозиції до цього документу. Я особисто прихильник британської виборчої системи — мажоритарної із висуненням кандидатів виключно від партій. А загалом назва виборчої системи ще нічого не означає. Сама технологія пропорційних виборів може бути така, що депутата обиратимуть, як і раніше, на окрузі. Тобто практично це буде та сама «мажоритарка».

— Поспішність, з якою приймався нинішній закон про вибори, призвела до того, що нинішній склад фракцій і груп у парламенті є зовсім не тим, яким був два з половиною роки тому. Депутати по кілька разів встигли поміняти фракції.

— Запобігти такій практиці можуть два моменти. Перший — прийняття закону про політичні партії, де буде виписано механізм представництва від партії за партсписками. Другий — внесення змін до Конституції, згідно з якою в наших депутатів неімперативний мандат. Слід встановити імперативність депутатського мандата, залежність його від партії. Ще є багато часу до виборів і гадаю, що всі пов’язані з ними питання. в тому числі і законодавчі, будуть вирішені вчасно.

— А щодо двопалатного парламенту, якого теж зажадав народ на референдумі?

— Двопалатний парламент є більш удосконаленою формою парламентаризму, але для запровадження такої системи слід запровадити відповідну законодавчу базу, аби друга палата виконувала потрібну функцію. Це робота складна, потребує праці науковців. тому двопалатний парламент — питання не цих виборів. На відміну від трьох інших питань референдуму, які втілити простіше, питання двоплатності є стратегічним і потребує серйозної проробки на всіх рівнях.

— Можна часто почути, що пропорційні вибори спонукають партії об’єднатися і стимулюватимуть структуризацію суспільства.

— Структуризація суспільства відбувається в результаті економічних перетворень, а не шляхом злиття десятка партій в одну за домовленістю лідерів. Наші партії на сьогодні мають лише керівні структури, які створити не так важко. Вони будуються згори. Об’єктивного ж фундаменту знизу у жодної партії немає. Цей фундамент створиться лише в результаті розшарування населення за економічними і політичними інтересами в результаті економічних перетворень. Цей процес якраз зараз відбувається. За ним піде структуризація суспільства. І ніякими виборчими системами цей процес не прискорити.