Весняне загострення...

Російські війська посилили обстріл на Донбасі. За даними Міноборони України, за добу з 16 на 17 квітня ворог 45 разів обстріляв позиції українських бійців. Напередодні такого обстрілу було ще більше — 52.

«На превеликий жаль, у результаті ворожого обстрілу один український воїн загинув, 1997 року народження... Окрім цього, дістали поранення троє військовослужбовців, ще один наш захисник дістав бойову травму», — заявив представник Міноборони Дмитро Гуцуляк. За його словами, стан здоров’я двох бійців тяжкий, одного — середньої тяжкості. «Серед поранених є жінка-військовослужбовець, виконує завдання на посаді медсестри-анестезіолога», — уточнив Гуцуляк.

Пізніше волонтери повідомили, що загинув Максим Черкун, родом із Кривого Рогу, якому був лише 21 рік. Повідомляється, що хлопець загинув після ворожого мінометного обстрілу.

Як бачимо, інспірована і підтримувана Росією рана на сході України продовжує ятритися, забираючи життя наших молодих хлопців. І цій трагедії вже чотири роки. Саме навесні 2014-го Кремль проводив активну фазу так званої «русской весны» щодо захвату українських територій на Донбасі. Звільнити наші землі досі не вдалося, а це означає, що проблеми лише нагромаджуються.

У чому причина чергового загострення на сході, чи може воно бути пов’язане з подіями в Сирії?

«Я не сказав би, що нинішня ситуація чимось кардинально відрізняється від тієї, яка, наприклад, була з січня і до початку березня цього року, — коментує «Дню» народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Дмитро ТИМЧУК. — Не думаю, що нинішнє загострення на Донбасі пов’язане з подіями в Сирії, воно, радше, пов’язане з початком нового циклу обстрілу. Певне затишшя після початку березня, цілком імовірно, було пов’язане з проведенням президентських виборів у Росії. Плюс, за нашими даними, у Кремлі боялися, що Україна може використовувати цю ситуацію для проведення широкомасштабної операції зі звільнення території Донбасу. І активність бойовиків могла б стати для Києва приводом, оскільки вони не припиняють активно обстрілювати українські позиції. Тому їм дали команду припинити обстріл. Це відносне затишшя зберігалося і після 18 березня. Потім супротивник поступово перейшов до використання піхотного озброєння, а зараз перейшов і до використання стволової артилерії, фактично повертаючись до періоду допередвиборчого затишшя. Отже, сьогодні ми спостерігаємо картину, яка не випадає із загальної концепції за останні два роки».

До войовничо різких заяв з боку окремих політиків з Росії ми вже звикли, але це не означає, що їх слід ігнорувати. Нещодавно московський пропагандист Олександр Проханов заявив, що у відповідь на удар США по Сирії Росія могла б пустити ракети по Україні. «Ми можемо завдати удару крилатими ракетами по установках залпового вогню і артилерійських установках на Донбасі. Це буде абсолютно симетрична відповідь, цілком узгоджена з процедурами, які порушили Сполучені Штати», — сказав Проханов в ефірі «Первого канала».

«У Сирії нічого такого не сталося, що могло б спровокувати росіян завдати якихось військових ударів у відповідь по Україні, — вважає Дмитро Тимчук. — Адже ракетний удар, який завдали по Сирії сили західної коаліції, був на кшталт і вашим і нашим: треба було виконати обіцянку Трампа і водночас не зачепити росіян (їхні об’єкти, людей, техніку тощо). Тому не сталося чогось такого, що, умовно кажучи, образило б Путіна і він почав бити по всіх фронтах, де лише можливо. Гадаю, активність окупаційних формувань могла б бути пов’язана з початком здійснення миротворчої операції ООН, при цьому Москва була б налаштована категорично проти. На словах вони казали «так», висуваючи вже відомі умови, але насправді допустити цього не хочуть. А формат операції, сили й засоби, які ООН надасть на миротворчу місію, визначатимуться, найімовірніше, з огляду на існуючу ситуацію на Донбасі. Якщо спостерігатиметься різка ескалація бойової активності з боку супротивника і використанням важких озброєнь, то це поставить під сумнів початок операції. Ось саме це й може бути причиною постійного обстрілу наших позицій з боку окупаційних формувань». 

