У Горлівці протестують студенти

Позавчора, 19 березня, студенти Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов вийшли на мітинг за права студентів. 14 березня понад 350 студентів Горлівського інституту іноземних мов у центральному корпусі навчального закладу провели мітинг, спрямований проти корупційних дій адміністрації та виселення студентів вишів із гуртожитків.

Із горлівських студентів «добровільно» почали збирати пожертви для оплати опалення вишів. 13 березня студенти оприлюднили відкритий лист, де заявили про ситуацію в інституті: «Ми довго мовчали, але все закінчується. В одному, з нібито престижних вишів Горлівки все зовсім не так уже і радісно, як може видатися на перший погляд, а головне, не все так чудово, як хоче показати адміністрація... Листопад 2011 року, в корпусах собачий холод. Опалення відключено, мабуть, його взагалі не включали. Санвузли в несправному стані, хоч на їх ремонт було виділено близько 70 тис. грн. Адміністрація закладу в особі Віктора Докашенка стверджує, що причина проблеми — в несправності опалювальної системи, хоча співробітники тепломережі кажуть, що все устаткування справне. Просто тепло не включали за наказом адміністрації. Така ситуація триває протягом п’яти років поспіль, просто всі чомусь бояться про це заявити привселюдно чи заявляють, а їх ігнорують та відмахуються». Розв’язати проблему опалення адміністрація вирішила за допомогою студентів. «Адміністрація навчального закладу звертається до студентів з проханням добровільно-примусово пожертвувати 250 грн з людини на оплату заборгованості навчального закладу з комунальних послуг. Кошти перерахувати на розрахунковий рахунок закладу, при цьому не забувши написати на ім’я ректора невелику заяву, що, мовляв, «Шановний ректоре, прошу прийняти благодійне пожертвування на комунальні послуги. Роблю це добровільно і претензій не маю», — йдеться у зверненні.

Після опублікованого листа студентам надійшла інформація про виселення їх із гуртожитків, при цьому обіцяли вимкнути світло, щоб виселення сталося якнайшвидше. Наступного дня, 14 березня, неслухняні студенти організовано не пішли на навчання, зібравши в будівлі вишу мітинг чисельністю в 350 осіб. Адміністрація не мала вибору, крім як піти на поводі у студентів і прийняти їхні вимоги. Студенти виграли цей бій, але чи буде він останнім?

У понеділок, 19 березня, студенти знову вийшли під стіни університету. Цього разу мітинг був спланованим заздалегідь. Понад 300 студентів виступили за свої права.

Останнім часом практика мирних протестів у Донецькій області становила 3160 мирних акцій, серед них 154 акції мали соціально-економічний характер. Про це повідомляє портал неполітичних новин ngo.donetsk.ua з посиланням на Андрія Аносова, начальника управління громадської безпеки ГУ МВС Донецької області.

Це вже не політичні протести, а соціальні. Люди не бояться виявляти своє незадоволення.

Донецька влада розуміє, що активізація громадян у формуванні суспільства може вплинути на передвиборчий процес. Саме тому вона розуміє, що краще бути другом активістів, аніж ворогом, пропонуючи форму діалогу і засвідчуючи свою відкритість до громадськості. Так, наприклад, 1 березня за ініціативою міської влади Донецька відбувся круглий стіл, на якому правозахисники, активісти мирних зборів та представники влади і ЗМІ могли обговорити питання мирних зборів.

Павло ОСТРОВСЬКИЙ, студент Донецького національного університету, громадянський журналіст, лідер донецького осередку руху «Чесно»:

— Саме протести повільно, але переконливо допомагають формувати громадянське суспільство. Коли людина виходить захищати свої права на майданах, вона відчуває себе громадянином. І напевно, уже всі помітили, що наша влада розуміє лише одну мову — мову сили. Коли на вулиці виходить натовп із тисяч незадоволених громадян та вимагає припинити порушення їхніх прав, влада добре усвідомлює, що це — сила. І їй доводиться брати до уваги позицію протестувальників, реагувати відповідним чином. У нашому регіоні нещодавно було не так багато протестів — мабуть, позначався пострадянський менталітет, що з керівництвом сперечатися не варто. Але завдяки нашому високопоставленому землякові ця тенденція докорінно змінилася — за останні два роки найбільше протестів було саме на Донбасі.

Катерина ЖЕМЧУЖНИКОВА, блогер, активістка руху «ЕкоФан» у Донецьку:

— Мирні протести — це нагода для людей продемонструвати владі недоліки та прогалини в роботі. Це такий фідбек, який допомагає чиновникам спрямувати свою діяльність на доопрацювання. Такий вид активності покликаний для того, щоб люди, які щодня стикаються з проблемою, могли звернути на неї увагу тих, хто з проблемою не стикається, але може вплинути на її вирішення. В Європі користь від мирних протестів уже давно усвідомили як громадяни, так і посадовці. Захищаючи свої інтереси, люди об’єднуються для розв’язання проблеми. Нарешті, коли громадяни починають розуміти потребу заявити про своє незадоволення ситуацією чи висунути альтернативне бачення її розв’язання, то в головах не залишається місця на очікування: «хай мені чиновники зроблять добре, адже я нічого не вирішую». Усвідомлення того, що кожен має і право, і можливість, і спроможність вирішувати щось у своєму житті, як на мене, і сприяє розвитку суспільства. Свідомим і небайдужим людям усе до снаги, навіть змінити світ.