«Це прямо із кремлівського підручника»

У четвер окупанти обстріляли з артилерії Станицю Луганську, внаслідок чого один із снарядів влучив у дитячий садочок. За попередніми даними, дві цивільні особи отримали контузії. Також пошкодження зазнала комунальна інфраструктура – половина населеного пункту залишилася без електроенергії. Також внаслідок обстрілу селища Врубівка на Луганщині перебито газопровід, один із снарядів упав на подвір’я ліцею, де проходили заняття. Без газопостачання залишилося 70 квартир у багатоповерхівках та 96 приватних будинків.

Це яскравий приклад того, наскільки Москва прагне миру. Подібні злочини та провокації свідчать, що агресор продовжує вести всебічну війну проти України. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав міжнародних партнерів негайно засудити обстріл Станиці Луганської.

«Ми стурбовані тим, що Росія намагається створити привід для збройного нападу на Україну. Досі немає ясності, впевненості у намірах Росії. Альянс поки що не бачить значного відведення сил Росії. Ми закликаємо РФ зробити те, що вона каже, і відвести свої сили від кордонів України», - заявив, реагуючи на ситуацію, генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг

«Повідомлення про нібито ненормальну військову діяльність України на Донбасі є відвертою спробою російського уряду сфабрикувати привід для вторгнення. Це прямо із кремлівського підручника», - написала глава МЗС Великобританії Ліз Трасс у Twitter.

Ще один недружній та провокаційний крок Росії – у четвер Москва вислала із РФ заступник посла США Барта Гормана. В американському посольстві зазначили, що Горман мав діючу візу, і запевнили, що цей крок не залишиться без відповіді. Також США вважають висилку Гормана кроком до ескалації.

«Ось уже дві години майданчики т.зв. «ДНР» галасують про нібито небувалі обстріли «республіки» з боку української армії. У таких випадках треба одразу дивитися в календар та шукати міжнародні події, де російська сторона та підконтрольні їй фігури викриватимуть звірства «київського режиму». О, ось якраз захід у РБ ООН. Дуже зручно», - пише у ФБ військовий експерт Олексій Копитько.

Втім, це постійне та звичне заняття Кремля. У такому разі виникає питання – чи існують міжнародні майданчики та механізми, наприклад, Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй, для того, щоб зупинити злочинця?

«Україна офіційно звернулася до Ради Безпеки ООН з ініціативою обговорити ухвалу Держдуми РФ про визнання т.зв. "Л/ДНР", яка підриває Мінські домовленості та процес мирного врегулювання. Закликаємо розглянути це на засіданні імплементації Мінських домовленостей 17 лютого», – написав у Twitter глава МЗС України Дмитро Кулеба у середу ввечері.

Нагадаємо, Держдума у вівторок ухвалила постанову про негайне направлення президенту РФ звернення про необхідність визнання «ДНР» та «ЛНР». Пізніше прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що звернення президент отримав, але визнання самопроголошених «ДНР» та «ЛНР» не корелюється з тезою щодо необхідності реалізації Мінського комплексу заходів.

Зреагували і зовнішньополітичні партнери України. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що реалізація ідеї визнання Росією незалежності республік Донбасу була б рівнозначною відмові Москви від своїх зобов'язань у рамках Мінських домовленостей. А канцлер Німеччини Олаф Шольц сказав, що такий крок порушить Мінські угоди та стане політичною катастрофою.

Навіщо тоді все це Москві? За останні місяці Росія отримала кілька зовнішньополітичних поразок: по-перше, за рекомендацією китайців ОДКБ довелося піти з Казахстану, по-друге, на браву та ультимативну риторику з вимогою виконати російські ультиматуми, Захід фактично вказав Кремлю на його місце: свої «червоні лінії» можете виставляти самі собі. Відповідно Москві довелося діяти за іншим планом, запустивши процес визнання штучно створених та маріонеткових «Л/ДНР». Тут Путін, швидше за все, за домовленістю з французами та німцями намагається поставити Зеленського на розтяжку – мовляв, визнаю я, чи ні, бандитів у Донецьку та Луганську залежить від рішення Києва рухатися мінським треком у московському трактуванні. Звідси і заяви Шольца, що президент Зеленський запевнив у тому, що Україна надасть проекти законів про особливий статус та місцеві вибори для дискусії.

В Україні на найвищому рівні неодноразово заявляли, що жодного особливого статусу та жодних виборів у ОРДЛО не проводитимуть, поки Київ не отримає під свій контроль українсько-російський кордон. І навряд чи ця позиція зміниться. Відтак Україні важливо використовувати будь-які міжнародні майданчики, які стримуватимуть або протистоятимуть агресивній політиці Росії. РБ ООН один із таких майданчиків, щоправда така, що піддається періодичній критиці багатьма політиками та експертами. Як відомо, Рада Безпеки ООН є постійно діючим органом Організації Об'єднаних Націй, на яку покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки.

Але проблема в тому, що до його складу входять 5 постійних (Великобританія, США, Китай, Росія, Франція) та 10 непостійних членів, при цьому перші мають «право вето» на прийняття рішень. Тобто, мало того, що існує привілейоване становище окремих країн, так ще вони можуть блокувати ті чи інші рішення, якщо їх щось не влаштовує. Більше того, якщо йдеться про агресора, яким є Росія, прийняти будь-які рішення проти Москви абсолютно неможливо, оскільки вона їх просто ветує. Тому РБ ООН здебільшого не виконує роль, що покладається на неї, – підтримання миру та безпеки.

З цією реальністю доводиться рахуватися - так влаштована світова система безпеки, яку критикують багато країн, що набирають вагу в геополітиці (наприклад, Туреччина). Добре, якщо РБ ООН здебільшого поки що не працює як механізм із запобігання війнам та примусу до відповідальності держав-порушників світового порядку, а принаймні виступає майданчиком, де можна на весь світ говорити про злочини путінського режиму. І цю можливість Україна намагається використати, тим більше Москва дає постійні приводи. Більше того, в РБ ООН наша країна має партнерів, які завжди виступають на стороні України, залишаючи представника Росії з його брехливою риторикою в постійній і гордій самоті. Нехай сьогодні механізм цієї організації не дозволяє покарати Москву, але цей час обов'язково настане.