У Криму хочуть провести «розважальний» референдум
Як повідомили на прес-конференції в Сімферополі перший заступник голови Верховної Ради автономії, голова кримської організації «Партії регіонів» Василь Кисельов і лідер кримського відділення партії «Русский Блок» Олександр Чорноморов, їхнє політичне об’єднання готує місцевий консультативний референдум про надання російській мові статусу другої державної в автономії. Таке рішення прийняте на засіданні Координаційної ради «Блоку Віктора Януковича». «Зібрати 200 тисяч підписів на підтримку ідеї проведення референдуму для нас не становить жодної проблеми, — стверджує Кисельов. — А в наступному складі Верховної Ради, ми впевнені, знайдуться 300 голосів для внесення мовних поправок до Конституції». За словами Василя Кисельова, в цей час «Блок Віктора Януковича» проводить роботу зі створення ініціативних груп для збору підписів на підтримку референдуму. «Ми цей референдум проведемо в будь- якому разі…» Ініціатори референдуму вважають за доцільне провести його 26 березня, в день виборів до рад усіх рівнів. У бюлетень вони збираються внести одне запитання: «Ви підтримуєте звернення до Президента України з проханням оголосити російську мову державною в Україні? — Так — Ні».
Василь Кисельов також повідомив, що згідно з українським законодавством, рішення загальнодержавних референдумів не мають прямої дії та повинні бути імплементовані парламентом. А рішення місцевих консультативних референдумів необов’язкові до виконання місцевою та державною владою. Тому кримські журналісти та багато політиків уже назвали передбачуваний референдум «розважальним». Так, на думку радника Президента України, голови Кримської організації НДП Сергія Куніцина, референдум із надання російській мові на території автономії статусу другої державної — це «гра на почуттях кримчан». «Я противник гри на почуттях людей і вважаю, що це дешевий хід, на який викинуть гроші й який не приведе до жодних юридичних наслідків і рішень», — вважає Сергій Куніцин. На його думку, на цей час «ніщо не загрожує російській мові: усі чиновники розмовляють російською, всі засідання парламенту проводять російською мовою, в школах її більше ніж досить».
З іншого боку, звернення до Президента щодо встановлення державного статусу тієї чи іншої мови, а тим паче — в окремій автономії, взагалі не має сенсу, оскільки це компетенція не Президента, а Верховної Ради. Парламент у будь-яку мить і без референдуму може прийняти, якщо визнає це потрібним, зміни до Конституції. Так, у Криму для цього варто просто повернутися до положення Конституції 1992 року, в якій державними були оголошені українська, російська, кримськотатарська мови, і ця практика себе виправдала. До речі, стверджують спостерігачі, всупереч тому, що Конституція Криму змінилася, на практиці в Криму досі виконують положення про мови першої конституції — всі офіційні бланки Верховної Ради й уряду, міністерств, державних відомств містять відомості як українською, так і російською та кримськотатарською мовами. Більш того, в роботі державних органів вільно, за бажанням службовців і тих, хто до них звернувся, використовується не тільки українська мова, а й російська, а в Рескомнаці, в Міністерстві освіти й інших відомствах — і кримськотатарська мови. Тому достатньо, вважають багато політиків, просто змінами до Конституції законодавче закріпити реальний стан речей і вже укорінену практику. А той факт, що ініціатори консультативного референдуму запланували його проведення на день виборів Верховної Ради Криму, а отже, поєднуватимуть це з агітацією за свою партію, підтверджує, що вони прагнуть таким шляхом не добитися вирішення важливої соціальної проблеми, а зайнятися саморекламою серед кримських виборців й отримати додаткові голоси як вдячність за уявну «турботу» про інтереси кримчан.
