Сабрі Айвазов та інші...
Нові історичні видання в Криму служитимуть відновленню правди про трагедії кримських татар.
Московський історик Гульнара Бекірова запропонувала на розсуд читачів перший том історичного дослідження «Крымские татары 1941 — 1991», що вийшов у видавництві «Тезис». Ця монографія є комплексним дослідженням основних етапів політичної історії кримських татар, що продовжує книгу, яка вийшла 2005 року в Москві «Крым и крымские татары в XIX-XX веках». Вона написана із залученням великих масивів невідомих раніше архівних матеріалів та джерел, збережених самим народом. У книзі публікується також добірка рідкісних документів, особливу увагу приділено розгляду процесу розв’язання кримськотатарської проблеми в СРСР. Масштабна бібліографія і глибока джерелознавча база, використані в книзі, дають можливість читачу пересвідчитися в історичній достовірності описаних подій, людських доль, політичних процесів та страждань народу.
Книга «Последняя рукопись Сабри Айвазова. Дело партии «Милли Фирка», що вийшла в кримському видавництві «Доля», презентована журналістам та історичній громадськості Криму Архівом ГУ СБУ в АРК та Економіко-правовим факультетом Одеської національної юридичної академії в Сімферополі. Це видання також являє собою перший том серії «Рассекреченная память» серед видань, присвячених важливим політичним справам видатних громадських діячів, які зазнали репресій сталінського режиму. Книга вийшла під загальною редакцією В. Пшеничного, Р. Лесюка, С. Луніна, І. Полякова, а до друку її підготував цілий колектив вчених та дослідників. На розсуд читачів представлені матеріали раніше секретного «Дела Вели Ибраимова» — найбільш відомого політичного судового процесу над головою Кримської Ради міністрів у 20-х роках минулого століття. Тільки за цією справою було репресовано 65 видних діячів Кримської АРСР. Вона задала тон стилю обвинувачень і за іншими справами, фальсифікованими НКВС у ті часи. Таким чином, у 20—30-х роках минулого століття були майже повністю знищені всі представники кримськотатарської національної інтелігенції, народ був обезголовлений і безсилий хоча б щось протиставити свавіллю режиму. Книга надає в розпорядження дослідників як документи у справі Велі Ібраїмова, так і у справі «Міллі Фірка» — розгромленої 1928 року кримськотатарської «Національної партії», фотодокументи. У ній повністю публікується останній рукопис колишнього редактора газети «Миллет» Сабрі Айвазова — його документальна розповідь про діяльність усіх політичних діячів кримськотатарського народу за період із перших років XX століття і до арешту. Таким чином, Сабрі Айвазов першим здійснив подвиг, який уже на початку 40-х років минулого століття у фашистській в’язниці «Моабіт» у Празі повторить редактор «Руде право» Юліус Фучик, який написав свій останній «Репортаж с петлей на шее», що став широко відомим після війни. У той же час в’язничний рукопис Сабрі Айвазова, написаний у катівнях НКВС, і що являє собою такий самий «репортаж із мотузкою на шиї», залишався невідомим досі і тільки тепер відкритий архівом СБУ.
Книга крім того містить документи щодо реабілітації політичних діячів кримськотатарського народу, що проходили у справі «Міллі Фірка», проведена прокуратурою Одеського військового округу 1993 року. Всі реабілітовані висновки у справах репресованих кримчан містять підсумок: «Як встановлено за матеріалами карної справи, організація «Міллі Фірка» є націоналістичною, але будь-яку озброєну боротьбу проти існуючої влади вона не проводила. Немає даних щодо провини і в інших матеріалах карної справи, а також свідченнях допитаних у справі свідків. Таким чином, його провину не доведено...»
