«Україна виходить із зони сірої монотонності?»

Масштабна конференція зібрала фахівців із національної безпеки та міжнародних відносин із двадцяти країн, зокрема Європейського Союзу, Росії та інших країн СНД, США та Китаю. Розвиток ситуації, що складається у безпековому середовищі не тільки навколо України, а й у країнах Центрально-Східної Європи та Європи в цілому, впродовж двох днів на пленарному засіданні та п’яти тематичних секціях обговорювали тридцять вісім експертів, котрі приїхали на Форум з-за меж України, та двісті вісімдесят вітчизняних науковців та громадських діячів.

Нагадаємо, що проведення цього потужного міжнародного заходу провідні українські державні, наукові та громадські діячі ініціювали 4 грудня 2009 року — у п’ятнадцяту річницю підписання Будапештського меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Головним організатором Форуму була Громадська Рада із зовнішньої та безпекової політики (створена 15 грудня 2009 року), очолювана академіком Володимиром Горбуліним.

Виклики національній безпеці України, що їх обговорювали на Форумі, — інституціальна слабкість нашої держави, неадекватність державного правління, перебування України в так званій сірій зоні між НАТО, ЄС, взагалі заходом та Росією — у «стратегічному сандвічі», що загрожує тиском із обох боків; негаразди в економіці, деградація інфраструктури, в тому числі — соціальної, насамперед у сфері освіти, охорони здоров’я тощо.

«День» уже проводив опитування експертів щодо важливості Форуму — безпосередньо напередодні його відкриття. Сьогодні ж пропонуємо читачам погляд ізсередини — про актуальність безпекової дискусії говоритимуть учасники львівської конференції.

Президент Ради євроатлантичної асоціації Януш Онишкевич (Польща) вбачає важливість Міжнародного безпекового форуму, в першу чергу, в обговоренні таких серйозних проблем, як побудова в Євросоюзі зовнішньої політики безпеки й оборони, згідно з новим Лісабонським законом, у дискусіях в рамках НАТО, партнером якого є Україна, в обговоренні нової стратегічної концепції та, як гармонізувати в рамках ОБСЄ дії всіх членів цієї дуже складної структури. «Дискусія про майбутню структуру європейської безпеки надзвичайно актуальна, і ми залюбки слухали, що пропонує Україна, як бачить свою безпеку — нам це дуже важливо», — наголосив пан Онишкевич.

На думку народного депутата України, члена парламентського комітету з євроінтеграції, голови підкомітету з питань співпраці з НАТО Ольги Герасим’юк, зараз, коли раптом, без оголошення мотивацій, в Україні змінюються зовнішньополітичні напрями, нам у подальшому не просто треба розвивати мережу таких форумів. «Можливо, на певний час Форум стане засобом впливу на те, що відбувається в державі, — говорить О. Герасим’юк. — А ті речі, котрі тут обговорювалися, давно не були предметом обговорення у владних структурах. І попередня влада, до якої є дуже багато претензій, і нова влада, до якої за такий короткий термін виникає ще більше питань, ніколи не залучали при прийнятті рішень такі компетентні експертні кола. Я переконана, що захід, започаткований у Львові, — першочергова річ, яку треба продовжувати. Над цим потрібно працювати, і (я про це вже говорила зі своїм колегою — народним депутатом Тарасом Стецьківим) ми намагатимемося наповнити парламент експертною думкою, бо часом у нас із трибуни Верховної Ради лунають висновки на рівні комунальної кухні. Принаймні я не пригадую, щоб у ВР пролунав хоч один такий компетентний виступ, як на Львівському форумі».

За словами директора експертних проектів фонду «Російський громадсько-політичний центр» Федора Шелова-Коведяєва, «коли сусіди не спілкуються один з одним щоденно і постійно, це є безвідповідально», бо між Росією, припустимо, та США, Францією та Німеччиною — чудові контакти, а між Росією та Україною чомусь спілкування значно ускладнене: «Ми часто зникаємо з поля зору одне одного, через що часом у нас виникають параноїдальні реакції. Щодо теми Форуму... Я вважаю, що є деякі проблеми безпеки спільні не для держав — для цілих цивілізацій. Зокрема, для європейської — це споживання енергії, неморальність економіки, цивілізаційна криза, глибокий демографічний спад, військова сфера, невдоволення світовою ситуацією країн третього світу — тобто є величезна кількість проблем, які треба вирішувати, а не сприймати як неминучість. І всі ми повинні визначитися з цим, головним, а вже потім говорити про деталі. Наприклад, про демаркацію кордонів».

