Тест для кандидатів...

Цими вихідними Ялта приймала високих українських та світових гостей, які на черговому — VІ саміті YES вирішували якими будуть «Україна та світ після кризи». Традиційно ялтинський неурядовий майданчик зібрав ділові та політичні кола зі всього світу, зокрема, цього року були присутні: голова місії МВФ в Україні Джейла Пазарбазіоглу, віце-президент Світового банку Філіп Ле Уору, радник проекту «Набукко» Йошка Фішер, Президент Ізраїлю Шимон Перес, віце-президент Китайського Інституту Стратегії та Менеджменту У Цзянь Мінь, президент Польщі в 1995—2005 рр. Александр Квасневський та ін.

Але особливістю YES-2009 стало присутність на ньому трьох ключових кандидатів у президенти України — Віктора Януковича, Юлії Тимошенко та Арсенія Яценюка. Для кожного з них канал ICTV організував прямий ефір, де вони мали змогу виступити перед учасниками саміту та українськими телеглядачами. І що цікаво, всі як один говорили про консолідацію суспільства, системні внутрішні реформи та прагматичні зовнішні відносини.

За програмою першою виступила Тимошенко, яка серед загальних фраз, відповідаючи на питання представника Ради Європи, визнала «помилкою всієї демократичної команди той факт, що вона не знайшла натхнення, інструментів і платформи для повної консолідації своєї роботи». На думку прем’єр-міністра, «це привело на найбільше розчарування як в Україні, так і у світі».

Другим слово мав лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк, якій на відміну від інших кандидатів звернувся до присутніх англійської мовою. Перейшовши на українську, кандидат зосередився на інтеграції України до «Великої Європи», розвитку демократії, економіки... Виступ Яценюка був емоційним, а головне — він говорив про речі, які для європейців давно стали першочерговими: екологія, освіта, охорона здоров’я.

Останньою була промова лідера опозиції Януковича, яка, як виявилося, містила мало сюрпризів. Звичайно, це критика в непрофесійності прем’єра Тимошенко і її уряду, стара пісня про підвищення соцстандартів і впевненість у своїй перемозі. Але з його боку не було чітких відповідей на такі питання, як, наприклад, його прихильність у визнанні Абхазії та Південної Осетії.

Щодо висновків саміту, то вони були категоричними. Україні потрібні реформи, і це єдиний спосіб здолати наслідки кризи в країні. Будь-яка команда, яка прийде керувати Україною після президентських виборів, буде поставлена перед необхідністю проведення реформ у сфері економіки, законодавства, енергетиці...

КОМЕНТАРI

Олександр ПАСХАВЕР, президент Центру економічного розвитку:

— Можу сказати, що почуті мною авторитетні думки інших відомих експертів підтверджують ті думки, які виробили й наші експерти. Так, ішлося про те, що подібна криза, від якої страждає і реальна економіка, й фінансова сфера, може мати продовження. Зокрема, у формі вповільнення економічного зростання.

Зараз говорять про другу хвилю кризи. Вона можлива, проте не за два-три місяці, а протягом двох-трьох років, адже такого типу кризи мають подібну злоякісну властивість.

Для України це була перша криза такого штибу, й ми повинні підготувати економіку до можливих ризиків за допомогою реформ. Реформована економіка різкіше реагує на кризові виклики. Тому нам необхідно провести відповідні заходи, пов’язані передусім із банківським сектором, аби запобігти негативним явищам у ньому та прискорити відродження процесу кредитування. Важливо також зробити заходи, пов’язані зі збільшенням споживчого попиту на фоні падіння прибутків населення для того, щоб забезпечити стійке відновлювальне зростання економіки.

Мудрі старі керівники світової економіки, які були присутні на саміті, як завжди, були дуже обережні у своїх прогнозах. Те, що я вам сказав, — це різка передача доволі закруглених фраз, які вони висловлювали. Криза складна. І цілком можливі у майбутньому економічні спади, але не такого типу, як уже спостерігали, а значно слабкіші. Повторюся: можливе просто гальмування відновлювального зростання у світі протягом двох-трьох років. Найбільше впливатиме на подальшу економічну ситуацію банківська сфера та фінансовий сектор.

Вплив політичного чинника на українську економіку обговорювався, однак йому не відводиться перша роль. Звісно, в основі економічного оздоровлення будь-якої країни лежить відновлення довіри населення до фінансової сфери. Якщо цього немає, то дуже важко виманити гроші у громадян і направити їх у реальний сектор економіки. Без цього не можна говорити про видужання економіки. Підвищення ж довіри населення прямо пов’язане зі стійкістю політичної системи. Але цей чинник не відіграватиме визначальної ролі. Адже не зважаючи на всі політичні моменти, українська економіка швидко сягнула дна й почала відновлювальне зростання. Визначальними як для світу, так і для нас будуть два вищеназвані чинники.

