Україна залишається з "флангами"

Напередодні свого офіційного візиту до Вашингтона Президент Леонід Кучма підписав указ, за яким Україна погоджується зі змістом флангового документу, що вносить певні корективи до договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ). Про суть цих змін було відомо ще минулого року, коли на міжнародній конференції 30 країн-учасниць договору підбивали перші підсумки його дії. Тоді ж було напрацьовано документ, який дозволяв Росії не скорочувати потенціал своїх звичайних озброєнь на південному напрямку й зберегти свою військову присутність на території так званого флангового району. Положення нового флангового документу містили тезу, що "Росія, використовуючи положення ДЗЗСЄ, має право розгортати в межах флангового району танки, бойові броньовані машини та артилерію в межах і поза межами своєї території". Дія флангового району навіть після розпаду Варшавського пакту нині крім Росії охоплює частину території України, Молдови, Азербайджану, Вірменії та Грузії. Минулого місяця Україна, Азербайджан та Молдова виступили з заявою, що положення флангового документу суперечить їхнім національним інтересам, бо Росія дістає можливість мати військову присутність на території сусідніх держав, ігноруючи необхідність укладання двосторонніх домовленостей із цього приводу.

Нині українські дипломати стверджують, що 16 держав НАТО поширили заяву, яка значною мірою задовольняє інтереси України. Ідеться про те, що Росія має узгоджувати статус, кількість і дислокацію своїх військ на південному фланзі з тими державами, де вони розміщені. Але таке компромісне рішення для України виглядає занадто нейтральним. Якщо зважити на продуктивність переговорного процесу між Москвою та Києвом щодо статусу та умов перебування російського Чорноморського флоту разом з військами берегової оборони, які охоплює договір про звичайні озброєння, то після заяви шістнадцяти в Києва не додалося жодного аргументу на ??свою?? користь у тривалій суперечці з Москвою навколо перебування російських військ у Криму.

Також, за новим фланговим документом, Україні дозволено зменшити площу флангового району на її території, який раніше охоплював Запорізьку, Миколаївську, Херсонську, Одеську області та Республіку Крим, вивівши Одеську область з-під флангових обмежень. Загалом потреби українських генералів, які стверджували, що ДЗЗСЄ не дозволяє оптимально розмістити звичайне озброєння по території України, будуть задоволені. Хоча раніше представники Міністерства оборони наполягали на повному скасуванні флангових обмежень як таких, що за нових військово-політичних реалій викликаних розпадом Варшавського пакту і Радянського Союзу, втратили будь-який сенс для позаблокової країни.

Показово, що згода Києва на приєднання до флангового документу ДЗЗСЄ, який здається цілком співпадає з інтересами Росії, передувала повідомленням про те, що на черговому раунді переговорів між Генсеком НАТО Хав'єром Соланою та міністром закордонних справ РФ Євгеном Примаковим досягнуто компромісу, який дозволить підписати 27 травня угоду між НАТО та Росією.

Як повідомили кореспондента "Дня" Віктора ЗАМ'ЯТІНА в дипломатичних колах, на думку працівников МЗС, для Києва велике значення має так звана емоційна заява до документа, в якому говориться, що розташування військ одних держав на території інших неможливе без письмової згоди керівництва останніх. Це - якраз те, чого Україна домагалася на всіх переговорах щодо адаптації Договору до сучасних умов. У той же час експерти національного інституту стратегічних досліджень вважають, що сам по собі договір в його нинішньому вигляді можна розглядати як анахронізм.

По-перше, вже давно не існує одного з суб'єктів документа - Організації Варшавського договору. По-друге, країни, що були учасниками ОВД, у тому числі й колишні радянські республіки, скоротили втричі більше звичайних озброєнь, ніж члени НАТО. По-третє, сам термін "фланговий район" може бути актуальним лише для Причорномор'я. Нарешті, по-четверте, фланговий документ може набути чинності лише за умови схвалення його консенсусом - усіма 30-ма суб'єктами, до чого нині явно далеко. Від набуття чинності флангового документа, на думку експертів НІСД, що побажали зберегти анонімність, найбільше виграють США та Росія, найбільше програє - Україна. Щоправда, в МЗС України такого песимізму не висловлюють.

За день до указу Л. Кучми до флангового документа приєдналася Грузія, в день приєднання України про схвалення документа сповістили США. Однак на момент здачі номера до друку не було відомо, чи схвалять документ Молдова та Азербайджан - адже лише одного "неприєднаного" вистачить, щоб його торпедувати. У всякому разі, всім зацікавленим давався час до півночі 15 травня.