«Ударний день цинізму»
Спосіб звільнення Валентина Наливайченка завдав непоправної шкоди репутації коаліції
18 червня Верховна Рада за поданням президента Петра Порошенка 248-ма голосами «за» відправила у відставку голову Служби безпеки України Валентина Наливайченка. Ця показова історія матиме свої наслідки. І ми їх обов’язково відчуємо. Що ж все-таки трапилося? І чому?
• Прямих взаємних звинувачень Петро Порошенко і Валентин Наливайченко не висловлювали, але все що відбувалося навколо мало чіткі сигнали. Все почалося з того, що Адміністрація Президента не дала дозвіл голові СБУ на візит до Сполучених Штатів Америки, де Наливайченко збирався представити докази російської агресії в Україні. Більш того, його викликали до Генеральної прокуратури за допомогою відповідної повістки. Пізніше Наливайченко пояснив: «Більшість запитань слідчого стосувалися моїх висловлювань, цитат з ТБ». Мінімум це виглядає дивно, тому що виклик до ГПУ відбувся одразу після публічних заяв голови СБУ про те, що співвласником нафтобази «БРСМ-Нафта» під Києвом, де сталася масштабна пожежа, є один із колишніх заступників генпрокурора Анатолій Даниленко.
Насправді, коли Валентина Наливайченка не пустили до США, а натомість викликали до ГПУ, це не було шокуючим фактом. Просто видимими стали ознаки того, що назрівають якісь зміни. Наливайченко звільнив керівників Управління «К» в СБУ, яке відповідає за боротьбу з корупцією і на діяльність якого всі жалілися. Проте дивним чином це рішення для екс-голови СБУ обернулося проти нього. І в цій ситуацією є питання до підозрілої недопитливості депутатів, які проголосували за звільнення Наливайченка.
• Далі конфлікт лише набирав оберти. З боку Президента тривала «робота» з забезпечення голосів для звільнення Валентина Наливайченка. Паралельно озвучувалася й інша інформація. «Після того як Наливайченко за допомогою такого «зливного бачка», як депутат Лещенко, і придворних політологів звинуватили в тому, що він людина Фірташа і має президентські амбіції, було достатньо смішно, коли Порошенко йому запропонував посаду керівника Служби зовнішньої розвідки», — написав у себе в ФБ позафракційний народний депутат Борис Філатов. Тим часом, сам Валентин Наливайченко в ЗМІ заявляв, що «мене в принципі крісло не цікавило і не цікавить, для мене і країни важливо, щоб докази російської агресії були надані для міжнародного аналізу».
«БЕЗ КОМЕНТАРІВ. ...ІНОДІ ВАРТО ПРОСТО ПОСТОЯТИ ОСТОРОНЬ, ЩОБ ОБ ТЕБЕ НЕ ВИТИРАЛИ НОГИ», — НАПИСАВШИ ПІСЛЯ ГОЛОСУВАННЯ ЗА ЗВІЛЬНЕННЯ НАЛИВАЙЧЕНКА БОРИС ФІЛАТОВ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»
• Ще в середу деякі народні депутати і експерти говорили про те, що голосів за звільнення голови СБУ немає. Але вже в четвер зранку рішення було прийнято. Наливайченка навіть не викликали до парламенту — ніхто його не заслуховував і не ставив запитань. Без обговорення постанови голова Верховної Ради Володимир Гройсман просто поставив її на голосування.
«Для початку потрібно було заслухати Валентина Наливайченка, — заявив після голосування лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко. — Поставити йому запитання і почути відповіді. Взагалі почути представлення проекту постанови представника Президента про його звільнення, за яке ми проголосували. І після цього приймати рішення. Ми вважаємо, що в нинішніх умовах, коли українська держава перебуває в умовах військової агресії з боку Росії, питання голови СБУ — це вкрай важливе питання, яке має бути обговорено в стінах Верховної Ради. Замість цього ми тишком-нишком і с поспішністю приймаємо такі важливі кадрові питання».
«Мені здається, що вже вся країна мінімум тиждень обговорює це питання. І зараз ми побачили позицію Верховної Ради. Тому нічого трагічного тут не відбулося», — відреагував спікер парламенту Володимир Гройсман.
• Можливо, для влади нічого трагічного і не відбулося, але для безпеки країни — такі «ігри» під час війни є дуже небезпечними. Отож, голову спецслужби без конкретних аргументів та пояснень вони зняли, а нового керівника ще не представлено. Проте вже кілька днів ходять чутки, що ним може стати близький до Петра Порошенка Василь Грицак, який очолював київське міське, а потім і обласне управління СБУ. З 2009 по 2010 рр. він очолював антикорупційне управління Служби безпеки, а в липні 2014 року став першим заступником голови СБУ та керівником Антитерористичного центру, який фактично відповідав за керівництво АТО.