Олексій ГАРАНЬ, директор Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська академія»:

— Я би назвав цю зустріч не самітом, а щорічною конференцією, яка проводилась за участю політиків для експертів. Дуже важливо, що YES працює не як урядова організація, а на кошти українського бізнесмена і мецената (Віктора Пінчука. — Авт.), яка має за мету — лобіювання інтересів України в Європі. Родзинкою нинішньої конференції стала присутність основних кандидатів у президенти України. Одразу слід зазначити, що у виступаючих були певні складнощі, тому що вони мали промову не просто перед західною аудиторією, але й одночасний виступ перед українськими глядачами. На відміну від української аудиторії, яка звикла до гарячих, емоційних, мітингових промов, західна прагне більшої аналітики з відповідями на конкретні питання.

Якщо говорити про виступ Арсенія Яценюка, то він не зміг взяти відповідну тональність. Яценюк більше виступав для української аудиторії, тобто, традиційно критикував владу, олігархічні структури, політичну систему, але йому не вистачало конкретики і аналітичності. Більш того, як відзначили західні експерти, в його виступі був певний уклін у бік критики Європейського Союзу. Можливо, в Україні це може сприйматися, але для західних експертів це стало певним розчаруванням. Тим більше, Яценюк представляє молоде покоління й людину, яка володіє англійською мовою, тому від нього чекали найбільш проєвропейської лінії.

Щодо виступу Віктора Януковича. Тут слід зазначити, що лідер опозиції почував себе достатньо дизконфортно. Крім цього, в його промові не було якихось нових моментів — просто традиційний, характерний для Партії регіонів набір: критика «помаранчевих», уряду тощо. Ну а той ляп, який був допущений Януковичем у процесі обговорення його ж пропозиції про визнання Абхазії і Південної Осетії, це дуже великий мінус. Тому що серйозні європейські політики не говорять про формальне визнання цих двох самопроголошених республік.

А от виступ Юлії Тимошенко я б назвав найбільш правильним з урахування аудиторії, перед якою вона виступала. Потім, коли ми обговорювали це питання з європейськими експертами, вони, знаючи всю критику на адресу уряду і неоднозначність його дій, сказали, що її меседжі були найбільш чіткими, зокрема, і щодо співпраці з ЄС.

Райнер ЛІНДНЕР, виконавчий директор Східного комітету німецької економіки:

— По-перше, цей захід є особливо доцільним цього року. Завдяки цьому міжнародна публіка мала можливість познайомиться з кандидатами у президенти. По-друге, в умовах кризи тим важливіше для нас дізнатися, яка в Україні ситуація та які є економічні проблеми, і як міжнародні економісти, політики, а також самі українці оцінюють цю ситуацію. По-третє, тут виявляються такі «м’які» мережеві чинники, як можливість спілкування, що на таких заходах важливо. Дійсно, YES є дуже важливою показовою подією для того, щоб можна було зустрітися раз на рік і поговорити про спільні політичні й економічні проекти.

Що стосується претендентів на пост президента з тих, кого мені вдалося побачити й почути, мені здається, Юлія Володимирівна мала дуже компактний і підготовлений виступ. Вона зуміла показати міжнародним гостям, куди поїде український «поїзд» у разі її обрання на пост президента.

Це не означає, що в інших претендентів немає шансів. Це досі відкрите питання. Мені здається, що іншим претендентам буде місце у політичному просторі України. Щодо виступу на Ялтинському саміті, то мені здається, що виступ прем’єра був найбільш адекватним.

Марек СІВЕЦЬ, депутат Європейського парламенту:

— Люди з усього світу, політична й економічна еліта мали можливість послухати виступи основних кандидатів у президенти України. Це була можливість почути нові ідеї, нові рішення, нові плани для України. Я побачив, що у вас намічається дуже жорстка передвиборна кампанія, всі кандидати представили різні підходи до життя українців — як пан Янукович, так і пані Тимошенко. Я бачу, що всі вони прагнуть набрати голосів, але мені здається, одними гаслами їх не отримати.

Я гадаю, що люди, котрі приїхали на YES, зацікавлені в Україні, було дуже багато пропозицій, багато дискусій, але конкретних рішень не було прийнято. Хоча сам саміт був цікавий.

Три роки тому на Ялтинському саміті YES була прийнята програма для України в Євросоюзі «Agenda 2020». Мені здається, вона не знімається з порядку денного, хоча світова фінансова криза, економічна й політична ситуація в самій Україні можуть внести корективи. Поки, я вважаю, вашій країні ще потрібно багато що зробити: ухвалити необхідні закони, відновити економіку.