Сергій СОБОЛЄВ: При голосуванні щодо радикальних реформ голосів буде не 226, а на порядок більше

У вівторок під куполом Ради було багато квітів, усмішок, оплесків і депутатських тостів на честь народження нового уряду України. Але ейфорія вже розвіялася, на зміну їй прийшли сірі кабінетні будні, а з ними й цілий «букет» проблем, розв’язувати які треба новою урядовою збірною. Зростання ціни на газ, термін прийняття бюджету, рекордний рівень інфляції — все це й багато іншого — першочергові виклики, що стоять перед прем’єром Тимошенко та її міністерською командою. Нова урядова команда стартує в непростих умовах, констатує бютівець Сергій Соболєв. Чого варто чекати суспільству від нового Кабінету: апріорі популярних соціальних програм чи непопулярних, але дуже необхідних країні реформ, спитав серед іншого «День» у економіста пана Соболєва.

— У день, коли лідер вашого блоку очолила уряд, Юлія Тимошенко як кандидат у прем’єри свій виступ цілком присвятила критиці опонентів. Але минулого вівторка, перед провальним голосуванням, пані Юлія говорила про свої плани як голова Кабінету. Зокрема, вона сказала, що її уряд проведе глибокі реформи в кожній сфері життя. Як ви вважаєте, при коаліції в 226—227 голосів провести такі глибокі реформи — це реальність чи все ж фантастика?

— Я вважаю, що такі реформи провести можна, якщо є добра воля всіх учасників. Без сумніву, кожний голос на вагу золота, але, на мій погляд, коаліція, яка є сьогодні, дозволяє говорити про те, що реформи відбудуться. Ну, а кількість голосів... Знаєте, я можу нагадати десятки випадків в історії України, коли вибори глави Верховної Ради, обрання прем’єр-міністра відбувалися з перевагою буквально в декілька голосів. Я впевнений, що якраз голосування щодо радикальних реформ завжди відбуватимуться не в 226 голосів, а голосів буде на порядок більше.

— Якщо продовжити тему реформ, яка сфера потребує реформування у позачерговому порядку?

— На мій погляд, ситуація настільки запущена, що немає такого напрямку, який можна було б виділити як ключовий, забувши про інші. Наразі Україна переживає той унікальний момент, коли й уряду, й коаліції, й усім здоровим силам у Верховній Раді, які підтримують Кабінет Міністрів і парламентську більшість у рамках цього реформування, є необхідність розпочати серйозні структурні зміни практично в усіх напрямках, включаючи напрямки, що стосуються реформування як самого парламенту, так і його роботи.

— У вівторок справдився прогноз пана Президента, який говорив про те, що країна зустріне Новий рік з новим урядом. А я хочу запитати, чи зустріне країна Новий рік з бюджетом?

– Наскільки мені відомо, проект бюджету, який би передбачав досить вагому корекцію того проекту, що був внесений попереднім урядом, на сьогодні є, однак усе залежить від часових рамок: наскільки новий Кабінет і коаліція встигнуть опрацювати ці всі ключові речі бюджетної політики. На мій погляд, можлива позиція така: насамперед, згідно з бюджетним Кодексом, у разі неухвалення бюджету до першого січня, існує чіткий розклад, яким чином здійснюється фінансування всіх бюджетних статей. Але я вважаю, що це найгірший варіант. Тому я стою на позиції того, що треба терміново внести декілька ключових коректив до бюджету, ухвалити бюджет станом на перше січня 2008 року, а далі одразу починати підготовку до внесення змін і доповнень, а фактично, будемо називати речі своїми іменами, до нового бюджету.

— А що ви скажете стосовно ціни на газ, адже в бюджеті пана Януковича закладена ціна на блакитне паливо, що не відповідає підписаному нещодавно договору з РФ. У зв’язку з цим два запитання: яка вартість газу буде закладена в новому чи відкоригованому бюджеті? І друге: якою є формула розрахунків ціни на газ для України?

— Якщо говорити про закладену ціну на газ, вона становить 160 доларів. Це те, що передбачалося, й те, що нібито гарантувалося як з боку України, так і з боку РФ. Тому весь бюджет розраховано, виходячи з ціни на газ 160 доларів. Однак ми чудово розуміємо, що це та складова, яку треба терміново виправляти. Виправляти тому, що навіть якщо ми ухвалимо бюджет i спробуємо його виправити, під натиском першого кварталу 2008 року сам чинник ціни 160 доларів уже вдарить по найменш забезпечених громадянах, по комунальному сектору, вдарить взагалі по платоспроможності НАК «Нафтогаз». А це ж не секрет, що «Нафтогаз» сьогодні практично на межі дефолту, іншими словами, банкрутства. Тому я вважаю, що те питання, яке ви поставили, є питанням, яке слід невідкладно відкоригувати в бюджеті. Це, власне, ті необхідні фінансування, які повинні відбутися, враховуючи нову ціну на газ, що становить 9,5 за тисячу кубометрів.

