«Вони самі не впевнені в тому, що хочуть це зробити»

В ефірі українських телеканалів «Опозиційний блок» (колишня «Партія регіонів») оголосив про те, що готовий повести шахтарів на Київ, щоб їм виплатили обіцяні зарплати (заява Юрія Бойка, колишнього міністра енергетики і вугільної промисловості 2010-2012 років). «День» звернувся до профспілок задля пояснень: невже шахтарі після всього, що сталося, погоджуються бути маріонетками в політичних іграх. Якщо ні, тоді про що говорить Бойко?

«Бойко може скористатися ситуацією, оскільки на всій окупованій території не виплачено зарплати, починаючи з червня, а в Антрациті і Красному Лучі Луганської області — з липня. Але навіть на звільнених територіях на шести шахтах «Первомайськвугілля» за червень виплачено зарплату, лікарняні й інші соціальні виплати. Є труднощі з виплатами пенсій. І це у момент передвиборної кампанії, коли ще влада намагається до людей дослухатися. Боюсь, що після виборів ніхто на ці проблеми не стане звертати уваги. Боюсь, що цю помилку винесуть і люди. Така загроза справді існує», — коментує заяву регіонала голова Незалежної профспілки гірників України (НПГУ) і Конфедерації вільних профспілок України (КВПУ) Михайло Волинець. За його словами, Юрій Бойко справді зустрічався з лідерами профспілкових рухів, але ці лідери самі втратили впливи.

«Те, що зробив Бойко — це елемент передвиборної кампанії. Він нахабно і цинічно дозволяє собі робити такі заяви. Питаннями зарплати займаються незалежні профспілки. Ми об’єдналися з шахтарями-інвалідами і виступили перед Кабміном. Я вважаю, що це реальна сила, яка примушує сьогодні владу звертати увагу на проблемні питання. Бойко насправді зустрічався з лідерами профспілкових рухів, але ці лідери самі втратили впливи», — додає Волинець.

Такої самої думки дотримується і Сергій Ткаченко, голова Донецької обласної організації «Комітет виборців України».

«На даний момент навряд чи хтось може сказати, що хтось із політичних сил або кандидатів реально відображає настрій людей, які живуть на Донбасі. Якщо врахувати, що за цим стоять збанкрутілі еліти, все виглядає ще сумніше. Ймовірність проведення «Опозиційним блоком» хоч якого-небудь маршу дуже мала. Хоча б тому, що вони самі не впевнені в тому, що хочуть це зробити. Більша частина цих людей бояться за своє майбутнє не більше, ніж Янукович свого часу. Тому будь-які різкі рухи для них можуть закінчитись невигідно», — коментує Ткаченко.

Партія регіонів і не робить різких рухів. Вони з одного борда кричать про мир, використовуючи одні й ті самі кольори і гасла, а з іншого — виправдовують насильство на Донбасі. Вони досі не вибачились перед своїми виборцями за Януковича і його політику, за розграбовані підприємства. Кращим для себе вони обирають діалог із виборцем через засоби «гуманітарного пайка», який у нинішніх умовах є не просто купівлею електорату, а щонайглибшим цинізмом. Усе із заяви про «те, що з жителями Донбасу ніхто не розмовляє» про саму Партію регіонів («Опозиційний блок»).

Але чого можна чекати від політичної сили, яка мовчки заохочує вбивства і репресії, яка намагається й далі користуватися тими самими політичними прийомами — «друга російська мова» і «пенсійна реформа», якщо це тиражують ЗМІ? Популістська партія і її псевдоідеї помирають тоді, коли припиняється трансляція цих псевдоідей у ЗМІ. Коли їм не дають слова в політичних ток-шоу, в газетах, радіо тощо, навіть не критикуючи ці заяви?

Чого варта Партія регіонів без їх величезного піару на всіх бордах Донбасу, навіть в окупованому Донецьку?

Біда Донецької і Луганської областей сьогодні в тому, що вони не змогли сформувати з різних причин ту ідеологію і ту силу, яка могла б відстоювати їхні інтереси. Біда в тому, що самі люди (громадяни) поки що змогли стати цією силою. А поки що місце вакантне, на нього претендуватимуть різного роду популісти, які кидають людей за першої ж нагоди. А ЗМІ тиражуватимуть цих популістів, тому що «смішно» і «рейтинг».