Валерій Комаров: "На ринку космічних технологій українська продукція конкурувати може" Але...

Космічна галузь України "ледь-ледь животіє, але тримається на плаву", заявив на прес-конференції, присвяченій Дню працівників ракетобудівної промисловості генеральний конструктор дніпропетровського КБ "Південне" Станіслав Конюхов.

За його словами, роботи за договорами з міністерствами промислової політики та оборони, а також з Національним космічним агентством України торік профінансовано лише на 43 відсотки, а з початку цього року "досі не надійшло жодної копійки". А загалом асигнування дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт за роки незалежності скоротилося вдесятеро, повідомляє з Дніпропетровська Вадим РИЖКОВ, "День".

За словами Генерального конструктора, до кінця століття дохід космічної промисловості у світі становитиме близько 50 млрд. доларів, однак Україні пробитися до участі в перспективних проектах стає дедалі важче. Американці встановлюють монополію в космосі й рухаються вперед "будь здоров". А в нас за останні роки "не створено жодних нових технологій і матеріалів". "Ми відстаємо, - сказав Станіслав Конюхов, - бо стоїмо на місці" через брак коштів.

Про перспективи "українського космосу" кореспондентові "Дня" Віктору Воронюку ексклюзивно розповів заступник генерального директора Національного космічного агентства України Валерій Комаров.

– Чи може українська продукція конкурувати на міжнародному ринку космічних технологій і послуг?

– Так. Адже наші технології пов'язані з розробкою та виробництвом ракетоносіїв. Це й будування двигунів, і різні системи управління. Коли взяти харківське акціонерне товариство "Хартрон", то їхні системи управління - найкращі в світі. На станції "Мир" на всіх модулях установлено саме їхню продукцію. Не дивно, що "Хартрон" сьогодні має ряд комерційних пропозицій і міжнародних контрактів. За рахунок своїх технологій живе сьогодні й Харківський фізико-технічний інститут низьких температур. У нас є також пропозиції щодо створення спільних супутників, призначених для дистанційного зондування Землі. Сьогодні в нас великий портфель пропозицій...

– Очевидно, в ньому й конверсія так званої "Сатани" - стратегічної ракети СС-18?

– З Росією ми створили спільне підприємство "Космотрас" з метою комерційної експлуатації цієї ракети. І 16 квітня з Байконуру має здійснитися перший пуск уже модернізованого космічного носія. Попит ринку запусків космічних супутників сьогодні випереджає можливості пропонування всіх наявних у світі космічних носіїв разом узятих. Якщо розгортати програму "Теледесік", а це 840 супутників, уявляєте яка потрібна кількість ракет? "Дніпро", він же колишня "Сатана", надзвичайно зручний тим, що частота пусків може бути дуже високою. Фактично в ракети мінометний старт.

– Але ж відомо, що в світі на запуск супутників є квоти, і їх установлює зовсім не Україна...

– Справді, космічних ринок жорстко контролюється. Але наприкінці 1995 року наш генеральний директор Олександр Негода підписав у США міждержавну угоду про використання українських ракет-носіїв для виведення комерційних супутників. Україні надано великих пільг.

– Чи враховуватимуть при запуску супутників інтереси українського військового відомства?

– Безумовно. Але наше принципове завдання - техніка мусить бути тільки подвійного призначення. У зв'язку з цим у КАУ на початку минулого року інтегровано управління космічного озброєння, космічні війська з наземною космічною інфраструктурою, які раніше були в складі Збройних Сил України. Отже не потрібно створювати окремі центри управління польотами для супутників як цивільного, так і військового призначення.

– Скільки супутників сьогодні має Україна, і як використовують отриману за їх допомогою інформацію?

З ЦІЄЇ ПЛАТФОРМИ УКРАЇНСЬКІ РАКЕТОНОСІЇ ВИВОДИТИМУТЬ НА ОРБІТУ СУПУТНИКИ У ВІДКРИТИЙ КОСМОС

– Сьогодні суто український супутник один - "СІЧ-1". Хоча дніпропетровські ГКБ "Південне" й завод "Південмаш" за час існування СРСР створили й виготовили понад 400 супутників близько 60 модифікацій. А даними "СІЧ-1" регулярно користуються Держкомгеологія, Укргеодезкартографія, Гідромет. А інформацію ми приймаємо з семи супутників. Можливості хочемо розширити. Зокрема цього року з космодрому "Байконур" українською ракетою "Зеніт" сподіваємося здійснити запуск супутника "Океан", виробництво якого було розпочато ще за Радянського Союзу. Добудовували його Україна й Росія на паритетних засадах - 50 на 50. Експлуатуватимемо його разом.