Те, що в кулуарах парламенту тривають «договорняки» свідчила суттєва затримка з початком роботи. Спікер Гройсман з’явився в сесійному залі з півторагодинним запізненням. «Затягування пов’язано з питанням звільнення Наливайченка, яке йде в «пакеті» із голосуванням за закони про місцеві вибори і намаганнями ввести голосування за міських голів в один тур», — розповів «Дню» один з народних депутатів від «Батьківщини». Якими ж були результати голосування? «Блок Петра Порошенка» — 104 голоси, «Народний фронт» — 69; «Самопоміч» — 23, позафракційні — 21, група «Воля народу» — 17, «Батьківщина» — 13, група «Відродження» — 1, «Радикальна партія Олега Ляшка» — 0, «Опозиційний блок» — 0. Проголосували навіть частина депутатів з «групи УДАРу», яка входить до фракції «БПП». Хоча ще напередодні лідер партії Віталій Кличко заявив, що ударівці не будуть голосувати за це рішення.
«Чинні мери — такі, як Кличко і Садовий, — зацікавлені в тому, щоб вибори були в один тур, адже за допомогою певних технологій можна маніпулювати результатам виборів, щоб отримати перемогу, — коментує «Дню» позафракційний народний депутат Віталій Купрій. — Тому «Самопоміч» дає свої голоси, а для голосів «УДАРу» Кличко особисто приходив і переконував колег голосувати проти свого товариша по партії. Звичайно, не всі погодилися, сказавши «ні» на засіданні фракції. Є інформація, що Віталію Кличку пропонували квоту посади голови київської прокуратури, а йому це є вигідним. Що ж до позиції Радикальної партії, то вони свою думку по голосуванню за звільнення Наливайченка не змінили, бо, мабуть, якісь їх вимоги не задовольнили. Щодо «Батьківщини», то тут вони отримали можливість замінити свого ж міністра екології. Ну а голосування «Народного фронту» пояснюється тим, що ГПУ має справи на високопосадовців «НФ» через заяви Гордієнка, а також були домовленості щодо подальшої підтримки певних економічних законів, потрібних прем’єрській партії».
• Виглядає як взаємозадоволення всіх. Але тільки не інтересів країни. Здається, це вже перетворюється на «добру» традицію Президента — звільняти з посад людей без пояснень. «У поданні Порошенка про звільнення Наливайченка не було жодних аргументів на користь його зняття», — коментує «Дню» один з депутатів «Самопомочі», який не голосував за звільнення Наливайченка. Тим не менш партія проголосувала «за». «Наочний «договорняк», «Самопоміч» починає вливатись у кулуарні розправи над неугодними — сумно! Чомусь тиждень назад депутатів «Самопомочі» не хвилювала погана робота СБУ, а от зараз після зустрічі з Порошенком — це питання стало критичним, за кого Ви нас маєте?!?», — написав в соцмережі Dmytro Momont під аргументами народного депутата Єгора Соболєва, чому «Самопоміч» буде голосувати за звільнення Наливайченка.
• Вчорашнє голосування також продемонструвало стан існування парламентсько-президентської республіки в Україні. Народні депутати виявилися нездатними продемонструвати позицію. «Бабло перемагає зло, добро, розум, честь і совість, здоровий глузд і інстинкт самозбереження», — написав у «Фейсбуці» блогер Святослав Швєцов.
• Вчорашній день показав, що депутати перетворюють знову свою роботу у профанацію не соромлячись своїх виборців. Важко не погодитися з Бачо Корчилавою, який написав у Фейсбуці: «У історії з Валентином Наливайченком гідно за усіх повівся і тримався саме він сам. А під кінець ще і попросив усіх депутатів Ради підтримати внесене Президентом прохання про відставку самого Наливайченка. Він мотивував це двома речами, перша єдність яка так треба коаліції, а друге це якщо Президент вважає, що він повинен піти, означає потрібно йти. Я вважаю що саме так і повинен діяти кожен чиновник. А всі хто впадав в істерику усі ці дні, хочеться запитати — а ви б так змогли?».
«Будемо говорити відверто, що Майдан як революція не відбувся. Ми так і не змінили політичну еліту, — прокоментувала «Дню» політолог Вікторія Подгорна. — І ми не проводимо реформи, щоб змінити хоча б політичні інститути. Еліта прийшла до влади, користуючись Майданом, так, як це було 2004 року. За таких умов годі чекати суттєвих змін правил гри в політиці. Триває персоналістська політика. Ми це побачили на прикладі ситуації навколо Наливайченка. Наша політична еліта не може грати за новими правилами. Вона залишається пострадянською за своєю сутністю, яка не орієнтована на розбудову нових інститутів. Вони нічого не хочуть змінювати. Сьогодні ми отримаємо більш лібералізований, але режим Януковича. Проте країна вже дозріла до того, що хоче мати зміну не режимів, а зміну суті».
• Під час скандалу і вже після звільнення чимало політиків і експертів в розмові з «Днем» підкреслювали, що зараз «Наливайченко отримає можливість яскраво розпочати свій політичний проект з прицілом на президентські вибори». Дійсно, шанси хороші. Інше питання — як їх реалізувати, коли політична система знаходиться в такому стані? Маркіян Лубківський, який після звільнення Наливайченка повідомив, що йде з посади радника голови СБУ, на прощання написав: «Наливайченко пішов. Зраджений усіма (!) в кращих традиціях українського політикуму усіма, але не переможений...».
