Вступ до СОТ: хто підготує економіку?
Замість того, щоб системно вирішувати проблеми внутрішньої і зовнішньої політики, влада сьогодні займається дилетантським «кризовим реагуванням». Про це заявив під час свого візиту до Одеси колишній міністр закордонних справ, заступник глави Республіканської партії Костянтин Грищенко.
Неузгодженість дій урядової команди б'є по кожному з нас — досить пригадати бензинову, м'ясну, енергетичну кризи. Не менш болісно цей «раздрай» у Кабміні відбивається і на промисловості. Яскравий приклад — спроба швидше вступити до Світової організації торгівлі. Уряд не те щоб не консультувався з парламентаріями — він навіть не спробував пояснити, що дасть Україні вступ до СОТ, які плюси й мінуси принесе цей крок. Закономірно, що спроба «продавити» не зовсім зрозумілі для багатьох депутатів закони не вдалася. Гірше, що все це ще й закінчилося колотнечею.
«Такі питання мають вирішуватися лише після широких експертних дискусій», — упевнений Костянтин Грищенко. До речі, РПУ вже запропонувала провести восени парламентські слухання та публічні дискусії на тему пріоритетів зовнішньої політики, в тому числі щодо вступу України до СОТ та інших міжнародних організацій.
До речі, реакція «знизу» на урядові ініціативи щодо того ж СОТ дуже неоднозначна. Під час поїздки до Одеси екс-міністр закордонних справ зустрічався з представниками великих агропідприємств області, яким і доведеться врешті- решт, своїми силами долати наслідки вступу до СОТ. Під час дискусії з'ясувалося, що проблемними питаннями залишаються необхідність гармонізації українського законодавства та доведення якості вітчизняної продукції до європейських і світових стандартів. На спільну думку учасників дискусії, Україна поки що не готова до вступу до СОТ, а цьому процесові має передувати всебічна підготовка економіки. Інакше негативних наслідків буде набагато більше, аніж позитиву. Адже приймаючи умови СОТ і раптово відкриваючи свій ринок для імпортних товарів, ми можемо втратити цілі галузі, вважають учасники дискусії.
Зате від вступу нашої країни до СОТ, на їхню думку, повинні виграти вітчизняні експортери. Від дій уряду вони вже встигли постраждати: після прийняття популістського бюджету-2005 багато великих підприємства позбулися пільг. А непрофесійно проведені переговори призвели ще й до того, що заводи-експортери втрачають ринки, особливо в Росії та інших країнах СНД. Так що вихід на нові ринки зарубіжжя після вступу до СОТ повинен позитивно вплинути на ці підприємства. Наприклад, найпотужніше запорізьке підприємство «Мотор Січ», на якому сьогодні побуває колишній глава українського МЗС, останнім часом втратило декілька перспективних ринків. А росіяни навіть почали будувати у себе альтернативні підприємства, щоб замінити запорізькі двигуни та інше обладнання своїм, виробленим у Росії. Так що вступ до СОТ для «Мотор Січі» та подібних до нього підприємств буде мало не єдиною можливістю збільшити збут своєї продукції. Як показують поїздки Костянтина Грищенка регіонами, приклад «Мотор Січі» не єдиний. Тому щодо вступу до СОТ необхідний скрупульозний аналіз і належні висновки на рівні Кабміну, який цією «чорновою роботою» наполегливо не бажає займатися.
Цивілізована політична технологія перебуває в постійному узгодженні зацікавлених сторін, зазначив під час своїх поїздок заступник глави Республіканської партії Костянтин Грищенко. Адже якщо інвестори бачать, що воля уряду, а не інтереси бізнесу, відіграють у країні ключову роль, то до СОТ нас можуть і не взяти. А якщо й візьмуть, то інвестицій чекати нам не варто.