А що стосується формули ціни на газ, знаєте, на жаль, не існує ринкової ціни на газ. Якби така ціна існувала, то можна було б вести переговори саме в рамках ринкової ціни. Це фактично політична ціна. З другого боку, це економічно вигідна ціна, яка завжди встановлюється в переговорах між державами й залежить від декількох чинників. Перший чинник, який спрацьовує (якщо відкинути політичний чинник), — це чи є країна, якій постачається газ, постачальником газу. У цьому випадку Україна підпадає під цю категорію. Другий чинник — наскільки відповідають ціни на транзит газу ціні, за якою газ відпускається безпосередньо. Я думаю, якщо ці два чинники будуть пов’язані між собою, у нас не буде таких різких змін цінової політики щодо газу, оскільки Росія чудово розумітиме, що це спричинить зміну тарифів на транзит. Крім цього є ще один вагомий чинник, у якому Україна в дуже вигідній позиції, — це зберігання газу. Відомо, що Україна має одні з найбільших у світі газових сховищ, і, власне, ціна на зберігання блакитного палива у нас є найнижчою у світі. Причому це стосується не тільки українських структур, а й тих структур, які далі реекспортують цей газ в Європу. Це вкрай важливий чинник. Усе інше залежить, на мій погляд, від того, наскільки успішно проводить переговори та чи інша сторона з російським монополістом.

— Юлія Тимошенко говорить, що збирається повернутися до перегляду «газової» угоди з РФ. Наскільки це реально, адже ще не висохло чорнило під угодою, підписаною паном Бойком. І ваш прогноз: скільки коштуватиме газ для населення в новому році?

— Я вважаю, що темою для обговорення мають стати не лише чинники, про які я сказав вище, а й та структура-посередник, яка заробила за підсумками цього року вже 600 млн. доларів. Йдеться про «РосУкрЕнерго» й, відповідно, «УкрГазЕнерго». Темою для переговорів має стати можливість і наявність вигоди, причому з обох сторін — як української, так і російської, відмови від, на наш погляд, непрозорої схеми, за якою відбувається постачання газу в Україну. Ми переконані, що ті кошти, які осідають сьогодні в кишенях пана Фірташа та його друзів, мають осідати безпосередньо в бюджетах України та Російської Федерації. Якщо тут буде знайдена вигідна позиція для обох сторін, гадаю, що російська сторона точно так само із задоволенням повернеться до перегляду угоди.

Що ж до прогнозу стосовно ціни газу для населення, то сьогодні мінімальна ціна відрізняється від максимальної майже втричі. Максимальна ціна на сьогоднішній день становить 230 доларів за тисячу кубічних метрів для споживачів, які споживають більш як 12 тисяч кубів газу за рік.

Враховуючи безпосередню ціну в 179,5 доларів на імпортований в Україну газ, якщо врахувати ціну й собівартість з безпосередньою економічною вигодою, закладеною для українських видобувачів газу, то тут я виділив би два чинники, які спрацьовуватимуть. Перший — газ, що використовується безпосередньо для приготування їжі. Не є таємницею, що для цих потреб вистачає газу вітчизняного видобутку, тому, швидше за все, тут уряд вдаватиметься до відповідних кроків, регулюючі максимально цей тариф. А що стосується газу, який використовується для опалювання, то тут, ймовірно, спрацьовуватиме такий ключовий чинник як можливості бюджету щодо дотування безпосередньо й котелень громадського використання, й власних котлів населення при споживанні такого газу. Мій прогноз: приблизне збільшення ціни на газ станеться в межах від 400 — 450 грн. за тисячу кубометрів до 230 доларів або 1070 гривень. Тобто, на мій погляд, буде піднята нижня межа з розрахунку 30—40% щодо оплати за газ.

— Чи будуть до бюджету 2008 закладені кошти на повернення боргів «Ощадбанку»?

— Так, без сумніву, такі кошти будуть закладені до бюджету. Однак, оскільки наша виборча програма передбачала повернення боргів за два роки, у нас є одне ключове питання: «Ощадбанк» і держава Україна в особі уряду й парламенту мають провести ревізію всіх внесків населення й залишків на рахунках, які на сьогодні є. На жаль, усі попередні 16 років повернення цих коштів так і не вдалося провести чіткого реструктурування тих коштів, які держава винна громадянам.

