Системна халатність

Минулого четверга на території випробувальної станції №2 Державного науково-дослідницького інституту хімічних продуктів ДК «Укроборонпром» у Кролевецькому районі Сумської області трапилась трагедія. Увечері 28 липня під час розвантаження боєприпасів, які були привезені для утилізації, відбувся вибух, внаслідок якого загинуло троє осіб, в тому числі представник НАТО.

Роботи з утилізації боєприпасів проводили в рамках трьохстороннього договору між «Укроборонсервісом», NSPA (Агентство НАТО з технічного обслуговування і постачання) і Міністерством оборони України. У військовій прокуратурі повідомили, що утилізація боєприпасів відбувалась з порушеннями.

«Як представник обласної прокуратури, за дорученням керівника, прибула на місце події однією з перших, щоб особисто максимально розібратися в ситуації, - повідомив представник Сумської прокуратури Тетяна Мироненко. - Наразі відповідну інформацію передано в Київ, визначаємося, хто буде займатися процесуальним слідством».

Представником НАТО виявився громадянин України, який на випробувальній станції був згідно зі спеціальною спільною програмою Альянсу, яка спрямована допомагати нашій державі утилізувати боєприпаси.

На цей час спеціалістами озвучені три основні версії вибуху. Перша - самодетонація снаряду внаслідок зміни хімічних властивостей речовини протягом його зберігання. Друга - наявність стороннього вибухонебезпечного предмету, який спрацював в момент проведення підготовчих робіт. Третя - порушення правил безпеки під час виконання робіт.

«Проблема з халатністю і безвідповідальністю щодо безпеки в Україні існує. Корінь її в тому, що відповідальність за виконання своїх службових обов’язків не розвинута, - пояснює в коментарі «Дню» військовий експерт, директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння  Валентин БАДРАК. - Я не пам’ятаю жодного трагічного випадку, пов’язаного з військовою справою, коли б посадова військова особа, чиновник у нас поніс відповідальність. І це починаючи з того, як політики обіцяли створити професійну армію, до конкретних ситуацій, коли вибухають цілі склади або коли люди гинуть внаслідок недоліків техніки. Цю ситуацію необхідно впорядкувати. Тим більше це актуально в умовах війни, коли можлива загроза в тому числі диверсій. Потрібна чітка відповідальність посадових осіб за свої дії або бездіяльність. Можу сказати як офіцер ще Радянського Союзу, тоді ця відповідальність була на порядок вище, ніж та, яка існує сьогодні в українському війську».

Заступник генерального директора «Укроборонпрому» Олесандр СТЕЦЕНКО вважає, що основною причиною подібних трагедій є халатність. У коментарі «Дню» він зазначив: «Основною причиною таких трагедій є те, що не вживають заходів безпеки. Це людський фактор. Існують систематизовані правила на всі випадки життя. Це стосується, зокрема, несправностей чи застарілих боєприпасів тощо. Просто існують алгоритми, і їх треба дотримуватись. Є паспорти, є формуляри - бери і читай, вивчай, що треба робити. На жаль, існує давня проблема під назвою «авось», і це корінь зла. Гарантування безпеки у війську - це дуже кропітка і напружена робота, яка потребує персональної відповідальності конкретних осіб. Це торкається і промислових підприємств, і Міноборони, і Нацгвардії. Всі заводи і силові структури, які мають справу з військовою технікою і боєприпасами, мають бути підпорядковані цим єдиним принципам».

Окремо варто нагадати, що подібні трагедії відбуваються не вперше. Нагадаємо, 25 липня під час навчань на полігоні «Широкий лан» на Миколаївщині внаслідок розриву міномета «Молот» загинув один військовослужбовець, ще восьмеро отримали поранення. За словами експертів, український 120-міліметровий міномет «Молот» київського «Заводу «Маяк» мав низку технічних недоліків, які могли призвести до трагедії. Окрім того, минулого року вибух снарядів на складах під Сватовим Луганської області призвів до масштабної трагедії в місті, яке розташоване в безпосередній близькості до зони АТО.