Вихід із пастки

Після окупації частини територій України Росією постало нагальне питання встановлення лінії розмежування на Донбасі з відповідним режимом пропуску. Враховуючи те, що окуповану територію досі такою не визнано (лише в проміжних документах фігурує фраза «тимчасово окупована»), а кордон з агресором досі не перекрито, перетин згаданої лінії на той час стало питанням умовним. Влітку 2014 року нашвидкуруч були встановлені блокпости, режим перетину яких полягав в обов’язковій реєстрації на окремих пунктах, поверхневому обшуку валіз та перевірки документів. На деяких пунктах чоловіків, які виїздили з окупованої території, оглядали на наявність характерних синців на плечах. Така система перетину не провокувала зайвих ускладнень і черг ні на блокпостах, ні на лінії розмежування.

Через деякий час ситуація змінилася в гіршу сторону. Зокрема, було введено режим перепусток, суть якого полягала в обов’язковій реєстрації на сайті СБУ, після чого заявнику або дозволяли в’їзд на вільну територію України, або відмовляли. Одна деталь — більш ніж 300 українських сайтів (в тому числі і ресурс СБУ) на окупованій території недоступні. Окрім того, система перепусток сама по собі була настільки «зеленою», що ще на початку цього року виникали вкрай заплутані і неприємні ситуації, зокрема коли ЗСУ не пропускало людей, перепустки яких не були продовжені на 2016 рік. Для пересічних громадян це означало кілька годин безплідного стояння на морозі. СБУ визнало, що це було непорозуміння, але ніхто за нехтування встановленими правилами покарання не поніс. І це лише один із численних епізодів знущання над громадянами, які потрапили в пастку окупації.

Колишній голова ВЦА Донецької області Олександр Кіхтенко у коментарі «Дню» висловлював думку щодо неефективності роботи КПВВ (контрольний пункт в’їзду-виїзду).

«Жодного терориста на цих блокпостах не було спіймано, — говорить Кіхтенко. — Натомість маємо довжелезні черги з простих громадян, що викликає негативне ставлення до української сторони. З одного боку, у нас величезні черги на блокпостах цивільного населення, а з другого — ми бачимо циркуляцію фур і вантажних потягів. Запитайте — хто вносить у відповідні списки ті чи інші підприємства для дозволу цього перетину? Зрозуміло, що це хтось із самого верху. Контрабанда на лінії розмежування порівняно зі згаданими оборудками зовсім незначна. Така ситуація дуже вигідна для деяких «діячів». І така ситуація може тривати дуже довго, адже війни немає, а є АТО. Проводити АТО є справою СБУ, Нацгвардії і МВС. ЗСУ в такому випадку мають лише допомагати».

Безумовно, зайві схеми з впровадження перепусток лише доводять те, що дехто створює корупційне тло там, де можна було б обійтися без бюрократії. Луганщина, на відміну від Донеччини, не може пишатися потужним обігом ресурсів. Основним об’єктом «заробітку» залишаються люди. Чи не тому й система внутрішніх блокпостів в Луганській області відрізняється від Донецької? Наприклад, на Луганщині проїзд через внутрішні блокпости можливий лише з 6-ї рану до 22-ї вечора, а на Донеччині вони працюють цілодобово.

Депутат Рубіжанської міської ради Луганської області Денис Денищенко подав відповідні звернення, зокрема, до очільника МВС в області Юрія Покиньбороди і голови ВЦА Георгія Туки. У зверненні йдеться: «Існуюча наразі ситуація з внутрішніми блокпостами не має під собою ніякого розумного підґрунтя, а лише провокує корупцію серед співробітників МВС... Водночас такий режим роботи негативно впливає на бізнес у області, оскільки підприємці обмежені у доставці товарів, а населення, в свою чергу, обмежене у пересуванні між населеними пунктами, тобто немає можливості повернутися вночі після роботи до свого міста».

«День» поспілкувався із автором згаданого звернення Денисом ДЕНИЩЕНКОМ щодо ситуації на блокпостах та КПВВ на Луганщині.

— Як відбувається перетин лінії розмежування та внутрішніх блокпостів?

