Союз дій...

Ситуація навколо України суттєво загострилася через агресивні дії Росії. Йдеться про так звану міграційну кризу, яка насправді є штучною, оскільки спланована російськими спецслужбами і реалізується за допомогою режиму Лукашенка в Білорусі. Які задачі?

Перша — створити контрольований хаос у Євросоюзі з метою його розколу. Для цього Кремль, зокрема, використовує в різних країнах євроскептиків, так звані «проксі» сили (зазвичай це крайні ліві чи крані праві), які пропонують своїм урядам сісти за стіл переговорів із Лукашенком, апелюючи до гуманності. При цьому вони фактично замовчують вину Путіна і Лукашенка, перекладаючи відповідальність на Євросоюз.

Друга — створивши проблему Європі, Кремль намагається запропонувати свою допомогу, позиціонуючи себе в якості «миротворця». Те саме вони роблять по відношенню до України, коли йдеться про вирішення проблеми окупованих територій окремих районів Донецької та Луганської областей. Спочатку Москва розв’язала війну, захопила українські території, а потім каже — спілкуйтеся з маріонетками і бандитами від так званих ДНР і ЛНР, а ми посередники, «миротворці». Єдине — з Україною такий фінт не проходить. 

Третя — «міграційну кризу» Кремль використовує для легітимізації Лукашенка, якого цивілізований світ не визнає президентом. І, зверніть увагу, виконуюча обов’язки канцлера Німеччини Ангела Меркель вже двічі спілкувалася по телефону з Лукашенком. Це поганий знак. «Він (Лукашенко — ред.) хоче, щоб санкції скасували, щоб його визнали, щоб він міг продовжувати бути главою держави», — заявила днями на противагу міністр закордонних справ Естонії Єва-Марія Лійметс (err.ee).

Четверта — відвернути увагу від внутрішньополітичної ситуації в самій Росії і Білорусі, де дедалі більше придушуються демократичні принципи і свобода слова. Громадян планомірно перетворюють в населення і підданих, повертаючи росіян і білорусів в «кращі часи» Російської імперії та СРСР.

П’ята — головна задача. Спробувати вирішити питання з Україною, в бік кордонів якої йде активне переміщення російських військ. Для Кремля це можливість підготуватися або до активізації бойових дій в Україні, або до збільшення військового контингенту, в тому числі, на території Білорусі.

На фоні всіх цих викликів для Східної Європи безпрецедентною є підтримка Великою Британією України. Як на рівні заяв, так і на рівні практичних дій. «Я думаю, що було б трагічною, трагічною помилкою з боку Кремля думати, що військовим авантюризмом можна щось виграти», — це з останніх заяв прем’єр-міністр Великої Британії Бориса Джонсона (theguardian.com), який раніше попередив європейські країни, що незабаром доведеться обирати між купівлею все більшої кількості енергоносіїв з Росії або підтримкою України, миру і стабільності.

Перед цим британський щоденний таблоїд The Mirror повідомив, що Велика Британія готова перекинути в Україну 600 військовослужбовців спеціального призначення на тлі побоювання з приводу можливого посилення російського вторгнення в Україну.

І це не все. Днями в Україні з робочим візитом побував державний секретар з питань оборони Великої Британії Бен Уоллес, в рамках якого була підписана українсько-британська двостороння Рамкова угода щодо офіційної кредитної підтримки розвитку здібностей українського флоту на суму 1,7 млрд фунтів стерлінгів. «Національний суверенітет і територіальна цілісність України незаперечні. Велика Британія стоїть пліч-о-пліч з народом України і продовжуватиме свою непорушну відданість справі його підтримки», — йдеться у спільній заяві міністрів оборони України та Великої Британії.

«Британія поводить себе відповідально, — коментує «Дню» голова руху «Сила права» Андрій Сенченко. — Це одна з двох країн-гарантів по Будапештському меморандуму. Росія — це давно не гарант, а держава-агресор. І те, що Британія не сприймає угодницьку політику з агресором, яка знаходить підтримку у керівництві низки західноєвропейських країн, те, що Британія не торгує принципами, — це дуже важливо. Тому Україні треба діяти в цій площині, зокрема, зусилля Британії по підтримці України шляхом діалогу між Києвом і Лондоном прив’язувати до будапештських гарантій. Це дозволить включити і інші країни-гаранти, і країни НАТО. Адже вони всі є вигодонабувачами від того, що був підписаний Будапештський меморандум. В широкому сенсі такими вигодонабувачами є всі країни світу. Тоді це був безпрецедентний крок України, який в історичній перспективі суттєво знизив загрозу ядерної війни на планеті».