У чому сила гривні?
Проведена у вівторок зміна глави Національного банку прямо не вплине на фінансовий ринок. Така одностайна думка банкірів. Так голова наглядової ради банку «НРБ-Україна» В’ячеслав Юткін зазначає, що сам факт призначення нового глави НБУ не вплине на фінансово-економічну ситуацію в Україні, а коливання курсу гривні якщо й будуть, то не у зв’язку з обранням Сергія Тігіпка на посаду глави НБУ. При цьому він підкреслив, що фінансова система стабільна і не залежить від кадрових перестановок. В. Юткін назвав С. Тігіпка «досить грамотним банкіром» і висловив переконання у тому, що його рішення будуть економічно обгрунтованими. На думку Юткіна, посада глави Нацбанку не дозволяє навіть заангажованій людині реалізувати свої політичні наміри, оскільки «це дуже очевидно. І навіть якби Тігіпко захотів, то він не зміг би цього зробити».
Аналогічну думку висловив Інтерфаксу-Україна і начальник казначейства банку «БIГ Енергiя» Валерій Магировський. Він упевнений, що зміна глави НБУ не може прямо вплинути на курс гривні. Разом з тим він відзначив, що на ситуації на міжбанківському ринку може позначитися купівля банками довгострокових держоблігацій.
У той же час глава підкомітету з питань банків і валютного регулювання парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності Олег Рибачук, очевидно, висловлюючи думку опозиції, припускає, що для утримання курсу гривні вживатимуть жорстких адміністративних заходів, у зв’язку з чим може активізуватися «чорний ринок». Він також не виключає того, що будуть спроби уряду перевести всю банківську систему «на режим ручного керування». Крім того, він відзначив, що з призначенням С. Тігіпка було вперше продемонстровано, що «главу НБУ можна усунути політичними інструментами», і це, на його думку, насторожить інвесторів, які вважають за краще працювати з тими країнами, в яких центральний банк поза політикою.
Безпосередні учасники валютного ринку реагують на призначення Тігіпка спокійніше. На їхню думку, ситуація на валютному ринку і курс гривні багато в чому залежатимуть від перших кроків Сергія Тігіпка на посаді глави Нацбанку. Заступник директора департаменту казначейства «Кредит Банк (Україна)» Юрій Малюк вважає, що різкої зміни курсу гривні не буде, оскільки «ринок уже давно переварив інформацію» про можливе звільнення Володимира Стельмаха. Дилер банку «Надра» Дмитро Рєзниченко також вважає, що реакції валютного ринку можна чекати тільки після перших дій Тігіпка, зокрема, від рішення стосовно емісії облігацій компанії «Газ України». Разом з тим Д. Рєзниченко не виключає підвищення попиту на валюту найближчим часом, оскільки учасники ринку прагнутимуть «застрахуватися» від можливих курсових коливань. «Усі, хто хотів купити, будуть прагнути зробити це раніше», — зазначає банкір.
Тим часом не може залишитися непоміченим, що довго «перетравлювана» інформація про нового господаря НБУ, котру можна розцінити ще й як певну банківську кризу, вже позначилася на одному з найважливіших показників цього інституту. Його ліквідні міжнародні резерви всього лише з 6 по 13 грудня знизилися на $119,2 млн., тоді як тижнем раніше вони збільшилися на $141,3 млн. І це всупереч загальній позитивній тенденції до зростання: з початку року ліквідні міжнародні резерви НБУ зросли на $1251,9 млн., або на 40,4%.
Чи можна стверджувати, що банківська система почала нервувати? Об’єктивні дані це припущення не підтверджують. Курс гривні до долара і російського рубля за останній тиждень практично не змінився, хоч по відношенню до євро і знизився на 1,5%. Більш того, як відомо, Україна минулої п’ятниці виплатила відсотки за єврооблігаціями майже на EUR24,5 млн. і $33,4 млн., чим і можна пояснити певне зниження валютних резервів.
Реакцію банківської системи на тенденцію до деякого перерозподілу економічного простору, адекватного або, згідно з іншими думками, неадекватного підсумкам парламентських виборів, можна розцінити як цілком спокійну.