— Протягом двох років я перетинав блокпости регулярно. Система перетину КПВВ і блокпостів за даних умов не є ефективною і існує лише для формальності та стимуляції корупційних складових. Наприклад, весь цей час я їжджу з бронежилетом в машині. Коли на блокпостах роблять поверхневий огляд, жодного разу військові цей бронежилет не помітили. Отже, про яку ефективність подібного огляду можна говорити, якщо у військових за зміну просто вже замулене око?

Я вважаю, і багато співробітників це підтверджують, що огляди мають відбуватися на базі оперативної інформації та на основі певних підозр — якщо поведінка водія або його автомобіль викликають підозри. Огляди, які існують зараз, викликають лише напругу в суспільстві, кілометрові черги та провокують безліч непорозумінь. Окрім того, нагадую ще раз про корупційну складову.

Та сама ситуація щодо проїзду вночі. Виникає запитання, чому в Донецькій області, де набагато більше обстрілів і ситуація набагато напруженіша, блокпости працюють цілодобово, на відміну від нашої області? Вночі в Луганській області блокпости не працюють. Звичайно, вночі проїхати можна, але з деякими хлопцями треба домовлятися. Дехто їде на ярмарку, а дехто вимушений везти людину в лікарню, наприклад, у Харків, адже у нас в регіоні немає відповідного рівня медицини. Виходить, що громадянин України не може без перешкод потрапити навіть з вільної території Луганської області до Харкова. Це абсурд.

— Наскільки взагалі потрібні внутрішні блокпости в тому форматі, в якому вони існують зараз?

— Потрібна охорона мостів. Там, де стоять стаціонарні блокпости, наприклад, на Сватовому, треба запровадити спрощений режим перетину. Немає ніякого сенсу на таких ділянках у всіх перевіряти документи. Адже зараз перевіряють документи навіть тоді, коли людина їде з Києва чи Харкова до Сватового чи Сєверодонецька. Для чого? Це створює лише зайві проблеми. Це 100 км до лінії фронту.

— Є інформація про вже затриманих терористів на подібних блокпостах?

— Це лише поодинокі випадки, і затримання ці відбувалися саме згідно з оперативною інформацією, а не під час формального огляду.

— Для перетину лінії розмежування було введено режим так званих перепусток, які можна отримати, зареєструвавшись на офіційному сайті СБУ. Як ви оцінюєте ефективність цієї системи?

— Тут взагалі не можна говорити про якусь ефективність. Це дискримінація громадян України і порушення Конституції. Абсурдність полягає в тому, що цю перепустку все одно видають за паспортом. Тобто існує база, згідно з якою перевіряють паспортні дані, і людині дають відповідний дозвіл. Фактично це просто черговий спосіб прогнати людину по зайвому колу бюрократії, адже для такого перетину достатньо було б паспорта. Якщо ми боремося за уми людей на окупованій території, то не повинні їх дискримінувати. Вони мають відчувати свій захист в Україні, а не подібне диференційоване ставлення. Взагалі політику щодо цих громадян та переселенців треба докорінно переглянути.

— Що насправді трапилося з КПВВ в Золотому? Його відкрили і одразу закрили. Хіба нашій стороні не відомо було про відповідну небезпеку ще до відкриття?

— У мене є інформація, якою володіло і наше керівництво області, про те, що сторона окупанта не веде жодних робіт зі створення умов для перетину лінії розмежування. Відповідно, мабуть, було розуміння того, що згаданий розвиток подій можна було прорахувати. Тим більше, Георгій Тука говорить, що він шахіст, а отже, має прораховувати все наперед на кілька кроків. Тут чомусь цього не сталося. Чому він не залучив ОБСЄ? Існують певні контакти у спецслужб з представниками окупантів, можливо, на рівні Мінська. Взагалі мені не зрозуміла ситуація з КПВВ в Луганській області, адже вона ідентична ситуації з внутрішніми блокпостами. Чому на Донеччині з шести КПВВ, які заплановані в Мінську, працюють чотири, а в Луганській області не працює жодного? Повторю — на Донеччині обстрілів в десятки разів більше, ніж на Луганщині. Чому, наприклад, не зробити КПВВ в Щасті? Отже, стратегію треба переглядати, адже далі буде лише гірше, ми будемо накопичувати проблеми. Або ми боремося за ці території, або ні. Принцип напівзаходів тут не підходить.