Треба бачити різницю між виробничим капіталом та капіталом-п’явкою

Лікування такої складної хвороби, як в Україні, вимагає безлічі ліків і лікарів-патріотів. А які ліки в олігархів і які вони патріоти- невідомо.

Якщо олігархи заробляють на продажу спиртного, тютюнових виробів, то вони цим шкодять здоров’ю населення, скорочують його тривалість життя. А оскільки багато хто з них ухиляється від сплати податків, то на цьому бюджет України, за даними преси, втрачає до 30%.

Тому втішно було дізнатися, що фракція НРУ (Г. Удовенко) подала у Верховну Раду законопроекти: «Про медичний збір з алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; «Про державну монополію на виробництво та обіг алкоголю та тютюнової продукції». Будемо сподіватися, що лобі у Верховній Раді не заблокують ці потрібні Україні закони, а ЗМІ будуть тримати під контролем їх прийняття. А хто сприяв, що олігархи смогли вивезти з України до 40 мільярдів доларів?

В Україні немає елементарного порядку: чи то не визначені «функціональні обов’язки» виконавчої влади (в лікарнях вони є від головного лікаря до санітарки, які юридично відповідальні за їх порушення), чи то немає контролю за їх виконанням.

Як могло трапитися, що влітку газ перевитрачений на сотні мільйонів доларів? А хто відповідальний за цю ділянку роботи? А можливо, перевитрат і не було, а зіпсувався лічильник? А скільки лічильників контролюють надходження газу в Україну? І так з багатьох проблем. Хто відповідальний, що протягом 9 років не встановлені лічильники опалювання, води, газу? Тут Україна втрачає щорічно мільярди доларів. А хто відповідає, що 9 років не впроваджуються енергозберігаючі технології? І тут Україна втрачає не менше. І так багато інших проблем не вирішуються, а до чиїх «функціональних обов’язків» вони входять, невідомо.

Заважає наведенню порядку в Україні не Росія, не Захід, а відсутність дисципліни, персональної відповідальності, «прозорості» рішень, що приймаються.

Не треба звалювати на Захід, що він зобов’язує здавати в металолом деталі з діючих машин або дроти, позбавляючи електрики людей. Це свої олігархи заробляють на цьому, знаючи, що шкодять країні.

Верховна Рада сприяла такій діяльності олігархів, не визначивши у законах різниці між виробничим капіталом (як Форд в США) і капіталом-п’явкою, який висмоктує кров без користі для держави. На діяльність цих «п’явок» усі роки спокійно дивилася виконавча влада, лише міняючи міністрів і прем’єр- міністрів. Так часто, що вони не можуть ознайомитися зі своїми «функціональними обов’язками», відірвати п’явки від тіла, як треба вже передавати справи іншим.

Вплив громадян на процеси, що відбуваються в Україні, — мізерний. На вибори більший вплив справляє капітал, який через ЗМІ не доводить, а переконує в перевагах тієї чи іншої партії, того чи іншого кандидата. Цьому сприяє закритість рішень, законів, що приймаються. Народ не знає, хто готує закони? Хто робить щодо них висновки? Хто несе відповідальність, якщо закон «не працює», якщо працює на шкоду національним інтересам України, якщо він дає можливість грабувати Україну?

Досі відповідальних не було.

Для поліпшення економічного та соціального становища в Україні, на мій погляд, треба не «вирощувати олігархів», вони і самі ростуть, як гриби, але шкода, що поки поганок серед них більше, ніж боровиків.

А треба починати з демократизації всіх гілок влади і контролем за цією демократизацією насамперед ЗМІ, партійних і громадських організацій. Повинен бути ефективний механізм відклику депутата, що не виконує своїх обіцянок, і можливість впливати на виконавчу владу, яка не виконує свої «функціональні обов’язки». Законодавчій владі треба готувати грунт Законами для можливості росту виробництва, насамперед за рахунок свого капіталу, своїх олігархів, залучення коштів, які є у населення, бо орієнтація в основному на зовнішні сили завжди була небезпечна і неефективна для України. «На чийому возі їдеш, того й пісню співаєш».

Виконавча та судова гілки влади повинні вимагати від усіх рівності перед законом.

ЗМІ повинні бути самооплатними, для чого треба всім вітчизняним виробникам дозволяти (законом) у собівартість продукції включати витрати на рекламу.

Тільки сильна влада, розумні зони, соціально-економічна орієнтація держави, її влади, можуть дати розвиток України в жорсткій конкурентній боротьбі в нашому світі.