Російські диверсанти «навчать» Донбас любити Україну
«День» поспілкувався з жителями регіону і дізнався, які настрої панують у містах
У соціальних мережах дедалі більше повідомлень від мешканців Слов’янська, Краматорська, Горлівки та інших міст Донеччини з обуреннями щодо дій представників так званої Донецької народної республіки і закликів на підтримку українських силовиків та єдиної країни. «День» поспілкувався з жителями регіону і дізнався, які настрої панують у містах. Люди охоче ділилися «накипілим», хоча просили не називати прізвищ — ще надто довгі руки у ДНР.
Ганна, мешканка Маріуполя:
— Пропаганда «Донецької народної республіки» зробила все, щоб змістити акценти та спотворити інформацію. Після подій 9 травня у Маріуполі серед людей розкручували істерію повідомленнями на кшталт «Розстріляли мирну демонстрацію». Так, мирні жителі загинули, але нікого не хвилює, що вони самі лізли під кулі. Саме після 9 травня багато з тих, хто вагався у своєму ставленні до поточних подій, остаточно перейшли на бік «ДНР». Однак зміни все-таки є, проукраїнські настрої посилюються. Пов’язано це з мародерством, яке не припиняється у місті: грабують магазини та кіоски, страждають приватні підприємці. Деякі магазини не працюють, пограбували моїх знайомих, і такі факти не поодинокі — вони поширюються Маріуполем і поступово змінюють ставлення жителів до ситуації.
Включився у «просвітницьку роботу» й Рінат Ахметов. На жаль, дуже пізно він почав розповідати, що не зможе платити зарплату, якщо заводи опиняться у «сірій зоні». Заводчани — люди недурні і розуміють: те, що вигідно підприємству, вигідно і їм. У вівторок на Металургійному комбінаті імені Ілліча і «Азовсталі» вперше керівництво зустрілося з робітниками і пояснило, що значить для них усіх «сіра зона». Тож світогляд змінюється. На жаль, це відбувається не так швидко, але з цим нічого не поробиш: даються взнаки роки російської та регіональної пропаганди, зомбування людей. Протверезіння буде довгим.
І ще вибори. Інтерес до них є. Дуже великий. Сьогодні в один з окружкомів бабуся прийшла сваритися, що їй запрошення не принесли. Погрожувала, що не дозволить зірвати вибори. Так що люди різні є. Але багатьох, хто вже розуміє, що таке «ДНР», поки стримує страх. У понеділок у місті з’явилися бородаті люди у камуфляжі, з автоматами, які лякають одним своїм виглядом. А один із міліцейських начальників спокійно тисне руку військовому коменданту «ДНР», у нас є фото. Здається, це пояснює події у місті та причини страху людей. Важливо також, що в Маріуполі багато справжніх патріотів України, і їм дуже тяжко зараз.
Володимир, громадський діяч із Добропілля:
— Поки що особливих змін у свідомості громадян немає, на псевдореферендумі люди голосували не за «ДНР», а за ковбасу по 2,20. Думаю, громадяни і не ототожнювали себе з представниками «Донецької народної республіки», можливо, була лише частка відсотків «божевільних», які дійсно вірили у створення «ДНР». Щодо основної маси, вони просто проти кардинальних змін — звідси «ігри» з російською мовою, героями Другої світової тощо. Нещодавно ці люди знайшли «притулок» для своїх мрій саме у «ДНР», і їх знову ошукали. Якщо «Донецька республіка» заявить, що усі проблеми спричинили підступні дії олігархів, люди знову стануть на бік «ДНР» — робити особливо нічого не будуть, але бурчати на кухні не перестануть.
Олександр, мешканець Горлівки:
— Мені важко казати про загальні настрої, бо я підтримую єдину Україну. У ЗМІ не пишуть про те, що у нас викрадають керівників державних підприємств, зокрема міськгазу, шахт тощо, і відбирають у них кошти, службові авто і тільки потім відпускають. На блокпостах при обшуку можуть забрати гроші, мобільні телефони, товар у підприємців. Про це всі один одному говорять, а міліцію перестали викликати, правоохоронців фактично немає. При цьому люди продовжують збирати допомогу «Народному ополченню Донбасу».
Втім, багато місцевих вже втомилися, люди чекають на міфічний «Правий сектор» та готові йому допомагати. Бандитизм зашкалює, але громадяни ще надто залякані, щоб організовуватися й чинити спротив радикалам. Історія з депутатом Горлівської міської ради Володимиром Рибаком (його жорстоко вбили терористи з «ДНР». — Авт.) стала однією з причин призупинення росту патріотизму.
Зміни у ставленні мешканців Донбасу до сепаратистів прокоментувала соціолог Тетяна ЄРЕСКОВА:
— Спокушатися щодо нових тенденцій у поведінці людей поки не треба. Ось жінки у Краматорську, які проганяли радикалів: мікроавтобус представників «ДНР» стояв поряд з їхніми домівками, і при обстрілі виникала загроза їх життю. Якби це авто стояло десь на площі, чи був би хтось проти? Тобто присутній захист власних інтересів, люди почали розуміти, що все це — не жарти і постраждати може хто завгодно.
Також громадяни починають усвідомлювати, що відділення та самостійність — дещо міфічна штука. Багато хто приходить до тями, бо треба здавати ЗНО, вступати кудись. Студенти вишів хвилюються, які дипломи будуть отримувати: надруковані на ксероксі з «ДНР» чи українські. Люди втомилися, бо на вулицях невідомі з автоматами та рушницями зі зведеними курками — ми ходимо повз них, це реально страшно. Акція із гудками на підтримку миру показала, що є люди, які хочуть back in USSR, та ті, хто хочуть спокійно працювати і вчитися. При цьому клаксони автомобілів — це чудово, але інший аспект — люди з бітами на перехрестях, які трощать машини тільки за те, що водії гудуть.
Є враження, що жителі регіону звикли до цієї ситуації: десь «вони», тобто радикали, стоять, ми ходимо-гуляємо, особисто нас це не стосується. З іншого боку, усі починають усвідомлювати, що войовниче крило «ДНР» радикалізується, ідейних там майже не залишилося, є озброєні некеровані люди. Мешканці сходу не розуміють, хто і що може це зупинити, і самі намагаються активізуватися. Втім, я б не сильно розраховувала на народне ополчення наших людей, зараз вони ладні захищати окремо взяту приватну власність. Проте всі вже розуміють, що радикалів треба прибирати, і чекають, що це зроблять професіонали.
Крім цього, є сила народного обурення. Сепаратисти «брали» тим, що на Донбасі усі їх підтримують, а тепер самі бачать, що їхні дії обурюють людей. Мешканці регіону вже кажуть центральній владі: хлопці, давайте сюди професіоналів, щоб якось із цим розібратися. Представники «ДНР» мають усвідомити, що народ Донбасу — не федералісти, не сепаратисти, а прибічники єдиної України з розширенням повноважень регіонів. Думаю, зламний момент у цій ситуації настане після 25 травня — треба слідкувати за тим, що відбудеться на виборах президента України.