Директор Інституту сучасних досліджень при Євразійському національному університеті ім. Гумільова Абзал Нукенов (Казахстан) не вважає питання суверенітету України, її територіальної цілісності, Криму, російського Чорноморського флоту патовими, тобто такими, що ведуть до прямого конфлікту. «Звичайно, є певне тертя з цих питань, — говорить пан Нукенов, — але й вище перераховані, й деякі не названі мною — історичного та економічного характеру, вкладаються в систему дипломатії. Отож, як на мене, щодо цих питань варто просто пильніше придивитися одне до одного, постаратися зрозуміти й знайти додаткові шляхи до порозуміння. Нерозв’язних питань немає: для того й існують такі Форуми, щоб зустрітися, подискутувати й дійти спільного знаменника».

За результатами дискусії учасники Львівського безпекового форуму склали резолюцію, в якій:

констатували наявність стратегічної нестабільності у регіон Центрально-Східної Європи і Чорноморського басейну, що створює джерело актуальних і потенційних загроз і викликів для національної безпеки окремих країн, що належать до регіонів Центрально-Східної Європи і Чорного моря, і Європи в цілому;

відзначили наростання небезпеки для особистості, суспільств і держав Центрально-Східної Європи і Чорного моря і всієї світової спільноти, породженої корупцією, транскордонною організованою злочинністю, розвитком піратства, незаконним переміщенням через кордони наркотичних речовин та зброї, нелегальної міграції і торгівлі людьми, кібер-загроз та інших новітніх викликів, розвитку міжнародного тероризму;

повністю підтримали зусилля США, Росії, інших країн, що спрямовані на зменшення ядерної загрози, створення клімату глобальної міжнародної довіри й стабільності;

усвідомили внесок України у гарантування регіональної та глобальної безпеки, її лідерство у процесі нерозповсюдження ядерної зброї і її компонентів;

схвалили прагнення експертних спільнот різних країн світу до розвитку змістовного і конструктивного діалогу, метою якого є створення якісного внеску у створення клімату міжнародної довіри, розбудову глобальної та регіональної безпеки і стабільності;

виступили з пропозицією організувати в Україні постійно діючий експертний клуб для обговорення проблем європейської безпеки й вироблення пропозицій для керівників держав і урядів, міжнародних організацій.

Також оргкомітет Львівського без пекового форуму рекомендував главам держав і урядів України, країн-членів ОБСЄ та інших країн:

активізувати діяльність щодо удосконалення правової основи безпеки Європи, зокрема регіону Центрально-Східної Європи та Чорноморського басейну, у тому числі використовуючи потенціал Будапештського меморандуму 1994 року;

сконцентрувати зусилля на трансформуванні чинних органів державної влади і місцевого самоврядування у сучасні публічні інститути на основі європейських принципів і демократичних стандартів, забезпечивши їхню кардинальну модернізацію як основу для забезпечення всіх аспектів національної безпеки України — важливого контрибутора регіональної та європейської безпеки;

налагодити тісну й ефективну партнерську співпрацю для спільної нейтралізації актуальних і потенційних викликів і загроз для безпеки й стабільності, що походять насамперед від організованої злочинності й корупції, міжнародного тероризму й кібер-злочинності на основі інструментів чинних міжнародних організацій, зокрема ЄС, ОБСЄ, НАТО, Ради Європи й інших; при цьому відзначимо особливу важливість налагодження ефективної конструктивної взаємодії з такими країнами, як Китай;

впровадити не тільки симетричне й недискримінаційне договірно-правове й практичне забезпечення прозорості енергетичних ринків, а й об’єктивний контроль інструментальними засобами фізичних параметрів руху енергоресурсних потоків;

активно розвивати міжнародне військове партнерство та військово-технічне співробітництво для зміцнення довіри, глобальної системи воєнної безпеки як ключової складової спільних міжнародних дій щодо гарантування безпеки поряд з іншими заходами правового та інституційного характеру в політичній, економічній, екологічній та гуманітарній сферах.

«Я особисто задоволений результатами нашого Форуму, — розповів «Дню» член Наглядової ради Форуму, директор Інституту проблем безпеки Євген Марчук, який був головним модератором цього заходу. — Передусім тому, що це був Форум експертів-практиків теми «Безпека в регіоні, в Україні, в світі», професорів своєї справи. Ми мали вільне, інколи гостре дискусійне, але дуже цікаве середовище, в якому відбувся величезний обмін думками й збагачення одне одного. Для України формується багато проблем у безпековій сфері. Причини, які нам треба дуже серйозно осмислити, — зміни безпекової сфери навколо України та у світі і, зрозуміло, наші внутрішні проблеми. Безумовно, головний напрям обговорення — блоковий чи позаблоковий, нейтральний статус України в ситуації, яка зараз стрімко розвивається. І ми досить фундаментально обговорили це питання з різних позицій. Плануємо на основі аналізу й узагальнення роботи Форуму підготувати документ інформаційно-аналітичного характеру, в якому б були, перш за все, закцентовані головні виклики безпеці України, сформулювати рецепти для нашої української влади. Як вона цим розпоряджатиметься — інше питання».