Якщо ця робота стартує одразу першого січня 2008 року, треба буде як мінімум протягом одного кварталу не просто розробити нормативну базу, щоб населення мало можливість підтвердити ці внески, а й розробити нормативну базу, яка регулювала б яким чином ці кошти мають бути пов’язані, щоб вони не впливали негативно на інфляційні процеси, враховуючи те, що рік ми закінчуємо з п’ятнадцятьма, а то й шістнадцятьма відсотками інфляції.

Для нас дуже важливо провести перереєстрацію внесків населення. За нашими підрахунками, приблизна сума становитиме від 60 до 80 млрд. гривень. Ви можете запитати, де, за мінімальними підрахунками, поділися 50 млрд.? Це пов’язано, по-перше, з дуже серйозними чинниками, які вплинули за ці 16 років на структуру населення, якому ці внески поверталися. По-друге, на це дуже серйозно вплинув такий ключовий чинник, як наявність у одного громадянина декількох ощадкнижок, на яких зберігалися ці суми.

— А чому в ролі ключового в цьому ставиться питання про перереєстрацію внесків?

— Поясню нашу логіку. Ми вважаємо, що максимальне повернення внесків у перший рік має статися таким чином, щоби ми, насамперед, вплинули на повернення тих внесків, які досягали не, скажімо, сотень тисяч і тим паче мільйонів, а межі тисяч гривень. Тому, щоб була елементарна справедливість, важливо, щоб ми розуміли, що це повернення відбувається конкретній фізичній персоні, яка матиме можливість використати ці кошти за безпосередньо ощадкнижкою, що в неї є. Якщо ми, наприклад, встановимо межу повернення умовно до тисячі гривень усім громадянам, тут важливо, щоб цей чинник не спрацював, коли в однієї людини є десять або двадцять ощадкнижок, а в іншої — одна. Тут чинник справедливості має врахувати, що повернення внесків має відбуватися на фізичну особу, а не на кількість ощадкнижок, які тримає в своїх руках одна людина.

— Якою буде політика уряду щодо національної валюти? Ваші опоненти вже зазначають, що в цьому секторі можливі «сюрпризи».

— Так, чув такі заяви. Але тим, хто їх розповсюджує, хочеться нагадати, що, згідно з Конституцією і законами України, уряд не може ніяк впливати на політику Нацбанку. Політика валютного регулювання, прив’язки до курсу долара — це виняткова компетенція НБУ і відповідного органу, який веде нагляд за політикою Нацбанку. Єдиний момент: уряд може давати свої прогнози того, як відбуватиметься подальший рівень, скажімо, інфляційних очікувань, якою буде політика щодо експортерів або імпортерів. Тому тут не буде вирішальною позиція уряду. Більше того, тут уряд не може взагалі нічого диктувати, оскільки це виняткова компетенція НБУ. Але я вважаю, що ключове питання, з яким так чи інакше необхідно буде НБУ визначатися — це питання прив’язки до кошика кількох валют, а не так як зараз — прив’язка лише до долара.

— Представники Кабінету Міністрів Віктора Януковича, зокрема, Микола Азаров, зазначають, що нинішній рівень інфляції — це плід діяльності опозиції, тобто вашої діяльності, навесні цього року, коли ви, цитую, «спровокували політичну кризу» тощо. Наскільки в нас політика відбивається на економіці?

— Я наведу приклад попередніх виборів — виборів 2006 року. Хочу нагадати, що незважаючи на виборчу кампанію, зміну уряду, коли Партія регіонів прийшла до влади, ми мали рівень інфляції середньозважений за останні п’ять років. Я гадаю — це зайве підтвердження, що такі заяви не відповідають дійсності. На наш погляд, було кілька чинників, які вплинули на гіперінфляцію. Один із них — абсолютно непродумана політика, пов’язана безпосередньо з поверненням пільг вільним економічним зонам і зонам пріоритетного розвитку.

— Представники коаліції в Раді V скликання в момент, коли ваші колеги голосували за Юлію Тимошенко-прем’єра, тихо вимовляли слово «реприватизація». Що скажете у зв’язку з цим?

