Тролейбуси замість танків, або День протистояння в Харкові
Акція опозиції «Вставай, Україно!» 12 квітня в Харкові досить несподівано для багатьох — як для влади, опозиції, так і для самих городян — перетворилася на масштабне свято непокори проти свавілля місцевої влади. Було відчуття того, що ще трохи, і люди підуть на штурм міськради.
«Тупість» та «холуйство» — так охарактеризували неадекватну поведінку Харківського мера навіть його однопартійці. Схоже, Геннадій Кернес, закрившись за мурами міськради та темними вікнами кількох своїх улюблених мерседесів, утратив відчуття реальності й переплутав себе з єдиним володарем Харкова й заодно його єдиним жителем. Те, що в не найбільш активному в Україні місті на акцію опозиції зібралося понад п’ять тисяч людей, за незалежними підрахунками, говорить про те, що відбулося щось дійсно надзвичайне. Городяни відчули, що проти них розв’язані «бойові дії», й відреагували масовим громадським протистоянням.
Валерій ДУДКО, політолог, Харків:
— Це можна назвати державною корупцією — коли структури, що представляють орган місцевого самоуправління, зійшлися з державною владою. Були масово виконані розпорядження, які негативно вплинули на життя міста та зашкодили городянам. Геннадій Кернес заблокував тролейбуси й трамваї в центрі міста та перекрив шляхи тілами робітників комунальних служб, щоб продемонструвати відданість діючій владі та особисте керування містом і перешкодити опозиції провести свої заходи. Я давно стверджую, що голова мерії має бути безпартійним. Він повинен працювати для городян, а не для партії, бо з кишень городян він отримує зарплату. І представники комунальних служб і транспорту, і представники міліції виконали руйнівні, протизаконні, протинародні укази — це заборонено законом. Вважаю, що прокуратура повинна жорстко розібратися з цією ситуацією, з’ясувати, хто саме надав цей наказ, — заблокувати міський транспорт. Мер міста вийшов на боротьбу з містом. Влада вийшла на війну проти власного мирного народу — й це соромно — і залишилася в програші, вона опинилася в ситуації люстрації! Якщо чиновники пішли проти народу, значить, вони повинні піти у відставку. Городяни були страшенно обурені цими діями влади, люди, які переповзали через трамваї, ріки води, запізнилися по своїх справах... Залишилося тільки вирити протитанковий рів! Чи посприяли такі дії тому, щоб акція пройшла успішно? Навряд чи. Всі, хто збирався, прийшли б на акцію за будь-яких обставин, у тій же кількості.
Ігор ПОЛІЩУК, кандидат політичних наук, Харків:
— Влада власними руками зруйнувала своє реноме. Я сам їхав на роботу, й те, що перекрили шляхи, було дуже показово. Народ не дурний — він добре розуміє, хто віддав наказ, хто керує господарством. Це ж не опозиціонери зупинили трамваї по 20 поспіль! Я ніколи не чув стільки лайки на адресу влади та особисто міського голови. Була вкрай негативна реакція городян. Акція опозиції була звичайною для Східної України, гадаю, вона би пройшла без особливих несподіванок. В робочий день серед білого дня важко було зібрати дуже багато людей. Влада своїми діями в дечому спровокувала частину городян на приєднання до противладної акції. Навіть мобілізувала людей. Можливо, за інших обставин вони не збиралися брати участі в мітингу. Я особисто чув, як люди говорили, що після цих трамваїв уже навмисне підуть на площу! Влада хотіла показати, «хто тут хазяїн», і в результаті отримала протидію. Історія вчить того, що нічого не вчить. Бо ми все це проходили в 2004 році.
Хочеться додати до цих коментарів запис у «Фейсбуці» від 12 квітня простого городянина Євгена Бессонова, який працює менеджером у туркомпанії. Без жодної зміни (запис знаходиться за адресою http://www.facebook.com/safarimaris/posts/631713233522078):
«Я в розпачі від того, що сьогодні побачив у місті... Те, що сьогодні влада «примочила» в Харкові, це вже просто відкрита війна проти всіх городян. І за ці злочини відповідати повинен не тільки Кернес, а кожна покірлива тварюка, яка виконувала злочинні вказівки: сиділа в кріслі водія трамвая, що перегородив дорогу, качала з люків на асфальт ріки води, перегороджувала мости та вулиці в центрі міста своїми кранами, тракторами, бар’єрами, охороняла в мундирі вхід до міськради.
Сьогодні в кожному підворітті в центрі стояла вантажівка, на кожному мосту трамваї й тролейбуси утворили нескінченні вервечки довжиною в сотні метрів так, що між ними навіть протиснутися було неможливо, все місто стояло в одному нескінченному заторі, разом із тими, хто запізнювався на літак, хто не міг забрати дітей, хто запізнювався на роботу, разом зі «швидкими», з пожежниками, з ДСОшниками... Чуєте ви, «даішники», «комунальники», «міськтранспортники» міста і всі інші слухняні й безсовісні мерзоти, надалі кожного з вас особисто, від сторожа до начальника, я буду тримати за форменого покидька і називати при зустрічі відповідно. Тому що на вашій совісті було це 12 квітня, коли ви виконали злочинні вказівки, не взяли лікарняний, не заявили відкрито, що не будете це робити, не саботували тихо, а пішли і покірливо виконали свою рабську роль!
Гидко жити з вами в одному місті, у вас немає ні найменшої частки власної гідності.
Я розумію, що вони мене не чують, що ніхто ніколи не буде покараний за цей колапс, але я щиро сподіваюся, що сьогодні влада в Харкові втратила хоча б 10% свого рейтингу, покаравши не тих, хто сходив у підсумку на мітинг, а тих, хто про цей мітинг взагалі нічого не чув».