На думку члена Наглядової ради Форуму, постійного представника України у Раді Європи Олександра Чалого, Львівський форум дав старт загальнонаціональній дискусії з питань вироблення нової стратегії зовнішньої безпекової політики України. «Це його ключове надбання і його внесок в історію нашої безпекової політики, — розповів «Дню» пан Чалий. — Також важливо, що цей Форум вперше поставив безпекове питання України не тільки в європейському контексті, а й в глобальному. Ми говорили про те, що Україна потребує більш амбітної безпекової місії й безпекової поведінки і що Україна не повинна боятися створювати проблеми в цій сфері, якщо йдеться про захист її власних національних інтересів. І останнє: вкрай важливо, що в центрі всіх наших дискусій була Україна, її безпекова формула, яку, на мій погляд, обов’язково треба сформулювати, бо живемо в стратегічній ситуації, коли не бачимо себе ні членами НАТО, ні ОДКБ. Варіантів є багато — після закінчення Форуму триватиме експертне опрацювання наших тез. До речі, сам факт, що Львів дав старт загальнонаціональному безпековому форуму, — надзвичайно велика подія, бо, на жаль, за 19 років незалежності ми так і не спромоглися створити таку громадську платформу для обговорення».

Член Наглядової ради Форуму, головний редактор Незалежного культурологічного часопису «Ї» Тарас Возняк вважає проведення Форуму надзвичайно важливим із кількох причин. «На наших очах зруйнувалася бінарна система світу (Захід проти комуністичного блоку), постав однополюсний світ, де Сполучені Штати були домінуючим гравцем у світі, водночас світ стає багатополюсним — відбувається стрімке зростання Китаю; до блоку важковаговиків повертається Росія; Індія, Іран, Бразилія плюс Європейський союз змінюють загальну ситуацію в світі, — говорить Т. Возняк. — Загинув президент Польщі — останній репрезентатором світу, в якому домінували США. Осмислити все це — чим воно загрожує чи не загрожує Україні, й було темою обговорення Форуму. Звичайно, важливо, що Форум став саме громадською ініціативою, а це означає, що громадянське суспільство в Україні є надзвичайно сильним. На цьому Форумі були представлені зовсім різні позиції — зокрема, із Китаю та США також були представлені зовсім різні внутрішньоукраїнські позиції, відтак відбулася розумна дискусія, що дозволить виробити прагматичні пропозиції щодо розв’язання теперішньої української ситуації».

Член Наглядової ради Форуму, Надзвичайний і Повноважний Посол України Юрій Щербак наголосив, що надзвичайно цікавими були засідання секцій, де детально обговорювалися не лише питання військової чи екологічної безпеки, а й особистої, ментальної безпеки за участю, зокрема, представників інституту Зігмунда Фрейда з Австрії. «Важливо, що обговорювали також систему влади в Україні, — розповів «Дню» Ю. Щербак. — Учасники дискусії констатували, що в Україні зберігається радянська система влади, але без радянських важелів контролю, що ми всі й відчуваємо. Ми стоїмо сьогодні на порозі дуже серйозних структурних змін, і повинні розуміти це. Також важливо, що на Форумі порушували питання партійного будівництва в Україні, бо сто вісімдесят сім партій у нас не визначають партійної демократії, а партії, які охоплюють від нуля до п’яти процентів населення, взагалі важко вважати серйозними структурами в загальноєвропейському та світовому контексті».

«Ми виходимо із зони сірої монотонності, — констатує Юрій Щербак. — Стрілка українського компаса крутиться так, ніби тут покладені потужні магніти. Дуже важливо, що учасники Форуму з різних країн мали можливість інтенсивно спілкуватися між собою, отже, мали можливість отримати додаткову інформацію з перших рук. Це добре, бо світом іде викривлена інформація про Україну — нам «приліпили» примітивні ярлики, що Україна вже майже на межі розпаду, Україну навіть порівнювали з Афганістаном — мовляв, Україна не спроможна адекватно оцінювати ситуацію, давати свої пропозиції, а це ганебно. Тобто нам треба все робити для того, щоб про нас у Європі мали адекватне враження. І в цьому плані Форум не тільки виконав, а й перевиконав покладене на нього завдання. Львів загалом і Форум зокрема дав усім нам відчуття внутрішньої інтелектуальної свободи, і це не комплімент, це — правда. Сподіваємося, Рада із зовнішньої безпекової політики стане впливовим чинником політичного життя в Україні».