Але у підприємницькому середовищі, завжди готовому ідеалізувати центробанк, ротації у цій сфері сприймаються більш гостро. Прогнозуючи можливі зміни у фінансовій сфері, заступник начальника відділу цінних паперів «Фінансової консультативної групи» Євген Коник сказав «Дню», що підприємці плекали надію на те, що Стельмах залишиться главою Нацбанку, «оскільки нам потрібна тверда гривня, а не нестабільність». І все ж, на думку Коника, зараз все залежить від розкладів, що створюються у парламенті й уряді, від їхніх спільних дій, особливо у розробці й узгодженні бюджету. Але, на його думку, з посиленням галузевого лобі можна «чекати чого завгодно: податкових пільг і експериментів, створення нових вільних економічних зон». Та насправді, як вважає експерт, дуже багато у фінансовій сфері залежатиме від того, як вирішиться «найгарячіше» питання з ПДВ і його відшкодуванням, що сьогодні, на його думку, важко прогнозувати, не знаючи поглядів нового прем’єра.
У банківській сфері якість бюджету також сприймається як джерело найбільших фінансово- економічних ризиків. Керівник групи радників глави Нацбанку Валерій Литвицький сказав «Дню», що бюджет у нього викликає великі побоювання. Якщо відняти від запропонованих у першій урядовій версії доходів бюджету (46 мільярдів гривень) 700 мільйонів, які не спроможний виплатити зі своїх доходів Нацбанк, і додати до них від 2 до 4 мільярдів, але не більше, то це був би нормальний бюджет (49 —50 мільярдів), вважає В. Литвицький. «Можна написати й більше, оскільки витрати вже розписані, а частина — навіть більш ніж розписані, я це розумію», — говорить Литвицький. На його думку, наслідки цього у 2003 році ще прямо не проявляться, стабільність гривні збережеться, хоч такого зростання економіки, як у попередні роки вже не буде. Голова радників вважає, що результатом «написаного бюджету» буде падіння бюджетного попиту, і якщо за часом з цим співпаде ще й падіння зовнішнього попиту (про це надходять суперечливі сигнали), то тоді у 2004 р. Україна може опинитися на порозі справжнього спаду. Доведеться економити на статтях, які відображають попит держави, значить, економічне зростання буде стискуватися. Будуть скорочуватися й інвестиції, вважає Литвицький, які (приріст вкладень в основний капітал) і цього року поменшали «приголомшливо» — з 25 до 6%. Тоді як у державному секторі вони взагалі характеризуються негативним показником — мінус 15%. А якщо забрати у держпідприємств ще й амортизацію, як планує бюджетний комітет, то це ще гірше вплине на зростання. «З погляду цінової і фінансової стабільності нинішній бюджет не дуже вдарить по майбутньому року, але ось віддалений ефект — на 2004 рік — може бути великий. Словом, готується поле для спаду».
Експерт Міжнародного інституту порівняльного аналізу Сергій Кисельов все ж вважає, що ключовим питанням утримання фінансової стабільності буде не якість бюджету, а те, що станеться з Нацбанком, оскільки саме він відповідає за стабільність валюти. Прихід до керівництва НБУ Сергія Тігіпка, як вважає експерт, зробить політику Нацбанку більш ліберальною, і буде зроблено крен у бік інфляції. Прийнятий у другому читанні бюджет Кисельов вважає нереалістичним і не підкріпленим реальними змінами в економіці. На його думку, у парламенті зрештою пройде урядовий варіант бюджету, відповідно до якого витрати буде серйозно урізано, оскільки доведеться скорочувати (порівняно з варіантом бюджетного комітету) і доходи. Особливо — надходження від основних податків — ПДВ і на прибуток підприємств. Разом з тим експерт зазначає, що з приходом нового уряду замість колишніх прагнень лібералізувати податкову систему може проявитися напрям, розрахований винятково на посилення податкового контролю і силове виведення «на світло» тіньових доходів. Як вважає Кисельов, є великі сумніви у тому, що така політика може себе виправдати: «без лібералізації податкової системи тут нічого не вийде».
