Страшна таємниця Жовквівського монастиря
Коли побували в монастирі, жахливі знахідки вже перенесли в одно із порожніх приміщень Жовквівського історико-архітектурного заповідника. Два останні тижні експерти «Меморіалу» та патологоанатоми Львівського державного медуніверситету, так би мовити, збирали останки в більш-менш цілісні скелети. На сьогоднішній день їх тут 273. На деяких черепах видно отвори від куль малокаліберної зброї, на інших — сліди від гострих предметів, можливо, сокир. Та більшість — неушкоджені. Мабуть, людей вбивали пострілами в тулуб або різали ножами. Найжахливіше, що 83 останки належать дітям. Є навіть фрагменти скелетів ще ненароджених...
У Жовкві сьогодні тільки й мови про страшну знахідку. Звичайно, розпитують про неї і монастирських ченців. Охоче поділився з нами тим, що знав, і брат Антоній. Виявляється, отці-василіани зацікавилися своїми підземними приміщеннями ще восени минулого року, коли в монастирі побували священики з Молдови. За їхнiми даними, тут мав бути саркофаг із останками православного архімадрита. Тоді нічого не знайшли, а вже весною цього року ченці взялися наводити лад у підвалах. І знайшли замурований коридор. Коли розібрали його, то за ним в трьох невеликих келіях у купах піску, яким вони були засипані доверху, виявили людські кiстки та черепи.
— Наш монастир був заснований на початку XIX століття,— розповідає брат Антоній. — Відомо, що в 1946 році радянський уряд заборонив діяльність греко-католицької церкви, і тутешні ченці розбрелися по всьому світу. Багатьох вивезли на заслання в Сибiр. А монастир з того часу і до початку 50-х років минулого століття займав гарнiзон НКВС...
Від нього ж дізнаюся: щоб повністю розкопати підвали, з них вивезли близько 30 великих причепів піску. Весь він був усіяний людськими рештками. Звісно, всіх сьогодні цікавить, кому належать ці останки, як вони сюди потрапили?
— Найвірогідніше, що це — чорна справа гарнізону НКВС, який декілька років квартирував у монастирі, — каже керівник місцевого осередку «Меморіалу» Богдан Кондрат. — Бо саме на цей час припадає «пік» зникнення людей із Жовкви та околиць. Безслідно пропав тоді і мій рідний брат, останки якого, можливо, десятиліттями пролежали у монастирському підвалі. Але не маю надії, щоб їх вдалося ідентифікувати. Не знайдено ніяких особистих документів, речей, фрагментів одягу, залишків взуття...
А от дещо з предметів тієї пори все ж знайшли. Це, наприклад, репродукція портрету Сталіна, відомої картини «Біжинці» (1942 р.), кілька радянських монет чеканки 1937 та 1946 рр. А також — розірвані на шматки фотографії. Їх зібрали, склеїли і на декількох з них побачили... на міському фоні крокує чи то травнева, чи то жовтнева демонстрація трудящих з транспорантами в руках, на яких написано «Хай живе Радянський Союз!».
— Я переконаний, що людей замордували головорізи із НКВС, — стверджує керівник обласної організації «Меморіал» Євген Гринів. — Бо ні поляки, ні навіть німці на такий варварський крок ніколи б не наважились. Так і напишіть: «Жовквівська знахідка» — це свідчення державного терору комуністичного режиму проти цивільного населення.
Хоч як там було, але поки що не вдалося встановити приблизної дати загибелі людей. І навіть коли експертам вдасться це зробити, похибка складатиме плюс-мінус 10— 15 років. Не зголосився також жоден місцевий свідок чи очевидець трагедії. Можливо, в оточений височезним муром монастир жертв привозили із інших населених пунктів району. Відсутні хоч би якісь матеріали в архівах. Так що розгадати «жовквівську таємницю» буде, мабуть, дуже важко. Однак Євген Гринів не втрачає надії, що істину буде встановлено.
— За дорученням голови Львівської облдержадміністрації, — розповідає він, — ми готуємо запити до СБУ, а також на адресу російських ФСБ та Міністерства оборони з проханням надати детальну інформацію, яка стосується перебування в 1946—1950 рр. у монастирі гарнізону НКВС. А також відомості щодо його командирів і солдатів. Але особисто я сумніваюсь, що хтось із них поділиться з нами секретами...
Так що розгадка «жовквівської таємниці» розтягнеться, мабуть, на тривалий час. Поки що наступного тижня розпочнеться лише комплексна експертиза останків. Коли їх по-людськи поховають — достеменно невідомо. Можливо, наприкінці цього року, або вже в наступному. Але хто конкретно причетний до масової загибелі людей у Жовкві, хто не пощадив навіть дітей та вагітних жінок — відповіді на ці питання знайдуть, вірогідно, не скоро. Як і на те, за що їх усіх повбивали, кинули в підземелля та засипали піском.