– У скількох міжнародних проектах сьогодні бере участь Україна?

– З усіма провідними космічними державами ми підписали довгострокові договори про співробітництво. У нас також є угоди з Аргентиною, Бразилією, Індією, Китаєм. Сьогодні Україна бере участь більш як у десяти міжнародних проектах. Наш національний проект "Попередження" також став міжнародним. У нього ввійшло понад 10 країн-учасниць. Його завдання - вивчення взаємозв'язків процесів, які відбуваються в іоносфері й літосфері, що може наблизити нас до передбачення землетрусів. Євпаторійський центр дільнього космічного зв'язку тепер також міжнародний. Сьогодні в ньому працюють росіяни, французи, чехи. Туди завезено дороге устаткування, центр розвивається.

– Відсутність своїх космодромів змусила Україну серйозно подивитися на співробітництво не лише з сусідами за СНД - Росією й Казахстаном, а й далекою Бразилією. Чи є конкретні кроки в цьому напрямі?

– Бразильський космодром за багатьма параметрами кращий від російського й казахстанського: він розташований практично під екватором; поля падіння відпрацьованих ступенів ракет лежать в океані. Те, що країна щороку вкладає в космічну діяльність понад 200 мільйонів, багато про що говорить. Під час візиту до Бразилії ми домовилися, що на космодромі поставимо стартовий майданчик для ракет "Циклон". Але потрібен ще один партнер, який мав би змогу вкласти у проект 150 мільйонів доларів. Можливо, ним стане Італія.

– Чи передбачено п'ятирічною національною космічною програмою майбутні польоти українських астронавтів?

– Майбутні польоти цілком пов'язано зі створенням нової міжнародної космічної станції. 16 країн, зокрема країни Європейського Союзу, вже беруть участь у цьому проекті. Керівництво держави й Національне космічне агентство докладають великих зусиль до того, аби Україну прийняли у проект як повноправного учасника. Ідея в тому, що в російському сегменті станції передбачено створення двох наукових модулів. І Росія не проти, аби будівництво одного з них узяла на себе Україна. Якщо ми подужаємо проект, то для наших учених, астронавтів постійні місця на станції буде заброньовано. У створенні станції ми беремо участь із самого початку: постачаємо системи стикування й управління космічними апаратами.

– Скільки сьогодні українських підприємств працює на космос?

– Якщо у першій космічній програмі брало участь понад 400 наших підприємств, то тепер - не більше 100. Останніми роками ми активно займалися тим, що підтримували кооперацію з Росією. Якщо з держбюджету торік на космічну програму виділили близько 30 мільйонів доларів, то, за контрактами з Росією, наші підприємства за той же час створили продукції й послуг на 140 мільйонів доларів.

Приміром, "Морський старт" дав змогу зберегти українську ракету "Зеніт". Якби дніпропетровське ГКБ "Південне" й завод "Південмаш" не вступили в міжнародний консорціум, виробництва ракети не було б. А тепер "Південмаш" пожвавився: у портфелі "Морського старту" понад 20 замовлень на пуски. Ракета "Циклон" на середні орбіти виводить супутники вагою до чотирьох тонн, зі 120 пусків у неї не було жодної аварії. Тож до "Циклона" тепер також привернуто увагу фахівців світу.

– З якими нагальними проблемами зіткається ваше відомство сьогодні?

– Сьогодні не виконується навіть визначене Законом України, яким введено в дію космічну програму. Другий пункт передбачає фінансування в розміні 0,2 відсотка валового внутрішнього продукту. А нам затвердили вчетверо менше. Тож намагаємося в будь-який спосіб зберегти робочі місця й не дати зруйнувати те, що в майбутньому принесе великі дивіденди... Дуже хочеться, аби наші проблеми розуміли, аби не розвалювалося все лише через те, що хтось "нагорі" не знайшов потрібних коштів. Підтримка сьогодні нам просто необхідна...