Селекція команди...
Експерти: «Нові силові призначення свідчать, що Порошенко зберігає дистанцію від політико-економічних груп впливу»
Президент Петро Порошенко продовжує замикати коло посадових призначень, які знаходяться в його компетенції. Минулого тижня зміни торкнулися міністра оборони, голови Генштабу та першого заступника голови Адміністрації Президента. Тепер Порошенко видав Указ про звільнення з посади першого заступника Голови Служби безпеки та голови Антитерористичного центру СБУ Василя Крутова. Його місце зайняв генерал-полковник Василь Грицак. Також Порошенко звільнив Владислава Бухарєва з посади першого заступника голови СБУ — начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління СБУ. На його місце призначили Юрія Артюхова, якого перед цим звільнили з посади начальника Головного управління СБУ у Києві та Київській області. Ну і а останню посаду зайняв Михайло Глуговський.
Артем ШЕВЧЕНКО, журналіст (facebook.com):
— Генерал-лейтенант Василь Грицак новий старий перший заступник голови СБУ — начальник главку «К» (боротьба з оргзлочинністю та корупцією) та одночасно начальник Антитерористичного центру. Порошенко-Наливайченко цим давно очікуваним і прогнозованим призначенням, наче одним пострілом, вбили двох зайців: прибрали з АТЦ малоефективного через оперативну застарілість та службову нединамічність В. Крутова та змінили на посаді першого «зампрєда»-начальника «К» В. Бухарєва, який для них був очевидною нав’язаною «б’ютівською» обузою як відданий гравець команди Кожем’якіна-Турчинова. Василь Грицак (не плутати із іншим Грицаком — одіозним «єдапсівським» міліцейським генералом) у публічній сфері найбільш відомий спецоперацією із затримання генерала Пукача (справа Гонгадзе) майже рівно 5 років тому — у липні 2009. Окрім цього Грицак у ті передвиборчі часи «пізнього Ющенка» періодично отримував головно від «протимошенківських» медіа-ресурсів стандартний набір не надто гучних, але неприємних і доволі стандартних як для ющенківських силовиків звинувачень у корупції: митниця, земля, потурання рейдерству. За часів Януковича, як відвертий «помаранчевий», Грицак перебував далеко за межами державної служби.
Станіслав РЕЧИНСЬКИЙ, радник міністра внутрішніх справ:
— Грицак не працював у антитерористичних підрозділах. В свій час він був керівником СБУ в Київській області, керівником Главка «К». Але зараз такий час, що людина може несподівано відкрити в собі відповідний талант, якщо забажає. Я не думаю, що це особливо вплине на хід АТО.
Василь Грицак з’явився у керівному складі в 2005 році і у нього були певні зв’язки у команді Ющенка. Але в подальшому важко коментувати, чим він займався.
Загалом, Президент зараз вибудовує силову вертикаль під себе із людей, яким він, скоріш за все, особисто довіряє.
Максим РОЗУМНИЙ, завідувач відділом політичних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України:
— Призначення Василя Грицака — людини публічної та відомої, і загалом тенденції останнього тижня щодо призначень у силовому блоці свідчать про те, що Порошенко намагається зберегти дистанцію від основних політико-економічних груп впливу, оскільки він отримав владу без їх суттєвої підтримки. Він також керується особистими характеристиками людей, яких призначає, та особистим досвідом співпраці з ними. Ці призначення говорять про те, що робота над пошуком оптимальних кандидатур триває та відбувається селекція команди президента, яка буде націлена на вирішення конкретних задач. Зараз задача — стабілізація ситуації на сході і в Україні загалом: боротьба із корупцією, залишками криміналітету, які залишились в цілих галузях економіки.
В медійних ресурсах говорили про певні лобістські зв’язки Василя Грицака, але очевидно, що Петро Порошенко призначає на посади людей, які можуть виконувати свої прямі обов’язки. У випадку Порошенка поняття «його люди» та «функціональні люди» абсолютно тотожні. На мою думку, при нинішньому Президентові не буде фаворитизму, поблажок для своїх, а навпаки, зі своїх буде питатися більше. Загалом проглядається тенденція призначення людей «на свої місця».