У Ради останній тиждень

Боротьба за призначення дати виборів київського міського голови може завершитися вже цього тижня. За інформацією «Дня», проект про призначення виборів у столиці буде ухвалено Верховною Радою цього пленарного тижня. «Вимога проведення київських виборів, як і перевиборів у п’яти спірних округах, входить до так званого «списку Фюле», що має бути виконаний до листопадового саміту у Вільнюсі й може стати квитком до європейського майбутнього України», — пояснює експерт Тарас Березовець. Також він назвав орієнтовну дату виборів київського мера й довиборів у 5 округах — 22 або 29 вересня. Проте святкувати перемогу зарано — про вибори Київради, яка втратила не лише легітимну, а й юридичну складову своєї діяльності, поки не йдеться.

На момент здачі номера відповідного проекту на порядку денному цього пленарного тижня не було, повідомив газету «День» народний депутат від Партії регіонів Володимир Олійник. «Зараз я не бачу такої постанови, але цілком можливо, що вона буде внесена на погоджувальній раді. Швидше за все, опозиція порушувала це питання», — сказав обранець і додав, що він особисто підтримує призначення виборів київського мера.

У контексті виборів київського мера в очі впадає надто вже активна виборча кампанія єдиного кандидата, який, вочевидь, розраховує, що вибори будуть призначені найближчим часом. Йдеться про Миколу Катеринчука. Рекламні листівки, сіті-лайти й білборди вже десь місяць агітують киян проголосувати за депутата ВР під узагальненим гаслом «Киянам — влада!».

За словами директора компанії Research and Branding Group Євгена Копатька, долучення до гонки в числі перших позитивно виділяє кандидата на тлі решти, оскільки він займає чітку позицію й прямо заявляє про свої амбіції. Чи принесе така тактика успіх — покажуть вибори. До того ж, поки не відомі інші гравці, з якими йому доведеться боротися. Але не варто забувати про подібний приклад з нещодавньої парламентської кампанії, а саме рекламу Наталії Королевської, яка також вступила в рекламні змагання першою й звернула на себе увагу завдяки масовості, з якою змогли порівнятися хіба що комуністи. Результати ж виявилися далекими від очікуваних — партія «Україна — вперед!» зазнала поразки, отримавши підтримку менш ніж 5% голосів українців, необхідних для подолання виборчого бар’єру.

Прогнози з приводу здатності опозиційного табору консолідуватися й назвати ім’я єдиного кандидата, який зможе побороти представника влади на виборах в один тур, не обнадіюють. «Як киянин я хочу, щоб опозиція зробила свій вибір, але реальний сценарій розвитку подій інший. На 99% я впевнений у тому, що вони не зможуть визначитися», — говорить експерт.

Такі погляди поділяє і Євген Копатько. «Опозиція мала оголосити ім’я єдиного кандидата в мери ще 18 травня, але його немає досі», — сказав експерт.

Варто зазначити, що оскільки найпопулярніший серед київських виборців претендент на крісло мера Віталій Кличко навряд чи візьме участь у виборчій гонці, внутрівидове протистояння виявиться досить жорстким, оскільки яскраво виражених фаворитів немає. Соціолог Копатько взагалі ставить під сумнів категорію «улюбленчиків» виборців як формулу успіху. «Я не хочу проводити жодних аналогій, та варто пригадати дострокові вибори 2008 р., коли фаворитами вважалися одні люди, а переміг Леонід Черновецький, — говорить експерт, — дуже часто заяви політиків не відповідають тим результатам, які ми отримуємо, незалежно від того, за кого проголосують. Зараз ми не знаємо багатьох гравців, які заявлять про те, що підуть на вибори мера».

Соціолог Копатько ж характеризує вимоги столичних виборців досить прозаїчними. «Кияни, як і жителі будь-якого міста, хочуть, щоб у майбутнього мера був досвід роботи, певна історія успіху, але, я вважаю, найголовніше, щоб людина була особистістю», — сказав він.

Не останню роль, за словами фахівця, зіграє й політична приналежність того чи іншого кандидата. «Кияни хочуть, щоб мер представляв певну політичну силу, щоб у них була можливість впливати на політичні процеси. На мій погляд, важливо, щоб політичний чинник був менш проявлений, але у киян, у цілому, інша думка», — констатував він.

Що ж до кандидата від влади, прогнози Березовця досить оригінальні. «Влада цілком може махнути рукою на вибори київського голови. Не так давно спікер ВР Володимир Рибак сказав, що кияни мають обрати киянина. Можновладці розуміють, що з їхнім рейтингом у столиці провести свого кандидата фактично неможливо. Зрештою, враховуючи тривалість каденції, не виключено, що влада не висуне жодного кандидата», — підсумовував він. «За моєю внутрішньою інформацією, Олександра Попова, швидше за все, змусять обиратися в 223 окрузі Києва, де результати голосування були визнані недійсними. Його відправлять, скажімо так, на заслужений відпочинок до Ради, якщо, звісно, він зможе завоювати підтримку виборців», — додав експерт.

Що ж до виборів до Київради, про них, зазначив Березовець, можливі претенденти на посаду мера не згадують. Проте запит на переобрання депутатів місцевої ради досить великий. «По-перше, кияни не уповноважили Попова керувати Києвом — він усього лише призначений «зверху». По-друге, Київрада повна тушок, перебіжчиків з опозиційних фракцій, через яких втратила довіру, та анахронізмів на кшталт Блоку Леоніда Черновецького, екс-мера, який уже давно припинив свою політичну діяльність і, більш того, не живе в Києві. Існування Київради в нинішньому вигляді неприпустиме», — заявив експерт.

Нагадаємо, що новообраний мер виявиться недієздатним у разі продовження каденції нинішнього складу Київської ради, так само, як і новообрана Київрада не змогла б повноцінно функціонувати без голови (Галина Герега є виконуючою функції голови міста до обрання нового мера). Але в цьому питанні позиція влади менш компромісна. Поступитися київськими мандатами вона не готова. «Швидше за все, вимога проведення виборів Київської міської ради стане наступним етапом, після призначення виборів столичного голови й таке питання стане на порядку денному. Але будемо реалістами, Партія регіонів його не підтримає, а в опозиції не вистачить голосів», — песимістично зазначив Березовець.