Василь ГОРБАЛЬ: Переможе той, хто активізує «лінивих»...

Завоювати симпатії жителів столиці, які виявляють на виборах, як правило, меншу активність, ніж виборці в інших регіонах України, нелегко. У нинішній кампанії ситуацію «посилило» приєднання до боротьби за голоси, крім двох основних фігурантів — Ющенка та Януковича, третього — київського мера Олександра Омельченка. Проте прихильники нинішнього прем’єра рук не складають. Для підвищення ефективності взаємодії нещодавно було сформоване Київське міське виборче об’єднання демократичних сил (КМВО ДС) на підтримку В. Януковича. Про сенс його існування «Дню» розповів народний депутат, обраний від столиці, представник київського відділення Партії регіонів Василь ГОРБАЛЬ.

— Прийнято вважати, що більшість наших співгромадян аполітична, в партіях перебувають усього 2—3% населення. Як створення київської коаліції реально позначиться на позиціях вашого кандидата?

— Більшість хвилює не власна партійна приналежність, а «щоб не було гірше». Завдання виборів — підвищити політичну активність населення.

Соціологи кажуть, що близько 30% виборців, як і раніше, не можуть визначитися зі своїми симпатіями. Їхній вибір залежить не від прізвища кандидата, а від того, який вектор розвитку він їм запропонує. Є й «зневірені», ті, хто взагалі не хоче йти на вибори. На зустрічах із виборцями часто звучать запитання: «А нащо? Від мене однаково нічого не залежить». Саме на цю частину електорату спрямовані основні зусилля — і наші, і наших опонентів. Перемогу здобуде не той, хто зуміє переконати противників, а той, хто зуміє активізувати «лінивих» виборців.

— Відомо, що в столиці розрив у рейтингах Ющенка та Януковича величезний...

— У регіонах процес відбувається легше, ніж у столиці. На периферії електоральне поле структуроване чіткіше, домінуючі позиції займають дві- три основні політичні сили. Тоді як у Києві свої представництва мають майже всі наявні політичні та громадські організації, кожна працює в своєму напрямі. Головне — об’єднати та скоординувати зусилля численних симпатиків кандидата. Упевнений, що нещодавно створене міське виборче об’єднання впорається зі своєю місією і вже до кінця вересня — початку жовтня рейтинги усередняться. Наш головний потенціал — у людському ресурсі. Ми розраховуємо на підтримку абсолютно всіх представлених у столиці громадських організацій і політичних партій. Упевнений: чим ближче до виборів, тим більше буде охочих підтримати нинішнього прем’єра.

— Що для цього робиться?

— Створення міні-коаліцій у кожному районі міста відразу позначиться на ході кампанії. За етапом збору підписів, що вже завершився, настане етап активної агітаційної роботи безпосередньо на місцях, де їхній потенціал буде сповна запитаний.

— Що такого повинен зробити прем’єр, щоб буквально за місяць «різко сподобатися» всім киянам?

— Планується низка заходів, із допомогою яких образ Януковича буде максимально наближений до сприйняття жителів столиці. Безумовно, поїздки регіонами важливі, в них кандидат набирається досвіду, проте з осені робочий графік буде скоректовано з урахуванням інтересів київського електорату.

— Участь у перегонах Олександра Омельченка ускладнює ситуацію?

— Саме завдяки, скажімо так, подвійності ситуації, нас важко обвинуватити у використанні адмінресурсу. На жаль, не можна заперечувати наявність подібних прецедентів у регіонах. Деякі керівники середньої ланки, не будучи досить компетентними у веденні передвиборної агітації, іноді допускають «перегини». У Києві кампанія проходить під наглядом численних спостерігачів, тому говорити про застосування адмінресурсу не доводиться. Проте нескладно спрогнозувати, що обвинувачення в його використанні не раз і не два прозвучать на адресу мера міста.

— То хто головний конкурент Януковича в Києві: Ющенко чи Омельченко?

— Соціологічні дослідження показують, що все-таки Ющенко. Сан Санич пізно визначився зі своїм рішенням, і досі ще не всі кияни знають про те, що він балотується.

— Чому київська коаліція була створена майже через місяць після всеукраїнської?

— У столиці до питання створення коаліції підійшли дуже відповідально: спочатку налагодили взаємодію і лише потім підписали, а не навпаки. На жаль, у деяких регіонах заходи проводили «для галочки», щоб відрапортувати. Адже сам факт підписання — формальність, реальна робота вже давно триває.