Труба незалежності

Про долю нафтопроводу Одеса — Броди, газотранспортного консорціуму та деякі інші проблеми енергетичної незалежності України йшлося на VII Міжнародному форумі «Нафта і газ-2003». Віце-спікер парламенту Олександр Зінченко говорив про необхідність формування нової енергетичної ідеології та залучення інвестицій у галузь; глава НАК «Нафтогаз України» Юрій Бойко ділився... секретами успіху та презентував нові методи розвитку; Надзвичайний і Повноважний Посол Євросоюзу і глава делегації Єврокомісії в Україні Норбер Жюстен був дуже ввічливим і дипломатичним. А посол США в Україні Джон Гербст був так само дипломатичний, але конкретний у рекомендаціях щодо шляхів і методів розвитку енергоскладової нашої незалежності. Посол Росії Віктор Черномирдін, на жаль, не приїхав, хоча у програмці його виступ був. Росія та США поки не можуть домовитися про те, як повинна працювати українська труба.

ТЕОРІЯ

О. Зінченко у своєму виступі відзначив важливість галузі для країни та з упевненістю заявив про цiлковите розуміння цього факту з боку парламентаріїв. За словами віце-спікера Ради, пріоритети віддають трьом питанням оцінці можливостей України як транзитної країни; перспективам реформування нафтогазової галузі та збільшенню залучених інвестицій. Згадав пан Зінченко і про дорожнечу обслуговування вітчизняного транспортного комплексу та про тенденції на світовому ринку транспортування нафти й газу. На його думку, на фоні загальної турботи про екологію та скорочення у зв’язку з цим обсягів танкерних перевезень, Україні просто гріх не скористатися своїм географічним положенням і нафто- газотранспортною системою. Прокоментував він і ситуацію навколо нафтопроводу Одеса — Броди: «…хотів би наголосити на стратегічному значенні згаданого нафтопроводу в прямому режимі, тобто від Одеси до Бродів і у перспективі, до Плоцьку, для енергетичної безпеки нашої держави…»

ПРАКТИКА

У свою чергу перший заст. міністра палива й енергетики України та глава НАК «Нафтогаз України» Юрій Бойко (якого небезпідставно вважають прихильником реверсу) спробував змістити акценти і сказав, що компанія досить успішно працює на внутрішньому та зовнішніх ринках. Частка у наповненні бюджету близько 20%, а у ВВП — 14%. Курс тримають на вертикальну інтеграцію, позики отримують на рекордно низьких для України відсотках. Більш того, за словами Юрія Бойка, вже до кінця січня НАК може отримати кредитний рейтинг і закінчити процедуру чергової позики у $600 млн. Гроші потрібні компанії для розвитку транспортної системи, розробки шельфу Чорного й Азовського морів та видобутку нафти в Алжирі, Лівії та Росії. Усе дуже цікаво, але, загалом, нічого нового.

ТАКТИКА ВВІЧЛИВИХ СУСІДІВ

Надзвичайний і Повноважний Посол і глава делегації Євросоюзу в Україні Норбер Жюстен виступав змістовно, не полишаючи, втім, свого стилю. Тобто, якщо хтось чекав почути щось конкретне, стосовно хоча б долі горезвісного нафтопроводу, той, напевно, розчарувався. Пан Жюстен видав багато компліментів прагненню України до Європи, неодноразово наголосив на важливості України для країн Євросоюзу як країни, через яку Європа може отримувати нафту й газ, і зрештою, Україна важлива для ЄС як країна-сусід. Усе це, на думку пана Жюстена, має укріпити нас у своїх прагненнях та підтримувати у важкі моменти.

ПО СУТІ

Утім, добросердя присутніх розвіяв виступ посла США в Україні Джона Гербста. Пан Гербст щиро пророкував Україні європейське майбутнє, якщо ми одумаємося і почнемо нарешті використовувати свої ресурси. Ресурси здатні забезпечити Україні й енергетичне благоденство, і залучення у країну фінансових потоків. Основним козирем, який слід, на думку Гербста, використати, є географічне положення України. У всьому світі, за словами пана посла, збільшується попит на енергоносії. І водночас танкерні перевезення вже, по-перше, не відповідають викликам часу; по-друге, Босфор не безрозмірний; по-третє, екологічні рухи набирають сили. Таким чином, виходить, що виходом зі складної ситуації, що склалася на міжнародному ринку транспортування нафти й газу, є функціонування українського нафтопроводу Одеса — Броди. На думку пана Гербста, Україна не може дозволити собі коливань і суперечливих рішень щодо використання нафтопроводу в тому або іншому напрямку. Навпаки, Україна повинна активніше співробітничати з компаніями, які працюють у Каспійському басейні, та укладати контракти на транспортування. Водночас реверс, на думку дипломата, може перетворити Україну на заручника хибного рішення та приректи на експорт нафти й газу із Росії. Західні компанії, за словами посла, досі чекають, що Україна прийме правильне рішення.