— Та подивіться, пригадайте, скільки крику було щодо реприватизації і так далі під час минулого прем’єрства Юлії Володимирівни! Але за весь час було лише два судових рішення. Перше — щодо незаконності приватизації «Криворіжсталі». Друге рішення стосувалося Нікопольського феросплавного заводу, але ця справа на сьогодні так і померла в судах. Усі інші розмови, с кажімо, про список 20-ти, 30 ти, 3-х тисяч підприємств —це тільки розмови. Більше того, я хочу нагадати, що ці розмови підтримувалися тими, хто на сьогодні представлений у списку Партії регіонів. Нагадаю відомий виступ тоді генпрокурора па на Піскуна, який заявив про список трьох тисяч підприємств, щодо яких у прокуратури можуть бути застереження. Я навіть розумію, навіщо це робилося... Тоді в областях почали складатися свої внутрішні районні, обласні списки. Керівників окремих підприємств почали викликати «на килим» і пропонувати, мовляв, якщо хочете, щоб вас у цей список не включили, необхідно це простимулювати. Тому в уряду Тимошенко існує чітка заява: тільки виключно згідно з рішенням суду підійматимуться подібні питання.

— Повернімося до теми бюджету. Яким буде головний фінансовий документ країни на наступний рік — бюджетом проїдання або бюджетом розвитку?

— Давайте спочатку я розповім читачам, що таке бюджет проїдання. А бюджет проїдання — це бюджет, в якому ключові кошти виділяються на соціальні програми, на зарплату вчителя, лікаря, на підтримку пенсійного фонду. А що таке бюджет розвитку? Це бюджет, в якому кошти забираються в пенсіонерів, у тих же вчителів і медиків, соціальних програм і кидаються на підтримку, пробачте на слові, штанів олігархів, тобто на підтримку галузей, які вже давним-давно приватизовані. Бюджет на то він і бюджет держави, щоб він використовувався безпосередньо на громадян. А завдання бюджетної і податкової політики — зробити все можливе, щоб підприємці не відчували нездорового податкового тиску, щоб не було немотивованих перевірок. Гадаю, саме в цьому напрямі і відбуватимуться напрацювання уряду, а саме — дерегуляція, що стосується малого й середнього бізнесу, тобто спрощення реєстраційних процедур, ліквідація цілої низки реєстраційних процедур. Але, без усілякого сумніву, бюджет, насамперед, використовуватиметься на вчителя, лікаря, пенсіонера, інваліда, багатодітну сім’ю.

— У своєму прощальному слові як прем’єра Віктор Янукович жорстко розкритикував минуле керування Тимошенко Кабінетом Міністрів. Як ви оцінюєте його спіч? Хотілося б також почути, яку «спадщину» залишив новому уряду уряд пана Януковича, тільки, якщо можна, розкажіть про це мовою цифр.

— Ви знаєте, мені здається, що виступ Януковича — це експромт. Напевно, йому готувалася промова щодо красивого європейського досвіду передачі влади, але ми почули тільки звинувачення й образи на адресу нового уряду і нічого більше.

Що ж до стану країни, добре, наведу кілька цифр, а громадяни нехай самі оцінять ситуацію. По-перше, інфляція 15—16% — це дійсно небачений рівень. Навіть за досить великих темпів зростання ВВП і цілої низки сфер економіки, це все фактично повністю нівельоване інфляцією. По-друге, неповернені кошти з ПДВ становлять десять млрд. гривень. Це рекорд за весь час існування України і я гадаю, що це тяжкий тягар, який лягає на новий уряд, оскільки повертати ці кошти треба буде, й треба першочергово, оскільки це вдарить по всіх наших ключових експортних галузях. По-третє, зростання цін мінімальне від 13 до 79%. Причому це стосується не тільки зростання цін на продукти харчування, але й на комунальні послуги. По-четверте, збільшення ціни на газ фактично з тим, що було передано уряду Януковича, вдвічі. Ну, і нарешті, на казначейських рахунках, за твердженням експертів із фракції Партії регіонів, уряду Тимошенко буде залишений один мільярд гривень. Це безпрецедентно! Для порівняння: Кабінет Міністрів Тимошенко залишав близько 30 мільярдів. Гадаю, цих цифр досить, щоб ми зрозуміли, в яких умовах стартує нова урядова команда.

— Минулого разу Юлія Тимошенко була прем’єром півроку. Ваш прогноз нині: скільки існуватиме новий коаліційний Кабінет з урахуванням крихкості коаліції в Раді і з огляду на те, що ваші опоненти через рік, коли можна буде розпускати парламент, спровокують нові вибори в Раду.

— Скільки житиме уряд? Знаєте, це залежатиме від трьох ключових чинників, які діють на сьогодні в Україні. Перше — це стабільність безпосередньо уряду. Друге — стабільність коаліції. Третє — відносини між парламентом, урядом і Президентом. Я гадаю, що якщо ці три чинники працюватимуть у позитивному руслі, можна говорити про те, що цей уряд прийшов надовго.