Тим часом, співробітники Служби безпеки України затримали і допитали свідка переправляння до Сирії найманців приватної військової компанії «Вагнера» військово-морськими силами Росії, повідомляє сайт СБУ. Правоохоронці затримали двох чоловіків, які планували нелегально перетнути кордон. Одним із затриманих виявився громадянин України. Інший — громадянин РФ, який мав при собі військовий квиток із записом про нагородження за участь у військовій операції в Сирії.

«Колишній військовий РФ підтвердив співробітникам СБУ, що під час служби за контрактом у 2015—2017 роках на ракетному крейсері «Варяг» неодноразово брав участь у переправленні до Сирії бойовиків ПВК «Вагнер» з важким озброєнням і боєприпасами», — йдеться в повідомленні. В СБУ наголосили, що продовжують документувати злочини російських найманців на Донбасі, у Сирії та інших країнах з метою передачі матеріалів до українських та міжнародних судових інстанцій.

Про своє бачення реінтеграції Донбасу днями розповів міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. За словами голови МВС, повернення окупованих територій має розпочинатися з контролю над окремими районами. «План такий: заходять миротворці і стають на кордоні умовного міста Горлівки чи сільського Новоазовського району. Кордон з окупованою територією одразу беруть під контроль і «блакитні каски», і українські прикордонники. Всередину цієї території, що повернулася в Україну, заходять органи української юстиції і проводять вибори за нашим законом», — заявив він в інтерв’ю pravda.com.ua. На думку міністра МВС, повернуті райони мають патрулювати сили МВС і представники місцевих територіальних громад. Наступним кроком реінтеграції має стати відновлення інфраструктури.

«Я вважаю, така ідея має право на життя, — каже Дмитро Тимчук. — Розуміючи, що з боку окупанта Україні протистоять два військові корпуси, обліковий склад яких становить 50 тис. осіб., а в наявності, враховуючи недоукомплектованість, це близько 36 тис. осіб., оснащені важкими озброєннями, то навряд чи сьогодні ООН зможе зібрати потрібні сили і засоби для проведення успішної миротворчої місії. У такому разі покрокова стратегія взяття під контроль окремих населених пунктів цілком розумна пропозиція. З другого боку, він пропонує під час переходу певних районів під наш контроль зразу проводити там місцеві вибори. Тут у мене нерозуміння, оскільки навіть якщо ці території і буде взято під наш контроль, то там залишатиметься велика кількість бойовиків і зброї, плюс місцеве населення, яке чотири роки було вирване з українського контексту і зазомбоване російською пропагандою. За таких умов проводити вибори не можна, потрібен перехідний період, коли цю територію буде очищено, коли українські правоохоронці реально контролюватимуть ситуацію».

Як може розвиватися ситуація надалі? Наскільки реальною є миротворча місія ООН в найближчому майбутньому?

«Якщо хоча б до осені ООН зможе сформулювати якесь консенсусне рішення, враховуючи різні позиції Києва і Москви на питання миротворців, то це буде добре, — відповідає Дмитро Тимчук. — Слід розуміти, що спочатку буде розгляд цього питання Департаментом планування миротворчих операцій ООН, що займе час для планування, визначення сил і засобів, визначення фінансування, адже це буде грандіозна миротворча місія. Тобто це довгострокова перспектива. Єдине, що може прискорити це питання, це бажання самої Росії. Там відбулися вибори і Путіну потрібно звільнятися від непотрібного тягаря, зважаючи на економічні проблеми. Криму, зрозуміло, позбутися він не може, а ось Донбасу цілком».