«Силовики», на перший– другий розрахуйсь!

Нині в Україні щонайменше десять незалежних відомств, що можуть вважати себе саме «силовиками». Шість із них двічі на рік поповнюють свої лави за рахунок призовників строкової служби. Це Збройні сили, Національна гвардія, Прикордонні війська, Служба безпеки, Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ та війська цивільної оборони Міністерства з надзвичайних ситуацій.
Ще декілька років тому безперечним лідером серед них щодо чисельності вважалися Збройні сили. Нині ж вони нараховують у своєму складі 320 тисяч військовослужбовців і 100 тисяч цивільних. І тепер часто-густо можна почути, що найбільшим відомством у погонах у державі є Міністерство внутрішніх справ. Проте міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко оголосив минулого року, що чисельність національної міліції становить 260 тисяч. Але це лише одна складова цього відомства, а загальна чисельність усього МВС залишається невідомою. Заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки i оборони Володимир Мухін нещодавно заявив, що впродовж трьох років парламент не може домогтись, аби йому були представлені дані щодо чисельності МВС. Сам Володимир Мухін стверджував, що МВС нараховує близько 600 тисяч.
Також точно невідома й чисельність Служби безпеки, Управління державної охорони, податкової поліції та довго створюваного Національного бюро розслідувань. Проте загалом навряд чи це буде менше ніж 30 тисяч осіб, насамперед за рахунок структур СБУ.
Що ж до інших силових відомств, то якщо зважити на дані, оприлюднені в грудні начальником Генерального штабу ЗСУ генералом Володимиром Шкідченком під час виступу в парламенті, вони такі: Внутрішні війська, що також підпорядковані МВС, нараховують 39,7 тисячі вояків. Національна гвардія має у своєму складі 25,5 тисячі вояків, Прикордонні війська — 43,5 тисячі, війська цивільної оборони — 10,9 тисячі. Загалом це майже 120 тисяч.
Якщо здійснити прості арифметичні підрахунки, то виявиться, що загальна чисельність військових та службовців українських силових відомств — понад 1 мільйон 100 тис. Так що з кожної сотні громадян двоє служать на потреби військової організації держави. Це за статистикою. Реально ж серед «невійськової» частки населення є діти, пенсіонери й безробітні. Таким чином, щодо працюючих і працездатних співвідношення ще збільшується на користь військових. Так що Україна, хоч би що там казали, залишається досить мілітаризованою державою.