«Розвідка» на громадських засадах
— Що таке ваша організація?
— Сьогодні організація налічує понад чотири тисяч чоловік. Її членами є тільки колишні співробітники I головного управління КДБ СРСР (тобто — розвідки) і Служби зовнішньої розвідки. За статутом ми не можемо приймати до складу організації будь- яких інших сторонніх осіб. Минулого року нашій організації виповнилося десять років. Її було створено з ініціативи і, скажімо так, за прямої підтримки Євгена Максимовича Примакова. Із самого початку засновниками виступили сімнадцять чоловік. Склад організації, звісно, не піонерський. У нас вже є ветерани, яким виповнилося сорок-сорок п’ять років. Тобто люди, які відслужили двадцять років, стають ветеранами і вступають до лав Асоціації.
— Які основні завдання організація ставила і ставить перед собою?
— На момент створення основним завданням було спільне виживання, допомога одне одному в той важкий час, на початку дев’яностих років... Ну а зараз вже завдання ставимо дещо серйозніше. Ми не тільки допомагаємо одне одному, але й допомагаємо державі, делегуємо членів нашої організації до різних структур. Наприклад, Володимир Володимирович Путін — член нашої пітерської філії. Є й багато інших відомих людей. Євген Максимович Примаков, до речі, також член правління організації.
— Організація називається громадською і абсолютно себе не афішує. Чому?
— Розвідка, як ви знаєте, все життя перебувала в тіні, і ніхто ніколи не знав, чим вона займається. Мабуть, традиції залишилися. Ми дійсно намагаємося не афішувати свою роботу та діяльність, хоч бізнес та громадські справи видні та відомі. Асоціацію розбито на багато клубів: нелегальної розвідки, паризької резидентури, лондонської резидентури, «шахісти», «рибалки», «мисливці» тощо. У нашої організації досить розгалужена мережа комерційних структур. Маємо свої банки, виробничі підприємства, страхові компанії, приватні охоронні та інформаційно- аналітичні підприємства, експертні ради тощо. Чим є ця мережа загалом, знають, звичайно, дуже мало людей. Але це, напевно, нам і не потрібно.
— Наскільки великим є вплив вашої організації на політику загалом? Які її основні інтереси та орієнтири?
— Наша організація — громадська, сформована на добровільних засадах. Згідно iз статутом, ми політикою не займаємося. Основні інтереси — це благодійність, консолідація... Однак, гадаю, ви розумієте, що ніколи розвідка не говорила і зараз не скаже, чим вона займається. Ми політикою не займаємося. Але наші люди — і керівники, і заступники міністрів, і міністри, і президент... Тут ви можете зробити висновки самостійно.
— Висновки можна проеціювати і на бізнес-вплив?
— Звичайно, так. Тільки хотів би звернути вашу увагу, що цей бізнес добросовісний. Одне з наших основних завдань — підтримка добросовісного бізнесу.
— У вас є вороги?
— Ворогувати, відверто кажучи, не намагалися. Але на початку дев’яностих років був час (відома ситуація в економіці як в Росії, так і в Україні), коли організовані злочинні угрупування «кришевали», грабували бізнес і т. ін. Однак вони знали, що коли ми приходимо — вони йдуть. Ми ні у кого нічого не віднімали, але й свого нікому не віддаємо. Ми захищаємо добросовісних бізнесменів.
— В Україні, як, втім, і в Росії, добросовісні бізнесмени кажуть, що з середини дев’яностих «кришеваннням» та «рекетом» активно зайнялася держава. Що скаже інтегрована у владу розвідка?
— Відверто кажучи, напевно так і є. Це не пусті слова. Сталося зрощення бізнесу і держави. Це дуже погано, від цього походять війни, недобросовісний бізнес, корупція чиновників і правоохоронних органів. Організовані злочинні угруповання перейшли в легальний бізнес, в легальну політику. Вбивають губернаторів, вбивають чиновників... Все це абсолютно не випадково. За цим обов’язково стоять величезні гроші, інтереси і т. ін. Виходить свого роду піраміда: чим вище підіймаєшся, тим тісніше стає. А у людей амбіції дуже великі. Кожен хоче грати першу скрипку, а це не так просто. Тому, безумовно, завдання нашого президента, вашого президента — зробити все можливе, щоб бізнес був добросовісним. Зараз, відверто кажучи, у нас з’являється відчуття, що чесно працювати в бізнесі набагато цікавіше, ефективніше та перспективніше.
— Коментар досвідченого розвідника з приводу «кольчужного скандалу» в Україні?
— Не знаю, відбулася поставка «Кольчуги» чи ні. Це політичні речі і, вважаю, наверху люди розберуться, що ж сталося насправді. Можу сказати тільки, що погано, коли міжнародні договори порушують дипломати та політики. Адже дипломати та політики, власне, й існують для того, щоб шукати компроміси. Але розвідка працює поза законом — порушуючи на території противника всі закони.
— Імідж Росії та України був серйозно «підмочений» історіями з Павлом Лазаренком, Павлом Бородіним, плівками Мельниченка... Вам не здається, що якість, грамотність роботи наших спецслужб, м’яко кажучи, вже не ті, що раніше?
— Це велика, дуже цікава й серйозна розмова. Однак я хотів би бути лаконічним. Справа в тому, що спецслужби — це інструмент в руках керівників держави. Те, що цей інструмент має бути відповідним чином заточений, повинен бути справним і ефективним — безумовно. Пробачте за аналогії, але погана сокира не потрібна ані м’яснику, ані теслі. Хороша сокира потрібна всім. Так само, як і хороший щит.
— Ваша організація заявила про себе на ринку України. Знову як громадська. Але складається враження, що інтереси у вас дещо іншого роду. Скажімо, вiйськово-промисловий, аграрний, харчовий сектори економіки, наступні президентські вибори...
— Бізнес є бізнес. Ми завжди займалися специфічним бізнесом, тому це не проходить повз нас.
